Курсова робота «Захисник і практика його у справах про злочин неповнолітніх», 2012 рік

З предмету Право · додано 10.12.2013 13:59 · від Quantum · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Варіант № 9 Тема: Захисник і практика його у справах про злочин неповнолітніх. Зміст Вступ.2 1. Необхідність процесуальної особи у справах про злочин неповнолітніх.7 1.1. Процесуальний статус неповнолітнього підозрюваного та обвинуваченого в кримінальній справі.7 1.2. Особливості провадження у кримінальних справах про злочини неповнолітніх.13 1.3. Особливості доказування в справах про злочини неповнолітніх.16 1.4. Особливості провадження досудового і судового слідства у справах про злочини неповнолітніх.19 2. Обов`язкова участь захисника у справах про злочин неповнолітніх, процесуальна гарантія забезпечення захисту прав та інтересів неповнолітніх.21 2.1. Участь захисника у справах про злочини неповнолітніх.21 2.2. Участь законного представника.25 2.3. Участь представників комісій, інспекцій, організацій.26 3. Особливості процесуального становища захисника при розслідуванні кримінальних справ про злочини неповнолітніх.27 4. Міжнародно - правові стандарти здійснення правосуддя стосовно неповнолітніх.30 Висновки.34 Список використаної літератури.37

Висновок

При написанні даної курсової роботи, я обрав необхідну літературу і виходячи з вище викладеного, можна зробити наступні висновки.
Враховуючи біологічні, психологічні та соціальні особливості неповнолітніх закон, по – перше, забезпечує їх посилену кримінально – правову охорону, по – друге, передбачає особливості притягнення їх до відповідальності, призначення покарання і його відбування. Ця позиція базується на міжнародно- правових актах, зокрема Декларації прав дитини, у преамбулі якої сказано, що неповнолітні у зв’язку з їх фізичною і розумовою незрілістю, потребують спеціальної охорони та захисту, включаючи сюди належний правовий захист.
Розглядаючи характерні особливості провадження у справах неповнолітніх, можна зробити висновок, що поряд із загальними положеннями, що належать до питань провадження в справах щодо осіб, які вчинили злочин, кримінальний закон передбачає певні особливості проведення досудового розслідування та судового розгляду справ про злочини, які вчиняються неповнолітніми. Дані особливості відокремлено в окремий розділ, які стосуються предмета доказування у діяннях, що вчиняються даними особами, затримання і взяття під варту, пред’явлення обвинувачення і допит неповнолітнього обвинуваченого, особливості судового розгляду та ін.
Підсумовуючи викладене, ми дійшли висновку, що у праві поступово набула визнання важливість особливого підходу до вирішення питань покарання неповнолітніх та їх судового захисту. Це починалося із часткового виведення найменших вікових груп цих осіб з під карального меча держави (прощення, виправдане неповноліттям), через встановлення можливості неповнолітнім усвідомлювати протиправність своїх дій (принцип розуміння), до майже повної заміни самої парадигми впливу на тих неповнолітніх, які порушили закон (принцип сприймання виховного впливу).
Зазначаємо, що кримінально-процесуальний статус неповнолітніх, які скоїли злочин, повністю збігається із статусом дорослої особи (повнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, підсудного). Але, враховуючи специфіку загального впливу неповноліття, як юридичного факту-стану, неповнолітні у кримінальному процесі взагалі і неповнолітні, що скоїли злочин зокрема, у порівнянні з повнолітніми учасниками кримінально-процесуальної діяльності, як загальне правило, фактично обмежені у своїй правосуб'єктності (право - та дієздатності). Компенсація існуючих обмежень здійснюється завдяки участі додаткових суб'єктів - захисника та законного представника, а також завдяки запровадженню додаткових гарантій захисту їх прав і законних інтересів з боку держави (особливості розслідування кримінальних справ про злочини неповнолітніх). Узяті разом вони, ґрунтуючись на принципах правового протекціонізму, позитивної дискримінації, соціальної насиченості, державної опіки відносно дитини, виступають як прояв охоронного режиму щодо неповнолітніх та доповнюють обмеженість їх кримінально-процесуального статусу. Звідси випливає, що неповнолітні, які скоїли злочин, у кримінальному процесі України наділені обмеженим кримінально-процесуальний статусом. Враховуючи нерозривний діалектичний зв'язок обмеження-компенсації (як правовий наслідок впливу неповноліття), можна вести мову про кримінально-процесуальний статус-комплекс неповнолітніх, що скоїли злочин. В цілому зазначимо, що це є результатом того, що у кримінально-процесуальному праві України не визначені на законодавчому рівні питання кримінально-процесуальної правосуб'єктності суб'єктів процесу. Визнання повної чи обмеженої дієздатності неповнолітніх суттєво вплине на зміст елементів їх процесуального становища та взаємовідносини із захисником і законним представником.
Підсумовуючи вищевикладене, процесуальний статус неповнолітнього, що скоїв злочин, повинен являти собою змінений кримінально-процесуальний статус звичайного (повнолітнього) підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, який відповідає можливостям його сприйняття, усвідомлення (на інформаційному рівні), реалізації саме неповнолітнім, і відповідно, включати не тільки загально відомі процесуальні права та обов'язки, а й виключно – спеціальні.
Таким чином, підсумовуючи вище викладене, провадження в кримінальних справах про суспільно небезпечні діяння, вчинені неповнолітніми, визначається як особливим підходом до захисту їх прав, так і колом обставин, які необхідно обов'язково встановити, а також особливостями їх особистісного та вікового статусу. Це зумовлює необхідність проведення комплексних досліджень у сфері кримінального провадження у справах дітей та встановлення специфіки даного процесу.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?