Курсова робота «Підстави набуття права власності», 2013 рік

З предмету Право · додано 25.09.2013 16:27 · від Богдан · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Перелік умовних скорочень Вступ Розділ 1. Загальнотеоретичні засади інституту права власності 1.1. Власність як економічна та правова категорія 1.2. Поняття, зміст та суб’єкти права власності 1.3. Класифікація підстав виникнення права власності Розділ 2. Правова природа підстав набуття права власності 2.1. Первісні підстави набуття права власності 2.2. Похідні підстави набуття права власності Висновки Список використаних джерел

Висновок

Правове врегулювання економічних відносин власності породжує утворення права власності, за допомогою якого стверджується панування власника над не належним йому майном та його повноваження з володіння, користування та розпорядження.
Категорія власності посідає особливе місце у суспільній свідомості й загалом у суспільному житті. У кожній державі інститут власності є центральним правовим інститутом. Як явище багатоаспектне вона була і залишається предметом ґрунтовних історичних, філософських, економічних і правових досліджень, а відтак — і наукових дискусій, гострота яких з часом не зменшується.
Однак сьогодні ні в кого не викликає сумнівів положення про те, що тільки в країні, де недоторканність власності не лише декларується, а й гарантована, громадянину може бути забезпечений вільний розвиток особистості, добробут і спокій.
Держава зобов’язана забезпечити такий правопорядок шляхом створення ефективного нормативно-правового регулювання (у тому числі, а може, передусім — цивільно-правового) відносин власності.
Слід дійти висновку, що відносини власності повинні розглядатись і регулюватись як правом власності, так й іншими інституціями в економіці і в праві (зокрема, договірним правом). Звідси власність виступає економіко-правовим явищем, у якому правова форма нерозривно злита з економічним змістом. Власність в економічному значенні і є історично визначена суспільна форма привласнення матеріальних благ і насамперед засобів виробництва. Оскільки власність фігурує, як в правовому, так і у економічному полі, то й її функції є пов’язаними між собою. Насамперед, економічна функція власності полягає у наданні можливості для її використання у виробництві і взагалі у підприємницькій діяльності.
Зміст права власності складається із правомочностей володіння, користування і розпорядження річчю (майном) власника.
Право володіння – це право фактичного, фізичного та господарського впливу на річ (майно).
Право користування – можливість власника або інших осіб вилучати з речі її корисні властивості, привласнення плодів і доходів, що приносяться річчю для задоволення своїх потреб
Право розпорядження – це можливість власника визначати юридичну і фактичну долю майна.
В юридичній науці термін “право власності” вживається в об’єктивному і суб’єктивному значеннях.
Право власності в об’єктивному значенні - це сукупність правових норм які регулюють відносини власності у тій чи іншій правовій системі. Право власності у суб’єктивному розумінні - це закріплення у відповідних нормах права можливості конкретного власника (індивіда чи колективу) володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на свій розсуд у межах, передбачених законом.
Особи які можуть набувати право власності називаються субєктами права власності ними є: Український народ; фізичні особи; юридичні особи; держава Україна; Автономна Республіка Крим; територіальні громади; іноземні держави; інші суб’єкти публічного права. Усі суб’єкти права власності є рівними перед законом.
Право власності може виникати : на підставі різних обставин (юридичні фактів), з якими норми права пов'язують встановлення правовідносин власності. Це можуть бути будь-які підстави, не заборонені законом, зокрема події (смерть спадкодавця), договори (купівля-продаж), юридичні вчинки (виявлення скарбу), цивільні стани (перебування у шлюбі), а також юридична сукупність (заповіт і смерть спадкодавця) тощо.
Ці підстави нерідко іменують "способи набуття права власності"; їх поділяють на первинні і похідні (вторинні). Критерієм такого поділу одні науковці пропонують вважати критерій волі, інші - критерій правонаступництва. Прихильники першої позиції до первинних відносять ті способи, за допомогою яких право власності виникає незалежно від волі інших осіб, а до похідних - такі, коли воно виникає з волі попереднього власника. Прихильники критерію правонаступництва до первинних відносять способи, в основі яких правонаступництва немає, а до похідних - ті, що ґрунтуються на правонаступництві. Проте більш вдалим видається поділ підстав набуття права власності на первинні і похідні за принципом врахування обґрунтованості (базису) прав. Суть його полягає в тому, що первинними є такі способи набуття права власності, де права власника не ґрунтуються на правах інших осіб. Похідні - навпаки, припускають, що право набувача ґрунтується на праві відчужувана речі. Поділ способів набуття права власності на первинні і похідні має велике практичне значення, оскільки від типу способу (підстави) встановлення права власності залежить характер претензій, що можуть бути заявлені до власника

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?