Дипломна робота «Шляхи відтворення і охорона агроландшафтів Львівщини.», 2007 рік

З предмету Екологія · додано 19.07.2013 12:05 · від Тарас · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ.4 Розділ 1. Огляд літератури.7 1.1. Природно-сільськогосподарське та грунтово-ерозійне районування агроландшафтів Львівської області. 7 1.2. Сучасний стан земельних ресурсів.19 1.3. Система природно-заповідних територій.26 Розділ 2. Власні дослідження.29 2.1. Матеріал і методи виконання роботи.29 2.2. Напрями і обсяги робіт з консервації та трансформації деградованих земель.32 2.3. Територіальні заходи щодо охорони водних джерел та створення протиерозійних лісомеліоративних насаджень.37 Розділ 3. Еколого-економічне обгрунтування оптимізації структури земельних угідь і посівних площ.41 Розділ 4. Охорона праці.52 Розділ 5. Цивільна оборона.54 Висновки.56 Пропозиції. 57 Список використаних джерел.59 Додатки.63

Висновок

Виходячи з аналізу реального стану земельних угідь, спираючись на класифікаційні підходи щодо придатності земель під різні угіддя та сільськогосподарські культури та очікувану реалізацію запропонованих заходів по консервації орних земель та трансформацію кормових угідь можна визначити основні параметри оптимізованої структури земельного фонду області, необхідної для переходу від затратного до ресурсо- та енергозберігаючого господарювання.
1. В цілому по області сільськогосподарська освоєність повинна скласти 51,74 % (52,76 % від площі суші), розораність 30,52 % (31,13 % від площі суші), тобто повинна зменшитись відповідно на 6,63 % і 7,96 %, відносно всієї площі.
2. Водночас має збільшитися питома вага територій з постійним рослинним покривом: сіножатей - з 7,3 % до 9,14 %, лісів - з 31,1 до 33,29 %. Площа пасовищ і боліт стабілізується. На 4,56 % необхідно збільшити площу угідь з постійним рослинним покривом за рахунок реабілітації (4,16 %) і регенерації (0,4 %). Збагачення агроландшафту природними екосистемами сприятиме збільшенню біорізноманіття, підвищенню його стійкості, опору деградаційиим процесам.
Так, по природних регіонах в результаті здійснення оптимізації землекористування відбудуться такі зміни:
Поліська частина області - зменшення площі орних земель на 62,2 тис. га; при цьому площа сіножатей збільшиться на 10,29 тис. га, лісів - на 16,98 тис га, при деякому скороченні площі пасовищ на 2,25 тис. га.
Найбільш значні зміни припадають на Лісостепову частину: рілля зменшиться на 75,52 тис. га при збільшенні площі сіножатей на 15,14 тис. га, а лісів - на 16,57 тис. га.
В гірських природно-сільськогосподарських провінціях зміни не такі значні, але треба мати на увазі, що й площі орних земель в цих регіонах невеликі. В Передкарпатті площа орних земель зменшиться на 19,69 тис. га, при зростанні площі сіножатей на 11,29 тис. га і лісів на 3,34 тис. га. В Карпатській гірській провінції орні землі зменшаться на 16,41 тис. га, сіножаті зростуть на 2,84 тис. га, ліси - на 10,35 тис. га.
3. Загалом в області площа сільськогосподарських угідь зменшиться на 144,84 тис. га, ріллі на 173,82 тис. га, при збільшенні загальної площі екологостабілізуючих угідь на 86,81 тис. га, в тому числі лісів на 47,25 тис. га, сіножатей на 39,56 тис. га. На болотних і скелетних грунтах, які відводяться під регенерацію, відновляться притаманні цим грунтам екосистеми, що досить швидко освоюються місцевою біотою.
4. Створення оптимального співвідношення культур в сівозмінах, залишення високої стерні зернових культур, висів багаторічних трав і зменшення просапних культур буде сприяти зменшенню втрат гумусу, стабілізації його вмісту.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?