Курсова робота «Розірвання трудового договору з ініціативи працівника», 2008 рік

З предмету Право · додано 25.05.2013 11:03 · від Ксенія · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ. 3 Розділ І. Загальні поняття підстав розірвання трудового договору 1.1. Умови та підстави припинення трудового договору. 5 1.2. Особливості припинення окремих договорів. 15 Розділ ІІ. Правове регулювання особливостей розірвання трудового договору з ініціативи працівника 2.1. Умови та підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника. 24 2.2. Припинення строкового трудового договору з ініціативи працівника. 28 Розділ ІІІ. Гарантії для працівників при розірванні трудового договору 3.1. Проведення розрахунку при звільненні працівника. 30 3.2. Вихідна допомога при звільненні працівника. 34 Висновки. 36 Список використаних джерел. 38

Висновок

Найчастіше в практиці має місце звільнення працівника за його власним бажанням. Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово (у заяві) за два тижні.
Право на розірвання трудового договору за власним бажанням належить усім без винятку працівникам, незалежно від посад, які вони обіймають.
У заяві про намір звільнення працівник не зобов'язаний вказувати причини звільнення. Заява про звільнення може бути подана як у період роботи, враховуючи і час випробування, так і при відсутності на роботі, наприклад у період відпустки чи тимчасової непрацездатності.
Протягом двотижневого строку попередження трудовий договір зберігає свою силу для обох сторін. Роботодавець не має права звільнити працівника раніше вказаного у заяві строку, якщо про це працівник не просить, але може видати наказ про звільнення за заявою працівника до закінчення вказаного в ній строку попередження, вказавши дату звільнення, визначену працівником.
Останнім днем роботи, тобто днем звільнення при розірванні трудового договору за ініціативою працівника, є той же день тижня, у який працівник попередив про це роботодавця письмово. Якщо працівник подав Заяву про звільнення (попередив роботодавця про розірвання трудового договору) у вівторок – 22 жовтня 2002 року, то останнім днем роботи є вівторок – 5 листопада того ж року.
У разі, якщо заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням мотивована неможливістю продовжувати роботу (зарахування в навчальний заклад, переїзд в іншу місцевість, вихід на пенсію, вагітність, догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку та ін.), роботодавець зобов'язаний провести звільнення відповідно до вимог ст. 38 КЗпП в термін, про який просить працівник.
Працівник також має право у визначений строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про працю, умови колективного договору чи трудового договору.
При цьому роботодавець згідно ст. 44 КЗпП зобов'язаний виплатити працівникові вихідну допомогу в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Водночас працівникові надається право відкликати раніше подану заяву про звільнення до закінчення строку попередження.
У випадку, коли після закінчення строку попередження про звільнення працівник не залишає роботу і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою. Однак це правило діє лише тоді, коли на робоче місце (чи посаду) не запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору (наприклад, по переведенню).
Після закінчення строку попередження про звільнення за власним бажанням працівник має право припинити роботу. У цьому випадку трудовий договір вважається розірваним з моменту припинення роботи, а не з дня видання роботодавцем наказу про звільнення.
Якщо затримка видання наказу, а відповідно й видачі належно оформленої трудової книжки, призвели до вимушеного прогулу, то час вимушеного прогулу на певну кількість днів затримки продовжує перебування в трудових відносинах з даним роботодавцем.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відпустки» за бажанням працівника, у разі його звільнення, йому має бути надано невикористану відпустку із звільненням в останній день відпустки. Отже, згідно з цією нормою, працівник може одночасно з заявою про звільнення за власним бажанням подати заяву про надання йому невикористаної відпустки або її частини. Причому, у цьому випадку днем звільнення буде останній день відпустки, навіть, якщо цей день буде поза межами встановленого у ст. 38 КЗпП двотижневого терміну попередження про наступне звільнення.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали