Дипломна робота «Фінансове забезпечення освітньої та наукової галузі», 2012 рік

З предмету Економіка · додано 23.04.2013 10:45 · від GANNA · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 4 Розділ 1. Фінансування освіти і науки в україні: правовий зміст, поняття та види 8 1.1. Організаційно-економічний механізм фінансування освіти і науки в Україні 8 1.2. Нормативно-правове забезпечення бюджетного фінансування освіти і науки в Україні 23 Розділ 2. Бюджетне фінансування науки і освіти: вітчизняна практика та світовий досвід 45 2.1. Сучасні механізми державного фінансування системи науки і овіти 45 2.2. Аналіз стану бюджетного забезпечення системи освіти в Україні у 2009-2011 роках 52 2.3. Оцінка стану фінансування науки в Україні у 2009-2011 роках 66 Розділ 3. Напрями вдосконалення системи бюджетного фінансування науки і освіти в україні 80 3.1. Актуальні проблеми фінансування видатків на освіту та науку в Україні та напрями їх вирішення 80 3.2. Узагальнення зарубіжного досвіду фінансування науки і освіти та перспективи його впровадження в Україні 92 Висновки 106 Список використаних джерел 112 Додатки 120

Висновок

Забезпечення права людини на освіту в будь-якій країні є одним з найважливіших обов’язків держави. Це зумовлено тим, що освіта в сучасному глобалізованому й інформатизованому світі все більше стає вирішальним чинником суспільного прогресу і національної безпеки, важливою складовою повного розвитку людської особистості, збільшення поваги до прав і свобод людини.
Ефективність діяльності будь-якої системи, і освіта тут не виключення, певною мірою залежить від обсягів фінансування.
Державні ресурси залишаються на сучасному етапі переважною формою фінансування освіти, які спрямовуються в освітянську галузь, як правило, через державний та місцеві бюджети.
На сьогодні в Україні пріоритетним джерелом фінансування освіти залишається бюджетне фінансування, що здійснюється на основі єдиного кошторису доходів та видатків. Джерелами формування кошторису є як бюджетні кошти, так і кошти, отримані з інших джерел (надання закладом додаткових освітніх послуг, прибутки від реалізації навчально-виробничої продукції, здача приміщень в оренду, кредити банківських установ, добровільні внески тощо). При цьому співвідношення між бюджетними та позабюджетними фінансовими ресурсами змінюється залежно від наявності бюджетних ресурсів й адекватної державної політики у сфері освіти, темпів економічного розвитку,
форми власності навчального закладу, співвідношення між державним та недержавним секторами економіки та ін.
Освіта не може розглядатися як сфера, що лежить тягарем на державному бюджеті,і не пов’язана з економічним розвитком країни. Об’єктивна необхідність бюджетного фінансування освіти зумовлена ще й тим, що діяльність галузі вимагає певної стабільності фінансового забезпечення, котре закріплено законодавством України [1].
Усі видатки на освіту в Україні поділяються за такими групами закладів і заходів: 1. Дошкільна освіта: дошкільні заклади освіти. 2. Загальна середня освіта. 3. Заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації. 4. Позашкільна освіта. 5. Професійно-технічна освіта. 6. Вища освіта7. Післядипломна освіта. 8. Інші заклади та заходи в галузі освіти..
В Україні діє широка мережа наукових установ з її координуючим центром – Націо нальною академією наук України. Усі науководослідні організації загальнонаукового профілю перебувають у віданні Національної академії наук України і здійснюють розробку теоретичних проблем, що мають загальнодержавне значення.
Вони включають науково-дослідні, конструкторські, проектно-конструкторські та технологічні організації, підпорядко-вані різним міністерствам і відомствам, що здійснюють розробку проблем прикладного характеру. За рахунок бюджетних коштів в Україні фінансується майже третина наукових і науково-технічних робіт. Це в основному такі наукові заходи: фундаментальні дослідження і розробки, у тому числі оборонного характеру; розробки, що відображають пріоритетний напрям розвитку науки і техніки; прикладні науково-технічні розробки загальнодержавного значення; науково-технічні розробки, що реалізуються за співробітництвом на основі міждержавних угод.
За даними дослідження, що були проведені в дипломній роботі, абсолютні значення видатків на потреби освіти зростали щороку, причому темпи їх щорічного приросту перевищували 10%.
Аналізуючи динаміку видатків зведеного бюджету на освіту, можна сказати, що їх обсяги з кожним роком зростають, проте потреби закладів освіти при цьому значно більші. Звичайно, основною проблемою в цьому випадку є знецінення грошових коштів у зв’язку з кризовою інфляційною ситуацією в країні. Однак необхідно звертати увагу на раціональність використання фінансових ресурсів та можливість збільшення фінансування за рахунок додаткових джерел.
Оскільки в Україні існує три рівні державного управління (державний, обласний, ра йонний), то і фінансування освіти також здійснюється з бюджетів, що формуються на цих трьох рівнях: державному, обласному та районному. До того ж переважна частина бюджету освіти формується на рівні району. Кошти районного й обласного бюджетів становлять 90–99% від усього бюджету освіти. Якщо розглядати систему фінансування освіти у розрізі видів бюджетів, то очевидно, що установи та заклади загальної середньої освіти утримуються в основному за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Порівнюючи фінансування освіти і науки за 2010 і 2011 р., можна помітити суттєві відмінності. Так, наприклад, на 1,5 млрд урізано фінансування професійно-технічної освіти. Загалом, видатки на освіту в 2011 р. скоротилися на 10%. Не передбачено збільшення у 2011 р. розмірів стипендій для учнів професійно-технічних закладів та студентів вишів, учнів і студентів з дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки. Водночас фінансове забезпечення керівництва та управлінь МОНмолодьспорту збільшується на 21%.
У 10 разів зменшено фінансування міжнародних та науково-технічних програм, проте збільшено витрати на розвиток фізичної культури і спорту серед працівників МВС. У 5 разів зменшено фінансування наукових та науково-технічних розробок, проте збільшено витрати на підготовку прокурорсько-слідчих кадрів. На це було витрачено 35 млн. Також на 20% зменшено стипендії та гранти на науку і техніку, проте на 15% у 2011 р. збільшено витрати на керівництво й управління діяльністю органів внутрішніх справ.
Також Кабінет Міністрів України в 2011 р.встановив накидки в розмірі 20% від посадового окладу педагогічним працівникам дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, ВНЗ I–III рівнів акредитації, інших установ і закладів незалежно від відомчого підпорядкування.
Зважаючи на виключно важливу роль освіти і науки як ключових факторів відновлення економічного потенціалу будь-якої країни, вважаємо, що саме реформування та оптимізація фінансування освітньої галузі в Україні повинні стати пріоритетними для уряду та Президента особливо за часів світової економічної кризи.
Проаналізувавши сучасний стан фінансування освіти, виявлено ряд проблем, які вже досить тривалий час супроводжують сферу освіти в Україні. Головними серед них є: 1. Визначення обсягів місцевих бюджетів освіти має встановлюватися на основі розрахункових нормативів, визначених Міністерством фінансів України. Фактично ж ці нормативи є дуже низькими і не забезпечують фінансування навіть обов’язкових витрат. 2. Видавництво підручників має фінансуватися з державного бюджету. Оскільки обсяги фінансування є недостатніми, місцеві органи управління освітою вживають свої
заходи: обласні органи можуть спрямовувати на такі цілі частину районних бюджетів, зобов’язати їх сплачувати певний відсоток вартості підручників, оплачувати частково за рахунок коштів батьків тощо.3. Нормативними документами передбачено створення фонду всеобучу, який створюється за рахунок своїх надходжень обсягом 1–3% і може використовуватися на власні потреби. Фактично ж цей фонд уже декілька років майже не планується у бюджеті освіти району. 4. Оплата праці вчителів залишається на рівні, який не забезпечує нормального відтворення їх працездатності.
Стратегічні завдання і напрями реформування фінансового забезпечення освіти: перехід до ефективної моделі фінансування освіти, адекватної ринковій економіці, розвиток нової соціально-економічної структури освітньої сфери; стимулювання переходу на нові педагогічні технології та ефективну систему управління освітою, скорочення непродуктивних витрат, істотне збільшення видатків на розвиток наукових досліджень, зокрема з проблем освіти та педагогіки; підготовку і випуск підручників, посібників та іншої навчально-методичної літератури; поступове збільшення у загальних витратах на освіту коштів державних і приватних підприємств, громадських організацій, різних фондів, благодійних організацій тощо.
Основні шляхи реформування фінансового та матеріально-технічного забезпечення освіти: збереження за державою пріоритету у фінансуванні системи освіти та підвищення ролі регіонів у фінансуванні освітніх потреб; звільнення навчально-виховних закладів від податків на прибуток і додану вартість; створення при Міністерстві освіти і науки України централізованих фондів для реалізації загальнодержавних освітніх програм; розширення прав місцевих органів державної влади й органів громадського самоврядування навчально-виховних закладів у визначенні шляхів зміцнення навчально-матеріальної бази, вдосконаленні механізмів їх фінансово-господарської діяльності; запровадження додаткового фінансування навчально-виховних закладів для обдарованих дітей, що мають відповідну ліцензію, зі спеціального фонду Міністерства освіти і науки України; заохочення навчально-виховних закладів, які за наслідками акредитації й атестації визнані такими, що мають позитивний досвід у розробленні та впровадженні нових прогресивних технологій навчання і виховання учнів та студентів, домагаються високих кінцевих результатів; упорядкування системи оплати праці та стипендіального забезпечення відповідно до конкретних результатів діяльності і якості роботи (навчання); створення у системі освіти нових банків, фондів, акціонерних товариств тощо; заснування державного фонду сприяння громадянам у здобутті освіти в зарубіжних країнах; залучення іноземних інвестицій для розвитку інфраструктури навчально-виховних закладів (будівництво міжнародних освітніх закладів, центрів підготовки спеціалістів); поліпшення технології формування видатків державного та місцевих бюджетів на освіту, удосконалення системи кількісних та якісних показників для нормування зазначених видатків; запровадження змішаного фінансування інноваційних проектів у галузі освіти, зокрема розроблення та запровадження механізму пільгового оподаткування доходів фізичних осіб, які спрямовують власні кошти на оплату навчання; удосконалення правового підґрунтя для приватного фінансування діяльності навчальних закладів; проведення органами управління освітою (державними та місцевими) моніторингу інвестування навчальних закладів; запровадження спільного державного та громадського контролю за формуванням і виконанням бюджетів навчальних закладів.
Отже, проведене дослідження сучасного стану фінансування освіти в Україні свідчить, що головною проблемою фінансування освіти є недостатність асигнувань, котрі виділяються з бюджету на утримання закладів освіти. Як наслідок, є висновок про необхідність реформування самої системи планування видатків на галузь та раціональне використання коштів самими установами. Для вирішення проблем галузі необхідно розробити цілісну систему державних
заходів, що будуть спрямовані на забезпечення її ефективного розвитку. Фінансування освіти за рахунок державного бюджету буде тільки тоді ефективним, коли кошти, призначені державою на фінансування освіти, будуть виділятися в достатніх обсягах і на стабільній, об’єктивній та пропорційній основі. І навіть у цьому випадку система централізованого фінансування має доповнюватися громадським контролем за використанням ресурсів та якістю надання послуг на місцевому рівні

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?