Звіт з практики «Матеріали діалектологічної практики, проведеної в місті Орджонікідзе Дніпропетровської області», 2010 рік

З предмету Філологія · додано 27.03.2013 13:18 · від Юлія · Додати в закладки
15 грн Вартість завантаження

Зміст

Місто Орджонікідзе.3 Інформатор Чорнокуренко Тетяна Павлівна.5 Інформатор Славинська Олена Сергіївна.18 Інформатор Абрамова Надія Григорівна.22 Християнські табори в Орджонікідзе.27 Висновки.34

Висновок

Говірка міста Орджонікідзе має низку фонетичних і морфологічних особливостей.
Фонетичні особливості говірки:
а) «звуження» [o] в нових закритих складах послідовно фіксується монофтонгом (віл, кінь, гірко, під, вікно), порушується ця закономірність лише в поодиноких випадках під впливом північних говірок (од, оддати, одослати);
б) «звуження» [е] в новоутворених складах, де переходить в [і] (осінь, попіл, привіз);
в) перехід давнього дифтонга [іе], що позначається буквою ь, в монофтонг [і] (сніг, міх, біда, пісок);
г) змішування у вимові ненаголошених [е] та [и] (сеило,беирут’, жиевут’); ненаголошений [o] «звужується» перед складом з наголошеним [у] або [і] (коужух,тоубі);
д) ствердіння у кінці слова й складу звука [р] (пов’ір, зв’ір, комар, гірко), але спорадично він пом’якшується в середині складу (р’ама – рама, кур’чата – курчата); е) наявність альвеолярного (припалатального, пом’якшеного) звука [л] перед [е], [и] (клен, колись, були, калина).
Морфологічні особливості говірки:
а) паралельне вживання флексій –ові, -еві і –у (-ю) у давальному відмінку однини іменників ІІ відміни (братові, котові, коневі і брату, коту, коню);
б) поряд із закінченнями орудного відмінка в чоловічому, середньому та жіночому роді –ем, -ею (-еjу) можливі флексії –ом, -ою (-оjу) (ковалем, кручоjу, дин’ojy);
в) вживання дієслів ІІ дієвідміни з закінченням –е, властиве дієсловам І дієвідміни (ходе, робе, носе, воде, косе, замість ходить, робить, носить, водить, косить).
Лексичні особливості говірки: локальні діалектизми досить рідкісні: бурта (горб, шпиль), ворочок (торбинка), жабуриння (водорості), утлий (кволий).
Отже, аналіз фонетичних та морфологічних особливостей говірки міста Орджонікідзе дає підстави стверджувати, що вона належить до групи середньо наддніпрянських, слобожанських і степових говорів південно-східного наріччя української мови.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 15 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?