Дипломна робота «Обґрунтування форми участі регіону в міжнародних економічних зв'язках», 2011 рік

З предмету Міжнародна економіка · додано 24.03.2013 09:01 · від rentv · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Перелік скорочень 5 Вступ 6 1. Теретичні основи участі регіону в мез 9 1.1. Форми міжнародних економічних зв'язків 9 1.2. Способи участі регіону в міжнародних економічних зв'язках 14 1.3. Втрати й вигоди від участі регіону в МЕЗ 21 2. Аналіз практики участі регіону в мез 29 2.1. Міжнародні прямі партнерські відносини регіону 29 2.1.1. Міжрегіональні угоди регіону 29 2.1.2. Пріоритетні вектори розвитку партнерських відносин регіону 37 2.2. Транскордонне співробітництво регіону 46 2.2.1. Законодавча база транскордонного співробітництва Донецької області 46 2.2.2. Участь Донецької області в створенні єврорегіону «Донбас» 54 2.2.3. Аналіз ризиків і негативних ефектів від створення єврорегіону «Донбас» 58 2.3. Зовнішня торгівля регіону 68 2.4. Міжнародне інвестиційне співробітництво регіону 73 2.4.1. Формальні заходи участі регіону в міжнародному русі капіталу 73 2.4.2. Оцінка неформальних МЕЗ регіону в міжнародному русі капіталу 77 3. Розвиток форм участі регіону в мез 81 3.1. Перспективні напрямки прямих партнерських відносин 81 3.2. Шляхи розвитку транскордонного співробітництва 88 3.3. Удосконалення міжнародного інвестиційного співробітництва та торгівлі регіону 98 Висновки 100 Перелік посилань 105 ДОДАТОК А Перелік зауважень нормоконтролера 111 ДОДАТОК Б Міжрегіональні угоди Донецької області 112 ДОДАТОК В Законодавча база України з інвестування 133

Висновок

1. було дано визначення МЕЗ і розглянуті їх основні форми. Детально охарактеризована міжнародна торгівля та рух капіталу, розглянуті сучасні тенденції МЕЗ і пріоритетні територіальні вектори розвитку. МЕЗ – це особлива сфера діяльності, заснована на міжнародному поділі праці. Міжнародні економічні відносини знаходять практичне вираження в обміні між країнами, їх підприємствами, фірмами й організаціями продукцією міжнародній торгівлі, а також в міжнародних науково-технічних, виробничих, інвестиційних, валютно-фінансових і кредитних, інформаційних зв'язках, переміщенні трудових ресурсів. Міжнародна торгівля характеризується такими основними показниками: обсяг товарообігу, структура експорту та імпорту, сальдо зовнішньоторговельного балансу, географія торгівлі. Найбільш істотною її характеристикою є товарообіг. Участь в регіону міжнародному русі капіталу проявляється і в формі кредитування та інвестування. На формальному рівні це адміністративні заходи регіону з покращення інвестиційної обстановки, надійності, привабливості для іноземних інвесторів. На практичному неформальному рівні – це безпосередньо рух капіталу як в регіон, так і з нього;
2. було дано визначення регіону й розглянути теоретичні засади його участі в МЕЗ. Розглянуті терміни активної, пасивної, формальної й неформальної участі в МЕЗ, міжрегіональне, міжтериторіальне, транскордонне співробітництво, кластерний підхід до МЕЗ регіону. Регіон – територія, яка за сукупністю елементів, що її насичують, відрізняється від інших територій і характеризується єдністю, взаємопов'язаністю елементів, що її складають, цілісністю. У законодавстві при згадуванні терміна «регіон», мається на увазі, як правило, область, АР Крим або Київ, Севастополь. Активна участь регіону в МЕЗ проявляється, коли регіони беруть участь у міжрегіональному поділі праці, територіальній диференціації виробництва, і виражається в наступному. Пасивна участь регіону в МЕЗ має місце у випадках, коли в регіоні не виробляється продукції, орієнтованої на національний і міжнародні ринки збуту, але сам регіон має потребу в поставках продукції з інших регіонів. Формальна участь в МЕЗ здійснюється на рівні державних, обласних, регіональних керуючих структур, а реальна неформальна на мікрорівні.
3. було розглянуто основні втрати й вигоди від участі регіону в МЕЗ. Участь у МЕЗ відкриває перед економічною системою регіону нові можливості й інструменти саморегулювання, але позитивний ефект від них виходить тільки при послідовних і спланованих діях органів влади, оптимальному податковому, інституціональному середовищу, ефективному розподілі доходів, адміністративно-управлінській системі. При цьому ступінь залученості регіону в процес інтеграції з економічною системою іншого регіону повинна визначатися знаходженням оптимальної точки між рівнем її стабільності й тією граничною вигодою, що можуть витягти господарюючі суб'єкти території в результаті розширення інтеграційного співробітництва.;
4. було проаналізовано міжрегіональні угоди й правові засади участі регіону в МЕЗ. Донецька область має широку базу договорів для успішного розвитку міжрегіонального співробітництва. Інформаційна підтримка бізнесу, візити делегацій, робота із ТПП, над оптимізацією транспортного зв’язку, проведення ярмарків і виставок надає позитивний імпульс розвитку міжрегіональних відносин між суб'єктами бізнесу. Так можна помітити, що багато підприємств Донецької області мають контрагентів для імпорту, експорту й розвинені збутові мережі в багатьох областях Росії. Найбільш уважно облдержадміністрацією розглядається питання транскордонного співробітництва з Ростовською областю й у цьому напрямку на даний момент досягнуто найбільшого прогресу. Було також проаналізовано вектори розвитку партнерських відносин Донецької області. Розвиток провадиться по всіма територіальним напрямкам з пріоритетом на ЄС та СНД. В рамках розвитку відносин з ЄС проводиться масштабна інформативна діяльність.
5. було проаналізовано транскордонні відносини Донецького регіону. Адміністративними органами України та області ратифіковано ряд конвенцій і прийняті закони що роблять можливим участь Донецької області в різних формах міжрегіональної інтеграції, в тому числі єврорегіонах. Було створено транскордонний регіон «Донбас», який дозволяє вирішувати низку проблем прикордоння, що виходять за можливості одного регіону, такі як комунікації, транспорт і зв'язок; ліквідація надзвичайних ситуацій, стихійних лих і їхніх наслідків; сприяння розширенню контактів між жителями прикордонних територій, спрощенню прикордонних формальностей з метою полегшення перетинання границі фізичними і юридичними особами; розвиток регіональної економіки сторін за допомогою поліпшення інфраструктури прикордонних районів і ін. Проведений аналіз показав значну погрозу перекосу в транскордонних відношеннях з регіонами Російської Федерації, адже за усіма показниками регіони РФ більш розвинуті як в економічному так і в соціальному планах. У випадку тісної інтеграції є можливості збільшення конкуренції для національних підприємств і відтік робочої сили. Але для Донецької області цей розрив значно менший, завдяки особливому положенню регіону серед інших. Так в промисловому плані Донецька область навіть більш розвинута, ніж Ростовська, а в соціальному – має найкращі умови серед українського прикордоння. Таким чином, негативний вплив соціально-економічного розриву для Донецької області мінімізовано, а у випадку вірної регуляції транскордонних відносин, їх можна буде використати для повної нівеліровки цього розриву. SWOT аналіз наглядно демонструє, що створення єврорегіону максимізує вигоду для Донецької області;
6. було розглянуто й проаналізовано зовнішню торгівлю Донецького регіону. За результатами було виявлено невідповідність структури неформальних МЕЗ формальним, а також значну перевагу низькотехнологічної продукції в структурі експорту;
7. проаналізовано участь регіону в інвестиційній діяльності. В області працюють програми з залучення іноземних інвестицій, в тому числі Міжнародний інвестиційний саміт, в рамках якого проходять різні заходи, такі як міжнародні інвестиційні форуми, бізнес-конференції, присвячені, наприклад, питанням розвитку ринку нерухомості й інфраструктурних проектів у рамках підготовки області до проведення фінальної частини Євро-2012, інвестиціям у реальний сектор економіки Донецького регіону, розвитку інноваційних проектів і енергозберігаючих технологій. В області діє Регіональне агентство з інвестицій і розвитку. Але аналіз неформальної участі виявив недоліки законодавчих засад інвестування в регіоні й існування тіньових схем;
8. було дано рекомендації щодо коригування угод, правових засад міжрегіонального співробітництва. Так структура угод повинна більше відповідати неформальній, а перспективи діяльності адміністративних органів регіону повинні брати в увагу політичні рішення державного рівня. Регіону варто добиватися зближення нормативно-правової бази економічного співробітництва, уніфікації податкової і тарифної політики, розглянути можливості укладення угод про співробітництво з регіонами Європи, адже на даний момент такі угоди поширені й ефективно діють переважно лише з регіонами СНД, забезпечити інформаційну й будь-яку іншу підтримку бізнесу, підвищуючи його конкурентоспроможність у порівнянні з європейським;
9. було дано рекомендації щодо коригування реалізації заходів, угод, правових засад, транскордонного співробітництва. В цій сфері потрібно вирішити низку задач:
1) активізація транскордонної кооперації й торгівлі. Модель єврорегіону передбачає збільшення прозорості границі для легальних товарних потоків і підтримку експортерів високотехнологичної продукції;
2) поліпшення транспортної інфраструктури єврорегіону;
3) усунення відсутності погодженої екологічної політики, у тому числі в частині транскордонного перенесення забруднень і спільної ліквідації надзвичайних екологічних ситуацій;
4) створення загального цивілізованого ринку праці, що дозволить не тільки запобігти розвитку інтелектуальної асиметрії прикордоння, але й значно підсилити людський потенціал єврорегіону;
5) створення регіональної маркетингової інформаційної системи єврорегіону «Донбас» з метою залучення інвестицій у проекти шляхом застосування маркетингових інструментів для підвищення популярності й поліпшення іміджу його території, орієнтації регіональної політики на реальні потреби ринків і можливості їхнього надання єврорегіоном;
10. було дано рекомендації щодо розвитку зовнішньої торгівлі та інвестування. Без формального регулювання участь в МЕЗ може бути шкідливою. Треба запровадити квотування продукції виробництв із мінімальною часткою додаткової вартості кінцевих продуктів, а розвиток участі в МЕЗ реалізувати за рахунок сприяння зближенню нормативно-правової бази економічного співробітництва, уніфікації податкової і тарифної політики, а не дерегуляції. В рамках розвитку участі в міжнародному інвестуванні варто одночасно з стимуляцією залучення іноземних інвестицій, слід проаналізувати законодавство з метою перешкоджання реалізації тіньових схем.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали