Дипломна робота «Державне регулювання валютних відносин в Україні», 2010 рік

З предмету Право · додано 06.03.2013 18:19 · від 88 · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Валютні відносини як об’єкт державного регулювання 6 1.1. Поняття та види валютних відносин 6 1.2. Об’єкти, цілі та інструменти державного регулювання валютних відносин 11 1.3. Валютне регулювання та контроль як основа системи державного регулювання валютних відносин 20 Висновки до розділу 1 31 Розділ 2. Процес державного регулювання валютних відносин в Україні 32 2.1. Формування та розвиток системи валютного регулювання та контролю в Україні 32 2.2. Основні особливості механізму валютного регулювання і контролю в Україні 46 2.3. Світова фінансова криза та її вплив на стан загальноекономічних та валютних відносин в Україні 54 2.4. Зміни в системі валютного регулювання і контролю України, що відбулися внаслідок впливу світової фінансової кризи 60 Висновки до розділу 2 63 Розділ 3. Перспективи та рекомендації щодо удосконалення системи державного регулювання валютних відносин в Україні 65 3.1. Оцінка ефективності валютної політики та системи валютного регулювання і контролю, що існували в Україні до 2008 року 65 3.2. Оцінка дій уряду та НБУ в сфері регулювання валютних відносин під час світової валютно-фінансової кризи 70 3.3. Рекомендації щодо удосконалення системи регулювання валютних відносин 76 Висновки до розділу 3 85 Висновки 87 Список використаних джерел 89 Додатки 98

Висновок

В нашій державі відсутнє загальноприйнятне розуміння того, яку тенденцію валютного курсу треба підтримувати - на збільшення відносної вартості національної грошової одиниці чи на зменшення. Так само впевнено стверджую, що протягом останніх восьми років за відсутності такого взаємопогодженого розуміння валютно-курсова політика в державі недостатньо сприяла економічному розвиткові. Стверджую, але водночас є відчуття, що вона не просто "не сприяла", а була згубною для держави.
Треба, зрештою, правильно вибудувати ієрархію пріоритетів -на першому місці має бути не абстрактний "обмінний курс", а стабільність держави, підвищення добробуту населення і збалансоване економічне зростання. Навіть стабільність цін має стояти на другому місці порівняно із стабільністю реальних доходів населення, а вже обмінний курс бути на такому рівні і в такій динаміці, щоб принаймні не заважати досягненню цих пріоритетних цілей, а краще - сприяти.
Валютний обмінний курс має бути тісно пов'язаний з динамікою внутрішніх цін. У Посланні Президента України на 2001 рік було сказано: "Симптомом недостатньої результативності грошово-валютної політики НБУ стала глибока диспропорція між валютною стабілізацією гривні і значним рівнем внутрішньої інфляції, що склалася у 2000 році. Цей чинник підриває конкурентоспроможність насамперед експортних галузей економіки і може стати відчутним гальмом економічного зростання". Ці вказівки Президента ще більш актуальні щодо нинішньої ситуації, але не виконуються.
В Україні під впливом гіпертрофованого страху перед інфляцією сформувалася особлива парадигма грошової політики, що домінує останні роки. Йдеться навіть не про модифікований монетаризм, як стверджується, а про примітивний лібералістський фундаменталізм, відкинутий розвинутим світом ще в ХІХ столітті.
Перебільшений страх перед інфляцією поступово переконав суспільну думку, що інфляція є найбільшим злом в економіці й суспільстві. Всі сили і можливості держави останнім часом кинуто на боротьбу з інфляцією і утримання обмінного курсу. Найефективнішим способом для розв'язання цієї проблеми НБУ і уряд (під тиском закордонних порадників і власних монетаристів) вважають зовнішні запозичення. Проте виявилося, якщо неконтрольована емісія вела до інфляції, то неконтрольовані іноземні кредити та позики призвели до стрімкого зростання зовнішньої заборгованості і, врешті-решт, до повного підпорядкування нашої держави зовнішньому впливу. Жодна з розвинених країн на практиці не здійснювала тих заходів, яких наполегливо вимагали від України.
Жорстка монетарна політика НБУ, прагнення за всяку ціну утримати стабільність національної валюти потягнули за собою принизливі позики від інших країн та міжнародних фінансових організацій. Наразі зрозуміло, що зарубіжні позики та кредити видавалися лише під закупівлю українською стороною іноземних товарів та послуг. Внаслідок цього досить швидко виявилась специфічна причинно-наслідкова залежність: кожен долар зарубіжних товарно-цільових кредитів та позик обумовив витіснення рівнозначної за вартістю вітчизняної товарної маси. Монетарний "протекціонізм" переповнив внутрішній споживчий ринок зарубіжними товарами, паралізуючи та деморалізуючи вітчизняне виробництво.
Надмірна доларизація і величезна заборгованість на тлі занепаду національного виробництва і тотальної бідності населення - наслідки механічного виконання рекомендацій іноземних монетаристів. Саме через надмірне стискання гривневої грошової маси обміліли джерела обігових коштів підприємств, утворилась їхня взаємна заборгованість та збільшився попит на долар, що постійно створювало внутрішні передумови до нового інфляційного вибуху.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?