Курсова робота «Загальні людські цінності в романах письменників фантастів К.Саймака, Р.Бредбері», 2007 рік

З предмету Література · додано 24.02.2013 14:32 · від Ксенія · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ. 3 Розділ І. Життєвий та творчий шлях К. Саймака та Р. Бредбері. 5 Розділ ІІ. Контакт та перегляд представлень в романі К. Саймака «Все живе.». 10 Розділ ІІІ. Духовність за доби постмодерну в інтерпретації Рея Бредбері. 13 Розділ ІV. Людські цінності в повістях Р.Бредбері «Кульбабове вино» і «Марсіанські хроніки». 19 Висновки. 28 Список використаних джерел. 30

Висновок

В перших романах достатньо чітко окреслюється головна тема творчості Саймака – тема науково-технічної та духовної зрілості людства, його готовності до зустрічі із представниками неземних цивілізацій (недаремно у критиці Саймака часто називають «співцем контакту»). «Здатність співпереживати і розуміти для Саймака головний критерій моральності, найвищий принцип стосунків між різними галактичними расами, – пише російський дослідник творчості письменника В. Гопман. – Тому головна для письменника тема – контакт, зустріч землян із позаземною цивілізацією. «Прибульці як сусіди» – ця назва однієї із книг Саймака може бути поставлена епіграфом до усієї творчості письменника. Вирішуючи цю тему з гідною подиву сюжетною винахідливістю, Саймак неодмінно прагне ствердити думку, що за наявності доброї волі та прагнення жити у мирі будь-які галактичні раси зможуть домовитися між собою, яким би химерним не був їхній зовнішній вигляд (а інопланетяни Саймака напрочуд різноманітні: різнокольорові бульбашки, розумні квіти, маленькі чорні чоловічки, байбаки, кегельні кулі, прозорі вулики на колесах)».
Тема контактів між представниками різних галактичних цивілізацій залишилася основною і в творчості Саймака 60-х pp.
Заслугою Саймака є та обставина, що зіткнення із Чудом виводить їх із сонного, напіврослинного животіння й надає руху, спонукає до дії, і реакція на Чудо зовсім правомірно розвивається відповідно до розміщення соціальних сил як у самому містечку, так і у всій величезній країні. Незвичайна майстерність автора досить швидко змушує читача встати на сторону тих, кого він любить, і зненавидіти тих, кого він ненавидить: місцевих можновладців, «батьків міста», і лиховісні примари, що втілюють державний апарат, – сенатора, генерала й чиновника держдепартаменту. Це взагалі відмітна риса добротної фантастичної літератури. У провідних англо-американських письменників-фантастів, при всій розмаїтості характеристик інших персонажів, політикан і генерал – фігури завжди негативні, що вселяють ненависть, презирство й відразу. У десятках прекрасних добутків мир або країну ставлять на грань катастрофи честолюбні сенатори, корисливі політичні боси й військові, що нехтують народ, що ненавидять учених, що переслідують егоїстичні цілі.
Центральним метафоричним поняттям розумування Р. Бредбері виступає пріоритетність у житті людини сердечно-духовного рівня. Саме таке сприйняття духовності як чинника, який представляє людське в людині, є в основі концепції пост-еґо. Вибір бредберівських персонажів зумовлюється не сучасними «нормами», а глибинними імпульсами серця.
Концепція любові як будівництва, самопожертви, розуміння іншості та формування пост-еґо – одна із найглибших духовних концепцій, до якої звертається автор з метою знайти вихід із глухого кута, у який потрапила людина доби постмодерну. Адже тільки любов заперечує невпевненість у тому, куди все ж таки йде людина.
В творах Рея Бредбері ми бачимо, що людину людиною робить насамперед її чуйність, увага, з якою вона ставиться до свого оточення, її уміння сприймати життя не як щось саме собою належне, а як цінність, яку потрібно зрозуміти і віднайти серед і з допомогою тих людей, які знаходяться з тобою поряд. А це чи не найбільша цінність, чи не найбільше в житті чудо – те, що додає нашій буденній, почасти сірій реальності чогось хоч трішечки казкового, фантастичного, – це і значить робити його світлим та добрим, як говорить Бредбері, не просто цінувати добро, яке зробили для тебе сьогодні, але й уміти передати його по колу завтра.
Роздуми над сутністю тих духовних орієнтирів, які визначають розвиток людини – це й тема, яка єднає повість «Кульбабове вино» з іншими творами Бредбері, зокрема з повістю «Марсіанські хроніки». Але якщо в «Кульбабовому вині» ці проблеми згадуються у зв'язку з формуванням свідомості дитини, то в «Марсіанських хроніках» про них йдеться у масштабі людської цивілізації в цілому.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?