Курсова робота «Договір купівлі - продажу житла», 2010 рік

З предмету Право · додано 16.02.2013 12:09 · від Екатерина1711 · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ Розділ 1. Поняття договору купівлі-продажу житла. Розділ 2.Предмет та сторони в договорі купівлі-продажу житла. Розділ 3. Зміст, порядок укладання та форма договору купівлі-продажу житла. Розділ 4.Відповідальність сторін за договором купівлі-продажу житла. Висновок. Список використаної літератури.

Висновок

Договір купівлі-продажу житла хоч і не є найрозпосюдженішим, але є одним із найважливіших серед договорів купівлі-продажу, оскільки зачіпає одне із самих основних прав людини – право на житло, передбачене ст. 47 Конституції України.
За договором купівлі-продажу продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність покупцю, а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу житла укладається в письмовій формі, підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Суворі вимоги чинного законодавства до дотримання форми договору пояснюються важливістю житлового будинку і квартири як об`єкта права власності.
Законодавство України не виділяє договір купівлі-продажу житла в окремий вид купівлі-продажу за такою системною ознакою, як предмет договору. Тому до договору купівлі-продажу житла застосовуються загальні правила про договори купівлі-продажу. Проте специфічні риси предмета договору: сталий зв'язок із землею, особлива цінність, неспоживність у процесі викорстання тощо — диктують необхідність визначення спеціальних правил, що регулюють участь таких об'єктів у майновому обороті.
Нотаріальне посвідчення правочинів з житлом є необхідним як і їх державна реєстрація. Недотримання сторонами належної форми договору купівлі-продажу житла веде до визнання правочину нікчемним.
Сторонами договору купівлі-продажу житла є продавець та покупець. Це можуть бути як фізичні, так і юридичні особи з урахуванням деяких вимог, що до них пред'являються діючим законодавством. Договір може укладатись особисто сторонами або через представника.
Основним обов'язком продавця передати річ покупцеві, а покупця – сплата встановленої договором ціни та обов'язок прийняти житло.
Безпосередньо із закону випливає, що покупець має бути попереджений продавцем про наявність існуючих обтяжень житла у вигляді договорів позики, найму чи застави на це житло, існуючих сервітутних прав або про права одного з подружжя чи іншого співвласника на житло. На жаль, у законодавстві не передбачено дійових механізмів проти продавця, який цей свій обов'язок не виконує. У той же час встановлення обтяжень житла іншим шляхом (не із попередження продавця) іноді буває ускладненим. Наприклад, застави житла враховуються в окремих реєстрах. Договори найму житла системно ніде не обліковуються. Тому актуальним є питання реєстрації обмежених речових прав на житло. Тому було б доцільним введення Єдиного реєстру прав на житло з відображенням у ньому всіх існуючих обтяжень житла: договорів застави, речових прав, договорів найму житла тощо. Це сприятиме закріпленню прав на житло та інформуванню набувачів житла про всі його обтяження.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали