Курсова робота «Теорія поведінки споживача на ринку», 2008 рік

З предмету Економіка · додано 28.11.2012 20:40 · від Оля · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ.3Розділ 1. Теорія поведінки споживача. Мета споживача.5 1.1. Мета споживача. Кардиналістська модель.5 1.2. Мета споживача. Ординалістська модель.7 Розділ 2. Теорія граничної корисності і споживчий вибір.11 2.1. Корисність та споживчі уподобання.11 2.2. Теорія граничної корисності та споживчий вибір.15 Розділ 3. Теорія кривих байдужості і споживчий вибір.18 3.1. Криві байдужості і гранична норма заміщення.18 3.2. Бюджетні обмеження і бюджетна лінія.22 3.3. Графічний вираз споживчої рівноваги.25 Розділ 4. Моделювання поведінки споживача.27 4.1. Оптимальний вибір і зміна доходу споживача.27 4.2. Оптимальний вибір і зміна ціни.29 4.3. Формування ринкового попиту.30 4.4. Ефект заміщення та ефект доходу.32 Висновок.34 Список використаної літератури.36

Висновок

Економічна теорія звертається до дослідження психологічних мотивів економічної діяльності суб'єктів ринкової економіки, потреб окремої людини, до оцінки кінцевих результатів функціонування економіки саме за критерієм максимізації задоволення потреб, добробуту споживачів.
Кардиналістська версія поведінки споживача ґрунтується на теорії граничної корисності і виходить з припущення, що корисність може мати кількісний вимір. Корисність – це властивість товару чи послуги задовольняти особисті потреби; це певний ступінь задоволення, який одержує особа при використанні чи споживанні товару. Максимізація сукупної корисності становить мету споживача, є основним мотивом його поведінки.
Ординалістська версія поведінки споживача, яка ґрунтується на аналітичному апараті кривих байдужості, відкидає необхідність кількісного вимірювання корисності і передбачає лише порядкове ранжирування споживачем множини споживчих наборів.
Аналіз двох версій поведінки споживача показує, що, незважаючи на відмінність аналітичних підходів, вони дають один і той самий результат: гранична норма заміни благ є співвідношенням їх граничних корисностей. Споживач може легко змінювати комбінацію товарів у ринковому кошику без втрат рівня корисності.
Потреби і бажання споживача практично безмежні але їх реалізація стримується обмеженістю ресурсів. Оптимізація споживчого вибору передбачає знаходження такої комбінації товарів, яка одночасно є бюджетно допустимою і максимізуючою добробут споживача.
Дохід споживача та ціни товарів і послуг формують бюджетне обмеження споживача. Бюджетне обмеження визначає множину наборів товарів, доступних споживачу. Бюджетна лінія – лінія рівних видатків – показує межу між можливим і неможливим, описує всі комбінації товарів, видатки на які не перевищують доходу споживача.
Вибір оптимального рішення споживача за кардиналістською теорією полягає у порівнянні співвідношень між граничними корисностями і цінами товарів на основі правила максимізації корисності.
Споживчий вибір на основі ординалістської теорії передбачає пошук оптимального ринкового кошика, який повинен розміщуватись на бюджетній лінії і належати до найвищої з можливих кривих байдужості.
На рішення споживача впливають зміни у доході та цінах товарів. Крива "дохід-споживання" з'єднує всі точки рівноваги споживача, пов'язані з різними рівнями доходу. Крива "дохід - споживання" характеризує зміни в індивідуальному попиті на благо.
Крива Енгеля фіксує залежність обсягу споживання від доходу споживача. Для нормальних благ вона є висхідною, для нижчих – набуває від'ємного нахилу, для нейтральних є вертикальною.
Крива "ціна - споживання" показує функціональну залежність між обсягом споживання блага та його ціною. На її основі будується крива індивідуального попиту, кожна точка якої є точкою оптимуму. Вона відображає зміну рівня корисності споживача і зменшення відносної цінності блага в міру нарощування його споживання.
Зміна ціни спричиняє виникнення двох ефектів – ефекту заміни та ефекту доходу. Ефект заміни полягає у зміні споживання внаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача. Ефект доходу полягає у зміні споживання внаслідок зміни реального доходу за незмінних відносних цін.
Рішення окремих споживачів визначають параметри індивідуального попиту. Сума індивідуальних попитів за кожного можливого значення ціни формує ринковий попит, який, власне, і має економічне значення.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали