Дипломна робота «Адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності», 2012 рік

З предмету Право · додано 17.11.2012 13:22 · від Sonya · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ. Розділ 1. Підприємницька діяльність як об’єкт адміністративно-правового регулювання. 1.1. Адміністративно-правові аспекти регулювання підприємницької діяльності. 1.2. Основні функції та засоби адміністративно-правового регулювання підприємницької діяльності. Висновки до розділу 1. Розділ 2. Адміністративно-правові режими як форми правового регулювання підприємницької діяльності. 2.1. Підприємницька діяльність як об’єкт адміністративно-правового режиму. 2.2. Ліцензування підприємницької діяльності як адміністративно-правовий режим забезпечення безпеки підприємницької діяльності. Висновки до розділу 2. Висновки. Список використаних джерел.

Висновок

Під підприємницькою діяльністю як об’єктом адміністративно-правового регулювання, розуміється, складна система суспільних відносин, що виникають у зв’язку з реалізацією компетентними органами держави функцій і повноважень щодо забезпечення можливості здійснення суб’єктами господарювання самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик діяльності по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.

Характерні особливості і змістовно-якісні ознаки підприємницької діяльності з огляду на вибір форм і методів державного управління і державного регулювання у сфері підприємницької діяльності зумовлюють: а) органічне співвідношення економічних та прямих методів державно-управлінського впливу; б) визначення основних напрямків і функцій держави щодо адміністративно-правового впливу на підприємницьку діяльність; в) створення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади (Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва), особливості змісту його управлінських функцій та повноважень; г) встановлення відповідних правових засад усунення адміністративних перешкод у розвитку підприємництва, вдосконалення адміністративно-правових засобів регулювання та державного контролю у цій сфері.

Основні функції держави щодо адміністративно-правового впливу на підприємницьку діяльність здійснюються з метою: а) створення всіх необхідних передумов для постійного врахування підприємництва як об’єкта адміністративно-правового регулювання в процесі формування і реалізації єдиної державної економічної політики; б) збереження контролюючого та регулюючого впливу держави на розвиток сфери підприємництва.

Під адміністративно-правовим режимом ми розуміємо форму правового регулювання, що побудована на комплексі юридичних і організаційно-технічних процедур та адміністративно-правових засобів, і яка визначає міру можливої та належної поведінки суб’єктів і придає особливу спрямованість суспільним відносинам у сфері державного управління.

Правові режими є основним фундаментом адміністративно-правового регулювання в окремих сферах суспільних відносин. Вони забезпечують функціонування не тільки галузевих інститутів адміністративного права, але й є міжгалузевими формами правового регулювання, зокрема, підприємницької діяльності.

Завдання, що стоять перед державою під час адміністративно-правового регулювання підприємницької діяльності є визначальними для структури адміністративно-правових режимів у цій сфері, до якої відносяться: 1) мета встановлення відповідного адміністративно-правового режиму; 2) принципи режимної організації; 3) сукупність норм права, що визначають статус суб’єктів регулювання підприємницької діяльності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, їх взаємні права та обов’язки, гарантії реалізації цих прав та обов’язків, відповідальність сторін за порушення правил режиму; 4) суб’єкти та об’єкти державного регулювання підприємницької діяльності.

Під адміністративно-правовим режимом підприємницької діяльності розуміється форма правового регулювання, що побудована на комплексі юридичних і організаційних процедур та адміністративно-правових засобів, яка визначає міру можливої та належної поведінки суб’єктів підприємницької діяльності та суб’єктів, що здійснюють адміністративно-правове регулювання суспільних відносин у зазначеній сфері.

У залежності від виду правовідносин у сфері підприємницької діяльності, на які спрямовано адміністративно-правове регулювання, виділено режими: державної реєстрації; забезпечення безпеки підприємницької діяльності громадян, суспільства та держави; регулювання податкових, митних відносин тощо.

Адміністративно-правові режими підприємницької діяльності, що пов’язані з забезпеченням безпеки є більш складними за сукупністю застосування правових засобів регулювання, тобто є більш жорсткими та об’ємними. До адміністративно-правових режимів забезпечення безпеки підприємницької діяльності можна віднести: адміністративно-правовий режим ліцензування та видачі дозволів на здійснення певних видів господарської діяльності; адміністративно-правовий режим забезпечення економічної конкуренції і обмеження монополізму в господарській діяльності; адміністративно-правовий режим забезпечення безпеки об’єктів підвищеної небезпеки; адміністративно-правовий режим забезпечення охорони праці та здоров’я громадян (у тому числі, санітарно-епідеміологічного благополуччя); адміністративно-правовий режим забезпечення екологічної безпеки; адміністративно-правовий режим забезпечення пожежної безпеки; адміністративно-правовий режим забезпечення енергетичної безпеки; адміністративно-правовий режим забезпечення безпеки гідротехнічних споруд; адміністративно-правовий режим забезпечення радіаційної безпеки; адміністративно-правовий режим обліку та збереження матеріальних цінностей і фінансових ресурсів тощо.

Найбільш об’ємним адміністративно-правовим режимом, спрямованим на забезпечення безпеки підприємницької діяльності, є режим ліцензування та видачі дозволів на здійснення певних видів господарської діяльності.

Адміністративний нагляд у сфері ліцензування полягає у здійсненні спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування перевірки діяльності органів ліцензування, виконання ними вимог чинного законодавства з метою виявлення та попередження правопорушень, усунення їх наслідків. Він здійснюється без втручання в оперативну діяльність піднаглядного та притягнення винних осіб до юридичної відповідальності.

Режим ліцензування поширюється на діяльність всіх юридичних осіб та індивідуальних підприємців. Реалізація прав та обов’язків юридичних та фізичних осіб-підприємців у сфері ліцензування забезпечується за допомогою норм Закону про ліцензування та ліцензійних умов в сфері здійснення певного виду підприємницької діяльності, що встановлюють перелік документів, необхідних для одержання ліцензій; порядок та строки прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову; переоформлення документів; припинення дії ліцензії і її анулювання, а також порядок ведення реєстру ліцензій.

Застосування заходів адміністративного примусу є необхідним і дієвим заходом попередження, припинення та відповідальності за правопорушення у сфері провадження тих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Проте ці заходи не кодифіковані, підстави та порядок їх застосування регламентовані здебільше суперечливими та застарілими актами, що призводить до порушення принципів встановлення єдиного порядку ліцензування господарської діяльності на території України та законності при їх застосуванні.

Ще одним засобом державного регулювання підприємницької діяльності є обов’язкові дозвільні процедури щодо введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих та інших об’єктів (малих архітектурних форм, офісів, торговельних, виробничих та соціально-побутових приміщень тощо) та щодо можливості початку здійснення підприємницької діяльності на цих об’єктах.

Існуюча система процедур видачі суб’єктам підприємництва висновків державних експертиз та дозвільних документів, необхідних для започаткування підприємницької діяльності, характеризується такими рисами: надмірність заходів попереднього контролю стосовно окремих об’єктів на етапах проведення державних експертиз, погоджень проектної та іншої документації на будівництво об’єктів та використання засобів виробництва, а також видачі відповідних дозвільних документів; непрозорий порядок проведення державних експертиз та видачі дозвільних документів, недостатність гарантій захисту прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності; невідповідність переліку об’єктів державних експертиз та об’єктів, на які видаються відповідні дозволи, рівню потенційної небезпеки від експлуатації цих об’єктів, а також класифікації ризиків та небезпечних факторів; необхідність одержувати дозвіл у разі зміни власника або володільця (користувача) об’єкта, на який видавався дозвіл та ін. Це створює ризик конфлікту між суб’єктами підприємницької діяльності та органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, котрі уповноважені надавати висновки державних експертиз і дозволи, необхідних для започаткування підприємницької діяльності, а також провокує необґрунтовані адміністративно-бюрократичні перешкоди у розвитку малого та середнього підприємництва.

Тому першочерговими завданнями щодо реформування дозвільної системи є: встановлення на законодавчому рівні диференційованих вимог та визначення вичерпного переліку об’єктів, на експлуатацію котрих необхідно отримувати дозвільні документи та висновки державних експертиз; встановлення на законодавчому рівні порядку отримання вичерпного переліку дозвільних документів, а також висновків державних експертиз щодо започаткування підприємницької діяльності, а також граничних меж оплати послуг компетентних державних установ, що не повинно суттєво перевищувати собівартість; перегляд Державних будівельних норм, стандартів, технічних умов, які були розроблені ще за радянських часів та не відповідають ринковим вимогам.

Не дивлячись на застосування різної термінології (ліцензія, дозвіл, державний дозвіл, сертифікат тощо), адміністративно-правовий режим ліцензування та видачі дозволів на здійснення певних видів господарської діяльності представляється єдиним блоком у сфері адміністративно-правового регулювання підприємницької діяльності. На нашу думку, доцільно в майбутньому поступово об’єднати всі норми законодавчих актів, що встановлюють зазначений адміністративно-правовий режим в єдиний законодавчий акт, який повинен містить єдині поняття і єдині або загальні правила поведінки як суб’єктів режиму, так й суб’єктів підприємницької діяльності.

Коментар модератора

91 стор.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?