Покращення ефективності і конкурентоспроможності національної економіки та її перебудова на стабільну основу розвитку, враховуючи інноваційно-інвестиційні підходи, потребує розвитку наукових положень, які лягли б в основу функціонування податкової системи, а також визначали її вплив на визначенні процеси. Чільне місце в даному механізмі посідає удосконаленню системи оподаткування прибутку юридичних осіб у напрямку покращення його інвестиційного потенціалу. Податок на прибуток юридичних осіб на пряму впливає на кінцеві результати фінансово-господарської діяльності бізнесу, а відтак, з одного боку, він є важливим важелем регулювання економічних процесів, а з другого є перешкодою на шляху ефективного розвитку Української економіки і її повномасштабної модернізації.

Дослідження етапів становлення і розвитку, функціонування вітчизнянної системи оподаткування прибутку підприємств засвідчило, що в основі виникнення досліджуваного податку лежать тільки фіскальні інтереси. Даний податок формувався на основі поєднання таких основних податків як прибутковий, промисловий, податок на капітал. Податок на прибуток підприємтсв в теперішній практиці оподаткування прибутку використовується як інструмент стимулювання інвестицій в національні економіки та як інструмент поліпшення конкурентоспроможності податкових систем в середині країн.

В роботі доводиться, що в основі політики розподілу прибутку підприємств є оптимізація пропорцій між спожитою та капіталізованою її частинами. При цьому, враховується забезпеченість реалізації стратегії розвитку юридичної особи, покращення фінансово-господарського стану та зростання в кінцевому рахунку ринкової вартості. Отже, на сучасному етапі розподільчої функції досить чільне місце має порядок оподаткування прибутку підприємства. Через останій визначаються державні пріоритети в розподілі додаткового продукту, а саме, чи в бюджет, чи на розвиток місцевого бізнесу. У разі, коли пільги на реінвестування прибутку передбачаються - це створює стимулювання використовувати прибуток на капіталізацію юридичної особи, в іншому разі – це стимулює зростання значення споживання капіталу.

Дослідження теоретичних підходів до визначення економічного змісту та ролі оподаткування підприємств податком на прибуток дозволили уточнити його поняття. На нашу думку, він є інструментом податкової політики, що за своїм теперішньою сутністю є вилученою частиною прибутку юридично визначеної категорії платників – юридичних осіб до державних централізованих фондів грошових ресурсів. За своїм фіскальним призначенням – він є субстанцією для утворення дієвої системи регулювання відносин бюджету з суб’єктами господарювання. Даним податок є одним із головних та невід’ємних атрибутів регулювання фінансово-господарської діяльності його плаників.

Головною умовою ефективного застосування податку на прибуток підприємств є його перебудова із тільки фіскального призначення на стимулююче. Дане дасть змогу без великих бюджетних втрат більш повно задіяти податкові інструменти регулювання, маючи на меті створення умов для економічного зростання враховуючи інвестиційно-інноваційну основу. Дане утворює надійну основу для стабільних доходів бюджету у майбутньому. Підсилення стимулюючої функції податку дасть нашій державі можливість використати конкурентні переваги від розширення Європейського Союзу, так як, така гармонізація податкового законодавства ЄС, можливо, матиме наслідок збільшення податкового навантаження на сектор підприємств в країнах, які приєдналися до Європейського Союзу в 2009-2010 pоках. При умові ліквідації численних суперечностей вітчизняного податкового законодавства наша держава має великі шанси бути серйозним суб’єктом конкуренції податкового характеру у європейському просторі.

Розроблена в роботі класифікація податкового інструменту направленого стимулювати інвестиційну діяльність підприємств дала змогу встановити, що на рішення в сфері інвестування досить сильно чинить вплив податкові пільги інвестиційного характеру і податкова амортизація. Із врахуванням світового і вітчизняного досвіду доведено перевагу такого інструментарію регулювання над зміною податкових ставок, враховуючи короткостроковий вплиа останніх. Пропонується визначати податкові пільги через сукупність дій держави у фіскальній сфері, які визначенні у загальних основах регулювання оподаткування прибутків підприємств і в кінцевому рахунку мають наслідок повне або часткове звільнення такого прибутку від оподаткування, маючи на меті активізацію державних та галузевих головних напрямків господарсько-фінансової діяльності.

У роботі доведено, що сучасна структура вітчизняної податкової системи є зовсім не досконалою і оптимальною для платників і це особливо стосується оподаткування капіталів. Неоптимальність базується на виконанні високої фіскальної ролі податку на прибуток підприємств, а це лягає тягарем на додану вартість, що в свою чергу є податковим гальмом інвестиційної діяльності бізнесу. В рамках інтеграції України до європейського співтовариства є необхідність змінити структуру податкової складової економічного розвитку, маючи на меті підвищити її конкурентоспроможність. В роботі показано, що досліджуваний податок на прибуток носить найбільш виражений фіскальний характер. Це свідчить про високу залежність бюджетних доходів від перерахування даного податку і засвідчує обмеженість ресурсної бази бюджетної системи. Враховуючи зазначене показується, що компенсація втрати бюджетів від скорочення ставки податку досягається відповідним підвищенням ставок від інших податків, або штучним розширенням бази оподаткування податком через внесення відповідних змін до Податкового кодексу.

Дослідження амортизаційної і податкової політики в нашій державі засвідчило, що сучасний механізм амортизації не є стимулятором бізнесу використовувати амортизаційні відрахування на інвестиційні напрями. Воно показало, що тільки третина амортизації, яка була нарахована платниками податку, використана на інвестиційні цілі. В дипломній магістерській роботі обґрунтовано концепцію зміни амортизаційної податкової політики маючи на меті підвищення її інвестиційного потенціалу. Це відбувається шляхом спррщення правил, методів та норм нарахування та одночасно необхідно стимулювати використання таких відрахувань на інвестиційні цілі шляхом запровадження інвестиційної пільги, яка б мала пряму дію.

Доведено, що маючи на меті стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств, доцільно впровадити на практиці оподаткування прибутку юридичних осіб інвестиційної податкової знижки, яка б мала б термін чотири роки. Розроблений механізм реалізації такої знижки, що базується на стимулюванні використання амортизаційних відрахувань на інвестиційні цілі. При умові ефективної реалізації податкової знижки напротязі чотирьох років варто ввести інвестиційний податковий кредит розмір (ставка) якого буде залежною від норми амортизаційних відрахувань на одиницю інвестиційних ресурсів, ставки податку на прибуток підприємств та рентабельності виробництва.

В роботі доведено, що використовуючи податок на прибуток наша держава спроможна ефективно діяти на вибір джерел фінансування інвестиційних ресурсів в залежності від національних стратегічних пріоритетів розвитку. Сьогодні ж діяючий механізм оподаткування відсоткових доходів негативно впливає на прийняття інвестиційних рішень. Для покращення ситуації пропонується оподатковувати відсоткові доходи, використовуючи знижену ставку податку на прибуток підриємств - 10%.

Доведено, що система авансової сплати податку на прибуток підприємств, яка діє в Україні, певною мірою не відповідає світовій практиці корпораційного оподаткування. Саме тому пропонуємо запровадити сплату податку за підсумками роботи фінансового року (така практика ісрує у більшості високорозвинених країн світу), посиливши з іншого боку контроль за реалізацією платниками схем оптимізації у кінці податкового року.

Втілення на практиці обгрунтованих в дипломній магістерській роботі пропозицій та висновків по вдосконаленню механізмів оподаткування прибутків підприємств шляхом зупинення практикування швидкого зменшення податкової ставки, заміни механізму оподаткування прибутків, розподілених на дивіденди, концептуального реформування амортизаційної податкової політики, покращення пільгового режиму оподаткування прибутку юридичних осіб, вдосконалення граничних термінів його перерахування до бюджету, сприятиме формунню ефективної субстанції для покращення конкурентоспроможності вітчизняної податкової системи і на цій базі поступального розвитку економіки України на інноваційно-інвестиційній основі.