Курсова робота «Принцип диспозитивності в цивільному процесі», 2011 рік

З предмету Право · додано 20.10.2012 22:20 · від Тая Кейс · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ.3 Розділ І. Поняття і сутність принципу диспозитивності.5 1. Визначення принципу диспозитивності.5 2. Зміст принципу диспозитивності.9 Розділ ІІ. Прояв принципу диспозитивності у провадженні по справі.12 1. Принцип диспозитивності у суді першої інстанції.12 2. Реалізація принципу диспозитивності на інших стадіях розгляду справи.20 Розділ ІІІ. Співвідношення принципу диспозитивності та публічності у цивільному процесі.25 Висновки. 34 Список використаної літератури.36

Висновок

Принцип диспозитивності характеризується такими положеннями:

1) той, хто хоче здійснити своє право повинен сам потурбуватися про це;

2) особа, якій належить право може від нього відмовитися;

3) нікого не можна змусити пред’явити позов проти своєї волі;

4) суд. не повинен виходити за межі вимог сторін. при розгляді справи. за винятками, встановленими законом.

Зміст принципу диспозитивності полягає в наданні сторонам, іншим особам, які беруть участь у справі можливості вільно здійснювати і розпоряджатися своїми матеріальними правами щодо предмета спору та процесуальними засобами їх захисту.

Отже, основна проблема реалізації принципу диспозитивності полягає в тому, що певні положення диспозитивності відтворюються у статтях 35, 55, 56, п.4 ст.129 Конституції України, проте прямого закріплення нею серед загальних засад судочинства принцип диспозитивності не посів. Відсутнє його понятійне визначення в нормах чинного цивільно-процесуального законодавства України. Невирішеним певною мірою залишаються питання щодо прав осіб, які беруть участь у справі, визначення і розширення обсягу спеціальних прав сторін.

Сутність принципу диспозитивності характеризується свободою розпорядження сторонами своїми матеріальними правами в процесі та повнотою використання ними процесуальних засобів захисту цих прав. Разом з тим свобода розпорядження сторонами їх матеріальними правами поєднується з ініціативою та активністю інших учасників процесу - таких, як суд, прокуратура, державні органи і громадські організації. Дана обставина дає привід називати цей принцип руховим початком процесу.

Зміст принципу диспозитивності розкривається через конкретні норми процесуального права, в яких зафіксовані в основному дії учасників процесу, спрямовані на його виникнення, рух, зміна та припинення. Разом з тим, сутність і призначення принципу диспозитивності полягає не тільки в забезпеченні руху процесу, але найбільше в утвердженні реальності, гнучкості та повноти судового захисту прав зацікавлених осіб.

Ефективність виконання завдань цивільного судочинства перебуває в прямій залежності від правильного застосування судами в справі принципу диспозитивності, для чого необхідно розуміти його сенс, місце і значення в системі права.

Потребують правового вдосконалення норми чинного ЦПК України, що визначають розпорядчі дії суду та специфіку реалізації прав особами, які беруть участь у справі.

Невідкладною є проблема розроблення оновлених концептуальних засад диспозитивності стосовно не тільки їх прояву. але й текстуального втілення у нормах ЦПК України і вирішення питань правозастосовного характеру.

Дослідження та обґрунтування такого складного явища як диспозитивність на теоретичному рівні вимагає з’ясування його змісту та прояву на всіх стадіях цивільного процесу, інтегрованого дослідження окремих елементів і структурних зв’язків, оптимального співвідношення диспозитивності з іншими принципами цивільного процесуального права України.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?