Дипломна робота «Аналіз банківської діяльності», 2011 рік

З предмету Банківська справа · додано 10.10.2012 10:37 · від ЮляSv · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ Розділ 1. Теоретичні засади оцінювання фінансового стану комерційного банку 1.1. Поняття і види фінансового аналізу діяльності комерційного банку 1.2. Методи аналізу фінансового стану банку 1.3. Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану банку Розділ 2. Оцінка фінансового стану кб 2.1. Загальна характеристика комерційного банку 2.2. Аналіз якості активів комерційного банку 2.3. Аналіз ліквідності та ділової активності банку 2.4. Оцінка ефективності діяльності ПАТ КБ «ПриватБанк» Розділ 3. Шляхи покращення фінансового стану кб 3.1. Напрями підвищення капіталізації банку 3.2. Шляхи зниження ризиків банку 3.3. Збалансування обсягів структури активів і пасивів з метою підвищення ефективності банківської діяльності Висновки Список використаних джерел Додатки

Висновок

Аналіз фінансового стану комерційного банку передбачає глибоке, науково обґрунтоване дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у діяльності банку. Завданням аналізу фінансового стану комерційного банку є:

- виявлення рентабельності та фінансової стратегії банку;

- визначення ефективності використання фінансових ресурсів;

- визначення становища комерційного банку на фінансовому ринку та кількісне вимірювання фінансової конкурентоспроможності;

- оцінка рівня дотримання встановлених економічних нормативів та оціночних показників регулювання діяльності банку;

- розробка заходів для усунення виявлених недоліків.промальну структуру активних і пасивних операцій задля отримання в кінцевому підсумку максимального прибутку. За аналізом звітності визначають фінансову стабільність і надійність банку, доцільність і перспективи його подальшої діяльності.

Аналіз фінансових форм звітності – це процес оцінки поточного й минулого фінансового стану банку та основних результатів його діяльності. Першочерговим завданням аналізу є визначення узагальнюючих оцінок і прогноз майбутніх результатів діяльності банку.

Фінансовий стан комерційного банку – це характеристика його фінансової конкурентоспроможності, використання фінансових ресурсів і капіталу, виконання зобов’язань перед державою, клієнтами банку та іншими комерційними банками.

В даній дипломній роботі ми провели аналіз фінансового стану комерційного банку ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно фінансових звітностей за 2008 – 2010 роки.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» – це найбільший універсальний міжрегіональний банк України, орієнтований перш за все на платіжні операції для населення і юридичних осіб усіх форм власності.

Заснований в 1992 році, комерційний банк ПриватБанк є лідером банківського ринку країни і найбільшим банком з вітчизняним капіталом.

В 2009 році активи банку збільшилися протягом року на 5,9 млрд. грн. порівняно з 2008 роком і склали 86,066 млрд. грн.

В 2010 році активи збільшилися протягом року на 27,4 млрд. грн. порівняно з 2009 роком і склали 113,437 млрд. грн.

В 2010 році зобов’язання банку збільшились на 25,7 млрд грн та склали 101 557 254 млрд. грн.

Власний капітал ПриватБанку зріс на 16,092 млрд. грн. та склав 11,879 млрд. грн. За станом на кінець дня 31.12.2010 р. сплачений статутний капітал ПАТ КБ «ПриватБанк » склав 8,860 млрд грн.

Чистий прибуток від діяльності банку за 2010 рік склав 1,370 млрд грн, що є найбільшим показником серед усіх українських банків.

Організаційна структура банку являє собою впорядковану по рівням сукупність підрозділів і посад, а також стійких зв’язків між ними, які забезпечують цілісність банку, збереження при сущих йому специфічних властивостей, як фінансової установи.

Функціонування банку забезпечує гнучка комбінована організаційна структура управління. Організаційна структура банку включає в себе наступні відділи: відділ банківського обслуговування, відділ кредитного обслуговування корпоративних клієнтів, відділ споживчого кредитування, відділ депозитарного обслуговування, відділ фінансів та ризиків, відділ інвестиційного бізнесу тощо.

Приватбанк дотримується стратегії розвитку, заснованої на принципах максимального задоволення потреб клієнтів, що включає систему мінімізації ризиків і націленої на одержання максимального прибутку. Ця стратегія сприяє подальшому росту банку й підвищенню його конкурентоспроможності на фінансових ринках.

Дослідження якості активів банку, дає можливість визначити такі результати – найбільшу питому вагу в активах займають кредити та заборгованість клієнтів (89,8 % в 2010 році; 87,1 % в 2009 році; 82,1 % в 2008 році). Це полягає у досить високій зацікавленості фізичних та юридичних осіб протягом досліджуваного періоду до кредитування, а також у високій прибутковості даних банківських операцій.

На другому місці знаходяться грошові кошти та їх еквіваленти банку (17,4 % в 2010 році; 10,7 % в 2009 році; 10,5 % в 2008 році).

Що ж стосується інших видів активів, то тут варто також відмітити такі статті як "Кошти в інших банках" та "Основні засоби та нематеріальні активи", "Інші фінансові активи» величина яких має певну вагомість, однак протягом досліджуваного періоду зменшилась:

- питома вага коштів в інших банках за 2008 – 2009 роки зменшилась з 6,4 % до 2,7 %, а за 2009 - 2010 роки – до 1,6 %;

- питома вага основних засобів та нематеріальних активів за 2008 – 2009 роки зменшилась з 1,8 % до 1,5 %, а за 2009 – 2010 роки – до 1,6 %;

- питома вага інших фінансових активів за 2008 – 2009 роки збільшилась з 0,6 % до 8,4 %, а за 2009 – 2010 роки – до 2,8 %.

Під час дослідження ліквідності та ділової активності банку ми пришли до висновку, що банк постійно виконує нормативи НБУ стабільно покращуючи показники по кожному з нормативів. Коефіцієнтний аналіз діловолої активністості банку показав зниження коефіцієнта рівня дохідних активів, це свідчить про незбалансованість кредитного портфеля банку та відсутність політики управління активами.

Проведена нами оцінка ефективності ділової активності банку показала, що в 2010 році доходи банку зросли на 1 732 734 тис. грн. порівняно з 2009 роком: процентні доходи в 2010 році збільшились на 848 765 тис. грн; комісійні доходи банку збільшились в 2010 році порівняно з 2009 роком на 1 047 901 тис. грн; операційний дохід склав в 20010 році – 662 907 тис. грн, а в 2009 році – 615 401 тис. грн, отже він збільшився в 2010 році на 47 506 тис. грн.

Прибутковість капіталу показує рівень дохідності вкладених акціонерами коштів і служить орієнтиром для вибору найпривабливішого напряму інвестування. Проведений розрахунок прибутковості показав, що банк ефективно використовує наявні ресурси, тому що значення показника більше 1 %.

Дослідивши процентні витрати можна сказати, що в 2010 році порівняно з 2009 роком збільшились на 2 207 875 тис. грн., а в 2009 році в порівнянні з 2008 роком збільшились на 1 887 590 тис. грн. Комісійні втрати в 2010 році в порівняні з 2009 роком збільшились на 1 798 тис. грн. а в 2009 році в порівнянні з 2008 роком збільшились на 195 076 тис. грн. Інші операційні витрати в 2010 році в порівнянні з 2009 роком зменшились на 281 755 тис. грн. а в 2009 році в порівнянні з 2008 роком збільшились на 1 174 249 тис. грн. Всього витрати в 2010 році склали 14 832 768 тис. грн, в 2009 році 17 258 789 тис. грн, в 2008 році 14 728 994, таким чином, в 2010 році в порівнянні з 2009 роком спостерігається зменшення витрат на 2 426 021 тис. грн., а в 2009 році порівняно з 2008 роком спостерігається збільшення витрат на 2 529 795 тис. грн.

Таким чином, на підставі проведеної нами оцінки ефективності діяльності банку можна зробити висновок, що фінансові показники банку мають задовільні показники, прибуток банку має тенденцію до зростання.

В даній дипломній роботі ми пропонуємо шляхи покращення фінансового стану комерційного банку «ПриватБанк» – підвищення капіталізації банку, зниження ризиків банку, збалансування обсягів структури активів і пасивів з метою підвищення ефективності банківської діяльності.

Одним із напрямків підвищення капіталізації банку є сек’юритизація банківських активів, яка допомагає банку покращити нормативи діяльності, ефективніше використовувати капітал, а також диверсифікувати джерела фінансування.

Сек’юритизація за певних обставин дозволяє досягти таких цілей:

˗ забезпечити виконання вимог до достатності власного капіталу;

˗ залучити дешевші кредитні ресурси через високу забезпеченість

˗ позики сек’юритизованими активами;

˗ диверсифікувати джерела фінансування за рахунок випуску цінних

˗ паперів спеціально створеною компанією;

˗ знизити вартість фінансування за рахунок того, що кредитний рейтинг сек’юритизованих цінних паперів може бути вищий, ніж рейтинг емітента;

˗ залучати фінансування на триваліший термін у порівнянні із традиційним кредитуванням;

˗ перевести відповідальність за борговими зобов’язаннями на цільову компанію, яка виступає боржником, і будь-яке невиконання нею зобов’язань буде дефолтом компанії спеціального призначення.

Слід зазначити, що для організації процесу сек’юритизації використовується алгоритм. Спочатку створюється цільова компанія SPV (Special Purpose Vehicle). Її засновниками виступають в основному іноземні юридичні та фізичні особи, не пов’язані з українським банком.

Після створення компанії спеціального призначення український банк, який є первинним власником, продає свої активи, отримуючи при цьому повну вартість або вартість з дисконтом.

Послідовність етапів проведення сек’юритизації та зміст кожного з етапів можна подати за схемою бізнес-операцій. Слід зазначити, що процес сек’юритизації складається з двох етапів – підготовчого, який триває близько 3 місяців, та безпосереднього проведення сек’юритизації близько 6 місяців (табл. 10).

Для здійснення успішної сек’юритизації активів необхідно дотримуватися таких умов:

1. Обсяг активів повиннен бути таким, що забезпечить ефективність проведення сек’юритизації, враховуючи значні витрати для проведення такої операції.

2. Активи повинні мати довгостроковий характер.

3. Для відчуження активів не потрібна згода, а також додаткові формальності.

4. В Україні доцільно прийняти закону “Про сек’юритизацію банківських активів”, закріпивши на законодавчому рівні емісію нових видів цінних паперів, юридичне вирішення проблем, пов’язаних з банкрутством емітента таких цінних паперів.

5. Необхідно розширювати права українських банків у сфері емісії цінних паперів, які підтверджують права щодо сек’юритизованих активів.

6. Надавати можливість стороннім інвесторам отримувати право вимоги за кредитними договорами при збереженні за банком обов’язків щодо обслуговування кредиту.

7. Визначити оптимальну систему оподаткування операцій і трансакцій, що здійснюються в процесі сек’юритизації. Передача активів не повинна оподатковуватися додатково.

Дослідивши можливість здійснення сек’юритизації автокредитів «ПриватБанку», можна стверджувати, що «ПриватБанк» зможе продати посередницькій структурі SPV активи у розмірі 300 млн. дол. (1515 млн. грн.), що зумовить зменшення розміру активів з 29 071 587 тис. грн. До 27 556 587 тис. грн., а це у свою чергу позитивно вплине на розмір адекватності регулятивного капіталу.

Схематично здійснення сек’юритизації автокредитів комерційними банками України на прикладі ПАТ КБ «ПриватБанк» подане на рис. 11.

Отже, слід зазначити, що в результаті сек’юритизації автокредитів ПриватБанку компанія спеціального призначення випустить цінні папери на загальну суму 300 млн. дол. США (1 515 млн. грн.), що призведе до зменшення розміру активів з 29 071 587 тис. грн. До 27 556 587 тис. грн, а це позитивно вплине на розмір адекватності регулятивного капіталу. З іншого боку, банк-емітент може викупити вже сек’юритизовані цінні папери, які можна віднести до складу регулятивного капіталу, зокрема до його 3-го рівня з коефіцієнтом 0,1 ˗ 0,2 %.

Сек’юритизація автокредитів впливає на показники капіталу банку:

по-перше, зменшується розмір активів, що сприятиме збільшенню адекватності регулятивного капіталу внаслідок зменшення знаменника у формулі для розрахунку адекватності регулятивного капіталу;

по-друге, регулятивний капітал збільшиться на суму сек’юритизованих цінних паперів. Якщо банк викупить у компанії спеціального призначення облігації на суму 200 млн. дол. США (1 010 млн. грн.), у нього з’явиться можливість зарахувати їх до регулятивного капіталу (капіталу 3-го рівня), наприклад, з коефіцієнтом 0,1. Отже, капітал збільшиться на 1 010 млн. грн. 0,1 = 101 млн. грн.

Для зниження ризиків банку необхідно використовувати два показники очікуваної величини збитків по кредитному портфелю: очікувану і скоректовану. Ринкова економіка має циклічний характер. Тому банку варто відслідковувати дану ситуацію на ринку для правильної оцінки величини збитків і, як наслідок, області ризику, у якій він перебуває.

Пропонуємо використовувати скоректовану величину очікуваних збитків по кредитному портфелю в момент підйому ділової активності, що дозволить збільшити обсяг робочих активів і в результаті збільшить прибуток банку по активних операціях.

Повну величину очікуваних збитків рекомендується використовувати в період спаду, тому що вона допоможе розглянути не тільки область ризику при настанні максимально несприятливих умов, але й допоможе у визначенні величини реальних резервів під активні операції.

В ідеальному випадку кредитний ризик по окремо взятій угоді повинен максимально наближатися до середньозваженого кредитного ризику, що, у свою чергу, повинен прагнути до нуля, тобто сформувати максимально захищений портфель. Однак така ситуація необхідна тільки в тому випадку, коли відбувається спад ділової активності, де необхідно правильно сформувати резерви й оцінити область ризику. Однак у період підйому можливо «розведення» кредитів з високими рейтингами більш слабкими кредитами, що приведе до збільшення доходів. Слід зазначити, що при доповненні кредитного портфеля менш надійними кредитами (кредити, у яких кредитний ризик вище, ніж середньозважений портфельний ризик) з метою одержання додаткового прибутку необхідно керуватися прогнозом відносно області ризику, тобто в якій області ризику банк буде перебувати після надання менш надійного кредиту.

Треба додержуватись адекватного рівня диверсифікованості кредитного портфеля відносно кредитних ризиків. При цьому необхідно враховувати суму наданих кредитів, тому що висока питома вага менш надійного кредиту може змінити область ризику, у якій перебуває банк, причому не завжди в позитивну сторону.

Для забезпечення ефективного управління активами і пасивами банку особливу увагу слід звернути на якісне і дієве управлінні ризиком ліквідності, який є внутрішнім, фінансовим і керованим ризиком банку.

Отож, перш за все визначимо сутність поняття «ліквідність банку»: це здатність банку забезпечити своєчасне і без додаткових витрат виконання своїх грошових зобов’язань та надання нових кредитів.

У сучасних умовах функціонування банківської системи України актуальною проблемою є забезпечення оптимального рівня ліквідності банків.

За умов світової фінансової кризи однією з головних проблем ефективного управління активів і пасивів банку є розробка дієвого механізму управління ризиком ліквідності. Це завдання можна вирішити за допомогою впровадження та реалізації методики антикризового управління ризиком ліквідності, яка дасть змогу забезпечити платоспроможність банківської установи та підвищить довіру населення до неї, що є дуже актуально зараз для українських банків.

В умовах кризи кожен банк зобов’язаний прийняти антикризовий план, схвалений КУАП, як компонент загального плану управління ризиком ліквідності з щоквартальним його переглядом. Складання і дотримання плану викликано: необхідністю підвищити готовність банку до несподіваних, негативних змін ринкової ситуації; завданням зниження вірогідності переростання кризи в повний крах банку; зростанням мінливості ринку і підвищенням ролі ринкової дисципліни.

Таким чином, процес управління ризиком ліквідності має цінову і кількісну складові. Кількісний аспект стосується потенційних можливостей придбати на ринку необхідні кошти незалежно від їхньої вартості та продати ті чи інші активи. Ціновий аспект пов’язаний з процентною ставкою, за якою можна залучити пасиви або продати активи. Управління ризиком ліквідності здійснюється через управління активами, через управління пасивами та через збалансоване управління активами і пасивами банку. Ефективне управління ризиком ліквідності забезпечується за допомогою розробки плану дій антикризового управління ризиком ліквідності, що є актуальним в умовах світової фінансової кризи.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?