Курсова робота «Диференціація доходів населення», 2010 рік

З предмету Економіка · додано 08.10.2012 16:19 · від Slira · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 1. Доходи населення: сутність, формування та показники 5 2. Диференціація доходів населення: причини, наслідки та оптимальні межі 11 3. Стан розподілу доходів серед населення України: причини та шляхи оптимізації 20 Висновки 32 Список використаних джерел 34

Висновок

Всі диспропорції, що сьогодні існують, зумовлюють необхідність активної ролі держави в регулюванні оплати праці та доходів населення, тільки держава може забезпечити справедливе й суспільно прийнятний розподіл в умовах ринкової економіки. Однак спроби впливати на диференціацію, тобто впливати на перерозподіл доходів небезпечні цілим рядом витрат. Найбільша небезпека в тому, що процеси легітимізації економіки, можуть знов набути нелегітимних рис.

Розробляючи систему рекомендацій, необхідно додержуватися принципу комп лексності розгляду проблем диференціації, оскільки вибудовування політики пом’якшення за принципом «латання дірок» призводить до одночасної реалізації суперечливих програм, помилкового обрання пріоритетів. З огляду на те, що існуюча диференціація не може розглядатися тільки як наслідок економічних процесів, зусилля щодо її зниження повинні бути одночасно спрямовані на усунення економічних, інституціональних і політичних причин. В економічному плані головна проблема – це доступ до ресурсів.

1. Для забезпечення нормативного рівня нерівності та з метою встановлення меж припустимої нерівності, нерівності доходів в умовах конкурентної рівноваги і меж оптималь ної нерівності доцільно використовувати інструментарій перерозподільних механізмів, через систему трансфертів та податки, зокрема, ввести прогресивний прибутковий податок як механізм перерозподілу доходів.

2. Визначити економічну оцінку компромісу між ефективністю та справедливістю.

3. Потрібен перехід до політики зростання заробітної плати, що розвиває купівельний попит і стимулює зростання виробництва продукції й послуг. Таку політику можна назвати політикою розвиваючого зростання заробітної плати.

4. Провести інвентаризацію державної власності та ввести суспільний контроль за доходами й видатками найбільших монополій.

5. Необхідно змінити ідеологію управління окремими податками: з метою впровадження диференційованого підходу до оподаткування ввести межу високої забезпеченості; однаковою мірою податок мусять сплачувати не лише фізичні особи (за квартири і будинки, в яких вони проживають), а й усі бізнес– та державні установи (без винятків); ввести податок на розкіш.

6. Розробити механізми індексації оплати праці як інструмент нейтралізації інфляції.

Під час її розробки враховувати два аспекти: інтервали індексації (як часто варто проводити індексацію) і базу індексування: відповідно до світової практики, періодичність індексації доцільно погоджувати із встановленням певного порога зростання цін; для забезпечення заходів, необхідних для перерозподілу доходів, запобігання падіння купівельного попиту і зниження обсягів виробництва поріг індексації встановлювати на низькому рівні: 0,2 %, 0,4 %, 1 %, 2 %; ввести диференційовану індексацію, залежно від рівня доходів, для чого необхідно визначити межу низько– і високодоходних груп; більшою мірою впроваджувати індексацію для людей з низькими доходами порівняно з середніми та високими.

7. Джерелом перерозподілу міг би стати податок на нерухомість, який стягується з власників нерухомості житлового, виробничого та невиробничого призначення.

Отже, підсумовуючи результати оцінки міжрегіональної диференціації сукупних доходів населення регіонів України, можна зробити такі висновки:

1. Головна причина цієї диференціації полягає в нерівномірності соціально-економічного розвитку регіонів, у різних економічних можливостях щодо розширення джерел формування трудових доходів, збільшення надходжень від власності тощо.

2. На тлі скорочення загальної чисельності населення з мінімальними доходами (на рівні прожиткового мінімуму) в усіх регіонах країни зберігається економічно невиправдана надмірна диференціація доходів населення, яка не створює необхідних стимулів для зростання продуктивності праці.

3. Абсолютний рівень номінальних і реальних доходів переважної більшості населення країни є надзвичайно низьким і таким, що не задовольняє певною мірою споживчих потреб населення.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?