Курсова робота «Капітал підприємства та шляхи підвищення ефективності його кругообігу», 2009 рік

З предмету Політична економіка · додано 18.09.2012 19:56 · від Tanja · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ.4 1. Поняття капіталу та його форми.7 2. Структура капіталу то його оборот.14 3. Характеристика формування та використання капіталу підприємств в економіці України.20 4. Основні шляхи підвищення ефективності використання капіталу підприємств України на сучасному етапі.25 Висновки.33 Список використаної літератури.39

Висновок

Існує безліч визначень поняття капітал. Найбільш поширеними є соціально-економічне, предметно - функціональне і грошове трактування капіталу.

Капітал – це категорія, що виражає не стільки технічні чи організаційні, скільки соціально - економічні відносини, тобто капітал як такий може існувати лише за певних соціально-економічних умов. Такими умовами є:

 високорозвинені товарне виробництво і обіг;

 наявність такої мотивації діяльності виробника, як особисте збагачення;

 зосередження у частини господарюючих агентів значної частки засобів виробництва, тобто певний ступінь концентрації виробництва і капіталу;

 відсутність власних засобів виробництва у частини господарюючих агентів, що змушує їх найматися.

Капітал – це сукупність засобів виробництва, які приносять дохід їх власникові.

Якщо розглядати капітал як певне вкладення, що дає змогу отримувати дохід, то до нього треба віднести і вкладення в робочу силу.

Капітал класифікують за такими ознаками:

1. За належністю підприємству: власний, залучений;

2. За цілями використання: виробничий, позиковий спекулятивний;

3. За формами інвестування: капітал у фінансовій формі, капітал у матеріальній та капітал у нематеріальній формі;

4. За об’єктом інвестування: основний, оборотний;

5. За формами знаходження у процесі кругообігу: капітал у грошовій, капітал виробничій та капітал у товарній формі;

6. За формами власності: приватний, державний;

7. За організаційно-правовими формами діяльності: акціонерний, пайовий, індивідуальний;

8. За характером використання в господарському процесі: працюючий, непрацюючий капітал;

9. За характером використання власниками: споживчий, накопичуваний;

10. За джерелами залучення: національний, іноземний капітал;

11. Відповідно до правових норм функціонування: легальний, "тіньовий".

Капітал здійснює безперервний рух по трьох стадіях із послідовною зміною форм (грошової, продуктивної і товарної) та поверненням у свою початкову форму у збільшеному розмірі, який називається кругооборотом. В ході кругообороту капітал проходить через три стадії і міняє форму:

• Перша стадія здійснюється у сфері обігу. Грошовий капітал перетворюється у продуктивний. Підприємець на авансовані грошові засоби (Г) купує фактори виробництва (Т(ФВ)).

• Друга стадія відбувається у сфері виробництва. Продуктивний капітал перетворюється у товарний. Придбані фактори виробництва поєднуються в процесі виробництва (В), внаслідок чого створюються товари необхідної корисності (Т). Вироблені товари (Г) відрізняються від товарів (факторів виробництва) придбаних підприємцем на першій стадії за вартістю. Т включає не тільки авансовану на першій стадії вартість, але й додаткову вартість, створену в процесі виробництва на другій стадії.

• Третя стадія здійснюється у сфері обігу. Товарний капітал (Т') перетворюється у грошовий капітал (П), який містить прибуток.

Істотні відмінності в характері та джерелах зростання капіталу, структурі авансованого капіталу спричинені умовами його функціонування. Розглянемо ці відмінності на прикладі підприємств аграрного сектора, торгівлі та грошово-кредитної сфери.

Капітали, що функціонують в аграрній сфері, мають суттєві особливості порівняно з іншими капіталами виробничої сфери. По-перше, основним об'єктом їх прикладання є такий невідтворюваний фактор, як земля; по-друге, чітко виражена сезонність виробництва; по-третє, через обмеженість землі як виробничого фактора одним з елементів витрат може бути земельна рента.

Земля як фактор виробництва відіграє в сільському господарстві провідну роль. Здатність її відтворювати продукт залежно від родючості є найважливішим чинником, що впливає на ефективність сільськогосподарського виробництва. Проте інтенсивне використання землі може призвести до зниження родючості.

На індивідуальну вартість продукту впливають різна родючість землі, а також близькість до ринків збуту. Це стає важливою передумовою появи специфічної частини чистого доходу — ренти.

Капітал у сфері торгівлі зайнятий в основному лише купівлею-продажем (оптовим чи роздрібним) виготовлених товарів. Проте частина персоналу на торговому підприємстві виконує операції, що продовжують процес виробництва в сфері обігу: фасування, перевезення, зберігання тощо. Проте частина персоналу на торговому підприємстві виконує операції, що продовжують процес виробництва в сфері обігу: фасування, перевезення, зберігання тощо.

Сучасна економіка характеризується дуже високим рівнем розвитку кредитних відносин. Головна роль належить банківському кредиту, а банківська система є центром розвиненої ринкової економіки. В центрі банківської системи стоїть державний національний банк, що є емісійним, касовим і резервним центром. Проте кредитне обслуговування функціонуючих капіталів здійснюють комерційні банки. Комерційні банки створюють свій капітал переважно за рахунок депозитів (вкладів, позик клієнтів), а їхній капітал зростає завдяки наявності розбіжності між відсотком. що береться за наданий кредит, і відсотком, що сплачується за депозитами (маржа).

Щоб забезпечити безперебійний виробничий процес і реалізацію продукції, виробничі запаси повинні бути оптимальними. Тому потрібно здійснювати обґрунтовані розрахунки їхньої потреби, установлювати постійні договірні відносини з постачальниками й змушувати їх виконувати свої зобов'язання.

Відволікання засобів у зайві запаси - одна з основних причин нестійкого фінансового становища. Це потребує вивчення при внутрішньому аналізі виробничих запасів, виробничих витрат і готової продукції.

Якщо протягом року виявлені значні зайві запаси, то варто встановити винних осіб, внести необхідні зміни в договори з постачальниками. Треба уточнити, чи не завозяться сировина й матеріали необґрунтовано великими партіями й переважно наприкінці місяця.

Готова продукція аналізується по складу на основі даних аналітичного й складського обліку, інвентаризації й оперативних даних відділу збуту. Виділяється продукція, виготовлена з порушеннями Дст і ТУ; забракована й повернута споживачами; вчасно не відвантажена у зв'язку із транспортними утрудненнями.

Для вивчення складу залишків готової продукції складається перелік залишків готової продукції на складі, у якому по кожній групі відбивається кількість, облікова собівартість або ціна одиниці виробу, тривалість зберігання на складі (днів, місяців).

Також необхідно здійснювати аналіз стану виробничих запасів в днях. Оскільки готівка - це сама ліквідна частина поточних активів, то треба ураховувати, що система розрахунку чеками дає можливість включати в готівку виписані, але ще не оплачені чеки.

Доцільно згрупувати поточні активи по ознаці знаходження їх у сфері виробництва й у сфері обігу.

В основі управління оборотним капіталом лежить визначення оптимального обсягу й структури поточних активів, джерел їхнього покриття й співвідношення між ними, що забезпечують стабільну й ефективну діяльність підприємства.

Великий вплив на стан оборотних активів робить їхня оборотність. У зв'язку із цим великого значення набуває розрахунок оборотності засобів, вкладених у матеріальні запаси. Також необхідно проаналізувати, наскільки інтенсивно використається вся сума капіталів, авансованих у підприємство в зіставленні із загальним оборотом по продажах.

За даними розшифровки до статті балансу «Запаси» і структури продажів, можна визначити оборотність засобів, вкладених у матеріальні запаси, що ставляться до виробничої діяльності підприємства, тобто визначається оборотність виробничого оборотного капіталу.

Так само для оцінки інтенсивності використання капіталу використається зіставлення - відношення обороту по продажах до всього підсумку засобів по балансі. Тобто необхідно розрахувати процентне відношення чистого прибутку від продажів до загальної суми виробничих активів.

Рівень запасу матеріалів залежить від строків їхнього надходження й витрат. При обробці на комп'ютерах замість карток складського обліку досить переглядати дані на залишках матеріалів і крапці замовлення. Невідповідність між попитом виробництва й пропозицією складу усувається шляхом подачі заявки у відділ постачання на певну кількість у розмірі повторного замовлення.

Визначення бюджету основних матеріалів проводиться за допомогою двох основних розрахункових інструментів: методу технологічного нормування та методу порівняльного аналізу рахунків. При наявній плановій виробничій програмі, застосовуючи технологічні норми (стандарти), розраховують виробничу потребу в розрізі видів матеріальних оборотних ресурсів на даний бюджетний період. Суть методу порівняльного аналізу рахунків полягає в тому, що за ряд минулих бюджетних періодів, за даними оперативної звітності зіставляються обсяги виробництва й збуту з динамікою витрати матеріальних оборотних ресурсів і на основі застосування методу середньозваженої величини встановлюються норми витрати на даний бюджетний період. Потім ці норми витрати застосовуються до планових обсягів виробництва й збуту для визначення потреб в основних матеріалах.

Після визначення кількісної потреби в матеріалах необхідно здійснити планування закупівель матеріальних ресурсів.

Наступним етапом ефективного управління капіталом є виявлення структури виробничих витрат (у тому числі й матеріальних), розробка нормативів виробництва й зіставлення фактичних даних із плановими величинами.

При складанні кошторису прямих матеріальних витрат виходять із незмінності норм витрати матеріалів і цін на них. У випадку зміни цих параметрів протягом планованого періоду показники кошториси перераховуються.

У ході виробництва по тим або інших причинах виникають відхилення від технологічного процесу, а разом з ними й відхилення в споживанні ресурсів, в оцінці використаних засобів. Тому найважливішим принципом системи калькулювання собівартості по нормативних витратах є принцип єдності оцінки витрат у незавершеному виробництві, готовій продукції, витратах звітного періоду; тобто потрібно досягти того, щоб вони були виражені в однакових нормативах.

Одним із напрямів ефективного управління капіталом є виявлення, облік і аналіз відхилень.

Рішенню проблеми організації оперативного контролю й керування запасами матеріальних ресурсів на підприємстві деякою мірою сприяє впровадження автоматизованих систем керування підприємствами, які дозволяють налагодити облік руху матеріальних ресурсів (надходження, витрата, щодобові залишки).

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?