Дипломна робота «Правова природа тіньової економіки», 2011 рік

З предмету Право · додано 13.09.2012 11:54 · від 88 · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Правова природа тіньової економіки 7 1.1. Поняття та сутність тіньової економіки 7 1.2. Передумови, причини існування та специфіка тіньової економіки 16 1.3. Порівняльний аналіз тіньових процесів в Україні та за кордоном 26 Висновок до розділу 1 36 Розділ 2. Аналіз сучасного стану тінізації економіки україни 38 2.1. Масштаби та форми тіньової економіки в Україні 38 2.2. Статистична оцінка тіньової економіки України 49 2.3. Аналіз рівня тіньового ринку праці в Україні 57 Висновок до розділу 2 64 Розділ 3. Напрями вдосконалення правового регулювання та перспективи боротьби з тіньовою економікою 66 3.1. Напрями вдосконалення сучасних підходів правового регулювання протидії тіньовій економіці 66 3.2. Фінансовий моніторинг, як основний інструмент правового регулювання боротьби з тіньовою економікою 77 3.3. Шляхи та перспективи правового регулювання протидії тіньовій економіці України 85 Висновок до розділу 3 99 Висновки 101 Список використаних джерел 106

Висновок

В умовах нестабільності економіки, наявності в країні нецивілізованої задушливої податкової системи багато підприємців знаходяться під гнітом податкового преса і митних зборів, змушені приховувати частину своїх доходів, щоб якось виживати у важкій економічній ситуації і зберегти хоча б частково, можливість для подальшого розвитку виробництва. Появі, а потім і розширенню тіньової економіки сприяє і недосконалість законодавчої бази, потік в економіку кримінальних елементів, представників кримінального світу, корумпованість значної частини бюрократії і багато іншого.

Тіньова економіка — це вид економічної діяльності, який статистично не обліковується, приховується від держави та офіційно не зареєстрований і поділяється на такі складові, як неофіційна економіка, підпільна економіка та фіктивна економіка. Також було доведено, що тіньова економіка має як позитивні, так і негативні ознаки.

Узагальнюючи численні наукові доробки з досліджуваної нами проблематики, визначивши причини виникнення та розвитку тіньової економіки, потрібно зазначити, що в нашій країні громадяни вже не очікують на підтримку держави, а навпаки, у відносинах держави та суспільства відбувається так звана «прірва» між державними інтересами й розумінням власних інтересів кожного громадянина зокрема. Ментальність, звичаї та традиції, відсутність стабільного законодавства, високий рівень корумпованості державних службовців, недосконала податкова політика, соціально-економічна криза, а також наслідки радянського життя в Україні — усе це сформувало умови для «родючості» тіньових паростків.

На зростання тіньового сектору сильно впливає втрачена можливість звертатися до суду щодо захисту контрактів, а також звертатися до банку за позиками. Фірмам більш зручно приховувати своє виробництво. Таким чином, можна передбачити зв’язок між масштабами тіньової діяльності та ставками податків і корупцією, а також зв’язок між тіньовою діяльністю і вигодами від перебування у формальному секторі. У міжнародній практиці для характеристики рівня податків усередині країни застосовується так званий податковий коефіцієнт, який розраховується як відповідність суми сплачених податків (включаючи обов’язкові відрахування на соціальне страхування) до валового внутрішнього продукту (ВВП) у ринкових цінах.

Рівень тінізації економіки України є високим. У 2009 р. рівень тіньової економіки становив майже 40 % від офіційного ВВП і збільшився порівняно з 2008 р. на 8 % відсоткових пунктів. Причиною такого росту стало поглиблення економічної кризи, яка призвела до зниження фінансової спроможності платників податків.

Результати дослідження зміни рівня тіньової економіки у розрізі видів економічної діяльності свідчать про поступове «перетікання» протягом 2009 р. тіньових ресурсів зі сфери послуг (операції з нерухомим майном, фінансової діяльності) та будівництва у сектор економіки, який в основному виробляє товари. Найістотніше збільшився рівень тіньової економіки у добувній (на 10 %) та у переробній (на 7,9 %) промисловості в 2009 р. порівняно з 2008 р.

Основними причинами, які гальмують процес виходу економіки України з тіні, є:

 системні вади податкової політики (чинна податкова система фактично зосереджена на максимальному залученні надходжень до бюджету, без урахування можливих негативних наслідків надмірного фіскального тиску на суб’єктів господарювання та громадян);

 відсутність повноцінного ринкового середовища (уповільнення інституційних, структурних та економічних змін, недосконалість ринкових механізмів призводять до неузгодженості державної економічної політики з інтересами суб’єктів господарювання, які змушені самостійно розробляти неформальні механізми взаємної співпраці);

 високий рівень корупції та некомпетентність державних службовців (корупція є одним з головних чинників, який впливає на розвиток України та залишається одним з найбільших перепон на шляху її інтеграції до світового співтовариства);

 нестабільність інвестиційного та підприємницького клімату (про це свідчить зниження індексу економічної свободи України у рейтингу, який складає американська неурядова організація «The Неritage Foundation». За рейтингом 2009 р., Україна посіла 152 місце зі 179 країн);

 недостатній захист інвесторів (відповідно до рейтингу «Doing business 2009» Україна посіла серед 181 країни такі місця за складовими індексу: за реєстрацією власності – 140; за захистом інвесторів – 142; за легкістю отримання дозволу на будівництво – 179; за податковим тягарем – 180 місце);

 нестабільне політичне середовище та ін.

На думку Ткаченко В.Г., подолання «тінізації» економіки слід здійснювати диференційовано, з урахуванням всіх загроз і їх можливих наслідків, завданих таким розмаїттям економіки, як «сіра», «темно-сіра», «кримінально-чорна», «криваво-чорна». Сіра економіка переважно пов’язана з виживанням найбільш численного прошарку населення в кризових умовах, тому введення державою реальних ставок податків невеликих доходів, а також економічно і соціально обґрунтованого розміру неоподатковуваного мінімуму стане реальним способом усунення даної загрози.

Наведені точки зору окреслюють основне коло сучасних концепцій. Незважаючи на досить активний розвиток цих досліджень, вони ще не повною мірою сприяють розробці дієвої доктрини детінізації вітчизняної економіки.

Подолати тіньову економіку в окремо взятій державі неможливо, оскільки вона має транснаціональний характер через об’єднання кримінальних кланів, основою яких є протиправна тінізаційна економічна діяльність, яка одночасно є ґрунтом для розвитку світового тероризму і кримінальної діяльності. Збільшення інфляції, подорожчання енергоносіїв є однією з причин зростання тіньових капіталів.

Необхідним превентивним заходом може стати зменшення готівкових розрахунків із проведенням більшості платежів через банківську систему та контроль за готівковими операціями із запровадженням обов’язкового використання РРО (реєстраторів розрахункових операцій). У цьому напрямі варто розглянути законодавче забезпечення більш широкого доступу правоохоронних органів до діяльності професійних учасників ринку цінних паперів, а також до інформації, що становить комерційну та банківську таємницю, з відповідним посиленням відповідальності службових осіб правоохоронної системи, винних у розголошенні конфіденційної інформації.

У сучасних умовах детінізанія економіки входить до національних пріоритетів державної політики України. Проте дотепер не створено чіткого механізму міжвідомчої координації, ефективного й системного використання усіх наявних ресурсів і засобів правоохоронних, фінансових та інших державних органів.

З метою подолання негативних наслідків тінізації необхідно розробити та впровадити таки заходи:

 реалізувати «амністію» капіталів некримінального походження;

 запровадити податкові стимули до нагромадження та інвестування коштів у інноваційний сектор;

 спростити погоджувальні та дозвільні процедури щодо здійснення підприємницької діяльності;

 звузити фінансову базу тіньового господарювання шляхом зменшення рівня оподаткування фізичних осіб на величину документального підтвердження їх коштів, витрачених на розвиток людського капіталу (наприклад, навчання у вищих навчальних закладах);

 впровадити теоретичні розробки з виявлення тіньових фінансово-промислових угруповань та ліквідації схем легалізації коштів, набутих злочинним шляхом;

 реформувати систему звітності правоохоронних органів відповідно до міжнародних стандартів;

 узгодити контрольно-ревізійні функції правоохоронних органів (МВС, Служби безпеки України, Генеральної Прокуратури) у сфері легалізації тіньових капіталів;

 прискорити розвиток фінансових ринків та корпоративного сектору відповідно до європейських стандартів;

 реформувати судову гілку влади.

У банківському секторі необхідно створити єдину інформаційно-аналітичну систему для відстеження фінансових операцій та розширити перелік самих операцій, які підлягають моніторингу.

Отже, реалізація зазначених заходів щодо подальшої детінізації економіки сприятиме формуванню повноцінного ринкового середовища, розвитку економіки, процесу демократизації суспільства загалом.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?