Підприємництво за системною парадигмою є сукупністю систем, що взаємодіють, трансформуються й еволюціонують. Системний підхід виступає концепцією, що пов’язує й інтегрує економічні підходи до визначення підприємництва: неокласичний, інституційний, еволюційний.

Підприємництво має приховані передумови до ефективного сумісного функціонування систем різних або навіть несумісних типів, що збільшує різноманітність соціально-економічного простору.

У статті було застосовано інструментарій системного підходу, що передбачає розгляд процесу розвитку підприємництва у взаємодії із зовнішнім середовищем.

На сучасному етапі підприємництво в Україні не являє собою систему в її класичному розумінні, а є сукупністю елементів, що функціонують в економічній системі країни. Необхідним є системне управління розвитком підприємництва для поєднання й ефективної взаємодії малого і середнього бізнесу.

Удосконалено принципи системного підходу до розвитку підприємництва, що базуються на ендогенному та екзогенному трактуванні підприємництва і дають змогу досліджувати динамізм підприємництва та здійснювати управління його розвитком. Напрямом подальших наукових розробок є аналіз видів та методів управління розвитком підприємництва. Трансформаційні процеси в нашому суспільстві, а точніше доки їх видимі наслідки, підштовхують до висновку про те, що жодна з відомих управлінських парадигм, моделей менеджменту в спробах їх застосування на українському, постсоціалістичному ґрунті, що частенько виглядали як копіювання, не принесли бажаних результатів. Тому можуть бути виправдані спроби говорити про українську модель менеджменту.

В той же час, прагнення будь-яку модель менеджменту забарвлювати в національні кольори можна прийняти тільки в тій умові, що вони проявляються як облік специфічних рис ментальності основної частини населення тієї або іншої держави.

В зв'язку з цим правомірно говорити про американську(увага акцентується на матеріальному успіху, рішучості, схильності до ризику, індивідуалізмі), що склалася, азійсько-тихоокенскої(ґрунтується на трудоголізмі, для неї характерна постійна активізація колективу і колективних дій, формування корпоративного духу, тісний взаємозв'язок особової діяльності з діяльністю колективу) парадигмах управління. Тоді, можливо, в найближчому ступені сутнісні характеристики системи управління, що встановлюються в Україні утілить деяка "американо-азіатська" модель менеджменту, створена на базі обліку історичних, геополітичних і ментальних особливостей.