Дипломна робота «Регіональні особливості Російської Федерації», 2009 рік

З предмету Політика, політологія · додано 24.04.2012 05:40 · від Михаил · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Список умовних скорочень 3 Вступ 4 Розділ І. Історіографія та джерельна база дослідження 7 1.1. Історіографія проблеми 7 1.2. Джерельна база дослідження 18 Розділ ІІ. Російська регіональна політика в умовах здійснення економічних реформ 21 2.1. Цілі і задачі регіональної політики Російської Федерації 21 2.2. Регіоналізація та інтеграція в регіональному розвитку РФ 44 2.3. Регіональні особливості Російської Федерації 57 Розділ ІІІ. Особливості регіонального розвитку Російської Федерації 67 3.1. Адміністративно-територіальний устрій Російської Федерації 67 3.2. Господарська оцінка природно-ресурсного потенціалу регіонів країни 71 3.3. Загальна характеристика господарства регіонів Російської Федерації 75 Висновки 102 Список джерел та літератури 107

Висновок

В даній бакалаврській роботі я розглянула тему: «Регіональні особливості Російської Федерації». Розкриття даної теми дозволило мені зробити наступні висновки.

Російська Федерація - демократична, федеративна держава з республіканською формою правління. Столиця - місто Москва. Глава держави - президент. Російську Федерацію утворює 89 суб'єктів федерації, об'єднаних у сім федеральних округів: Центральний (центр - Москва), Північно-Західний (Санкт-Петербург), Південний (Ростов-на-Дону), Приволзький (Нижній Новгород), Уральський (Єкатеринбург), Сибірський (Новосибірськ) і Далекосхідний (Хабаровськ).

У їх складі - 21 республіка, 1 автономна область (Єврейська), 10 автономних округів, що представляють нечисленні народи на півночі і сході країни, 6 країв, 49 областей і 2 міста федерального значення (Москва і Санкт-Петербург).

Регіональна політика як єдине ціле в Російській Федерації повністю ще не склалася і її основні положення остаточно не оформилися.

Умовою ефективного досягнення цілей і вирішення завдань, поставлених у рамках регіональної політики РФ, спрямованої на забезпечення добробуту населення, стійкого економічного росту на базі підвищення конкурентоспроможності російської економіки, у середньостроковій перспективі є впровадження в економічну політику федеральної влади цілого ряду нових інструментів і механізмів, що відбивають новий підхід до регіональної політики. Цей підхід буде заснований на максимально повному використанні переваг федеративного державного устрою в проведенні економічної політики.

Успішне вирішення поставлених на середньострокову перспективу завдань вимагає виконання ряду умов, що включають у себе створення й безперебійне функціонування нових інструментів регіональної складової федеральної економічної політики.

По-перше, необхідне створення системи федерального моніторингу регіональних соціально-економічних показників. Такі пріоритетні напрямки соціально-економічних реформ, як активна регіональна політика, децентралізація економіки й бюджетної системи, повинні супроводжуватися створенням системи, що дозволяє оперативно одержувати й аналізувати інформацію про стан економіки регіонів і муніципальних утворень, стан регіональних і муніципальних фінансів, показниках, що характеризують просування реформ у різних областях і пов'язаних з ними проблем.

По-друге, підвищення рівня конкурентоспроможності російської економіки в середньостроковій перспективі тісно пов'язане зі сприянням федеральної влади зусиллям органів влади суб'єктів Російської Федерації по проведенню економічної політики, у тому числі - реалізації інвестиційних проектів в області транспортної й соціальної інфраструктури. Основними інструментами міжрегіональної координації рішень, прийнятих регіональною владою в області економічної політики є:

- координація розробки федеральної й регіональної програм соціально-економічного розвитку;

- координація бюджетного процесу в рамках введення інструментів бюджетування за результатами на федеральному й регіональному рівнях;

- створення системи спільного фінансування інвестиційних проектів з боку зацікавлених регіонів і федеральної влади.

По-третє, одним з напрямків підвищення конкурентоспроможності економіки в середньостроковій перспективі є проведення реформи природних монополій і житлово-комунального господарства, ефективна реструктуризація бюджетної мережі, організація надання послуг загальної освіти. При цьому ключову роль в організації надання житлово-комунальних послуг, а також ряду інших важливих у повсякденному житті суспільних благ грають органи місцевого самоврядування.

По-четверте, реалізація чергового етапу соціально-економічних реформ у середньостроковій перспективі й масштабність поставлених загальнонаціональних завдань навіть при наявності розробленої середньострокової стратегії перетворень у багатьох випадках характеризується багатоваріантністю прийнятих заходів і, відповідно, неочевидністю їхніх наслідків.

Ключовими завданнями російської державної регіональної стратегії стають:

1. Створення на місцях системи стримувань і противаг, що включає в себе виконавчі й законодавчі органи державної влади, представництва федеральних структур, органи місцевого самоврядування, інститут повноважних представників президента.

2. Вироблення правового механізму федерального втручання аж до звільнення з посади глав регіональних адміністрацій і місцевого самоврядування й введення президентського правління.

3. Забезпечення конституційного принципу рівності суб'єктів Федерації й формування єдиного правового й економічного простору.

4. Приведення регіонального законодавства у відповідність із федеральним, введення механізму контролю за процесом прийняття політичних рішень і законодавчих актів на регіональному рівні, скасування неправових документів.

5. Створення ефективної моделі розвитку економічного аспекту державної регіональної політики, що сприяє зниженню міжрегіональних диспаритетів і появі економічних мотивацій державної єдності.

Хоча слід зазначити, що стратегія територіального розвитку в Росії так і не розроблена, тому федеральна стимулююча політика залишається несистемною.

У Росії спостерігаються ознаки дезінтеграції: посилення замкнутості регіонів і зменшення інтенсивності міжрегіональних зв'язків. Гранична ситуація в процесі дезінтеграції — випадання регіону з економічної системи — вихід зі складу держави, його відокремлення або входження в іншу систему (держава). Дезінтеграційні тенденції не усунуті й донині, вони проявляються в Примор'ї, Чечні, Татарстані й ін.

Прикладів інтеграційної спрямованості поки дуже мало.

Сучасна територіальна структура російської економіки й сучасні регіональні особливості економічного розвитку Росії обумовлені, насамперед, фізико-географічними факторами: величезна територія і її периферійне положення в Євразії, суворі кліматичні умови й низька щільність населення на більшій частині території, просторовий розрив між зосередженнями природних ресурсів, населення, виробництва, а також стійкістю впливу цих факторів у часі.

Інша група сучасних регіональних особливостей Росії цей наслідок територіальної організації господарства, що здійснювалася в радянський період. Так, проведена, до кінця 1980-х рр., активна політика зміни розміщення продуктивних сил країни привела до масштабного освоєння природних ресурсів периферійних регіонів і загальному зрушенню продуктивних сил на Схід і Північ, а також до індустріалізації й урбанізації раніше відсталих аграрних регіонів, створенню нових транспортних комунікацій.

Росія має потужний і різноманітний природно-ресурсний потенціал, здатний забезпечити необхідні обсяги власного споживання та експорту.

Економічний простір Росії складається з територіальних утворень, регіонів, районів і поселень, що мають істотні відмінності в рівнях економічного розвитку, галузевій спеціалізації, природнокліматичних умовах. Разом з тим ці утворення взаємозв'язані, причому не стільки торгівлею, скільки сучасним глибоко спеціалізованим високотехнологічним виробництвом.

На території Росії виділяють 11 економічних регіонів: Центральний, Центрально-Чорноземний, Волго-Вятський, Північний, Північно-Західний, Поволзький, Північно-Кавказький, Уральський, Західно-Сибірський, Східно-Сибірський і Далекосхідний. Як окремий підрегіон розглядається Калінінградська область.

Всі економічні регіони мають свої особливості.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?