Дипломна робота «Формування спостережливості у молодших школярів у процесі навчання», 2005 рік

З предмету Психологія, педагогіка · додано 10.04.2012 19:55 · від ludmila · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Зmict Вступ. 3 Розділ 1. Теоретичні засади формування Спостережливості у молодших школярів. 6 1.1. Суть поняття «спостережливість» та її місце в оволодінні учнями змістом освіти. 6 1.2. Вікові особливості учнів молодшого шкільного віку та їх урахування в процесі формування спостережливості. 11 1.3. Педагогічні умови формування спостережливості на уроках у початковій школі. 17 Висновки до першого розділу. 34 Розділ 2. Дослідно-експериментальна робота по формуванню спостережливості у молодших школярів у процесі навчання. 36 2.1. Виявлення рівня спостережливості у школярів третіх класів. 36 2.2. Впровадження дослідної програми формування спостережливості в учнів 3-А класу. 39 2.3. Аналіз та підсумки результатів експериментального дослідження. 52 Висновки до другого розділу. 57 Висновки. 59 Список використаної літератури Додатки

Висновок

Формування спостережливості у молодших школярів є важливим чинником їхнього розумового розвитку.

У процесі навчання спостережливість виступає одним із методів його організації. З позиції розуміння методу навчання як дидактичної категорії спостережливість є способом організації взаємозв’язаної діяльності учителя й учнів і полягає у тому, що вчитель організовує, стимулює, здійснює поточний контроль, аналізує, коригує й оцінює цілеспрямоване, планомірне сприймання учнями об’єктів природи і не тільки.

Методика організації спостережень спрямовується передусім на розвиток пізнавального інтересу і довільної уваги учнів. Це досягається постановкою посильних завдань перед дітьми, чітко розробленою програмою, послідовністю, наступністю і різноманітністю методів. Із року в рік спостереження поширюються, поглиблюються, встановлюються все більш складні причинно-наслідкові зв’язки у природі й суспільстві. Час від часу дітям потрібно давати завдання, які вимагають від них творчого підходу до спостережень, поєднувати з усною, письмовою творчістю, образотворчою діяльністю.

У молодшому шкільному віці продовжуються розвиватися основні пізнавальні властивості і процеси (сприймання, увага, пам’ять, уява, мислення, мовлення). Наприкінці його вони перетворюються на вищі психічні функції, яким властива довільність і опосередкованість. Цьому сприяють основні види діяльності дитини цього віку в школі і вдома: навчання, спілкування, гра, художня діяльність, праця та інше.

Процес сприймання відбувається ефективніше, коли перед учнями ставляться спеціальні завдання, проводяться спостереження, які спонукають їх придивлятися чи прислухатися до нових об’єктів, виділяти їх характерні ознаки, об’єднувати в єдине ціле, позначати певними словами. В завданні повинна чітко формуватися мета, оскільки вона є не тільки результатом безпосереднього сприймання, а й конкретно-образного мислення. У процесі здійснення спостережень учнів потрібно привчати до точності, ретельного фіксування результатів спостережень. Спостереження повинні вирішувати певні завдання, лише тоді вони зміцнюють і розширюють пізнання дітей, викликають інтерес до природи в цілому.

В нашому експериментальному дослідженні значна увага приділялась систематичним спостереженням, з метою підвищення рівня природничих знань в учнів початкової школи.

Враховуючи зміст програмового матеріалу з курсу природознавство, вікові особливості молодших школярів та вимоги щодо проведення спостережень у природі, ми організували експериментальне навчання на базі 3-А класу. Експериментальне навчання передбачало: проведення систематичних щоденних спостережень за погодою; використання завдань щодо перевірки народних прикмет; проведення фенологічних спостережень: сезонні зміни водойм, ґрунтів, рослин, тварин, праці людей; записування всіх спостережень учнями в індивідуальних «Щоденниках спостережень» та в класний календар природи; проведення узагальнення спостережень наприкінці кожного місяця під час фронтальних бесід на уроці; використання завдань для самостійних спостережень на уроках-екскурсіях і в позаурочний час.

У процесі дослідження було експериментально доведено ефективність запропонованої методики проведення систематичних спостережень молодших школярів. Джерелом отримання інформації про хід та результати формувального експерименту були бесіди з учителями та учнями, письмові контрольно-перевірні роботи школярів та аналіз їх результатів.

Результати дослідження підтвердили, що наявні відмінності у рівнях сформованості спостережливості між учнями експериментального та контрольного класів є суттєвими і зумовлені впливом експериментальної методики навчання.

Таким чином, як на уроках природознавства, так і в позаурочний час, потрібно організовувати цілеспрямовані систематичні спостереження учнів за змінами в природі. Адже, вони, по-перше, дозволяють сформувати конкретне і образне мислення, уявлення і поняття про навколишній світ і на цій основі розвивати логічне мислення, усне і писемне мовлення молодших школярів. По-друге, спостереження сприяють формуванню основ наукового світосприймання, переконують дітей у постійній зміні і розвитку природних явищ, їх взаємозв’язку і закономірності того, що відбувається в природі. По-третє, спостереження дозволяють формувати одну з важливих якостей особистості – спостережливість, яка пов’язана з вихованням стійкої уваги, розвитком пам’яті, допитливості, вміннями встановлювати зв’язки між різними природними явищами.

Правильно організоване спостереження допомагає виховувати такі необхідні якості, як працелюбність, охайність, забезпечує формування в учнів уміння систематично працювати, розвивати ініціативу та самостійність. Також у дітей розвиваються навички користуватися деякими метеорологічними приладами (термометром, гномоном), уміння, необхідні для оформлення записів про погоду тощо. Всі ці вміння і навички мають велике значення в процесі формування природничих знань учнів та у їх підготовці до самостійної практичної діяльності.

Порівняння вихідних та кінцевих результатів формувального експерименту свідчить про позитивний вплив розробленої нами методики формування спостережливості у молодших школярів при вивченні природознавства.

Таким чином, можна стверджувати про ефективність ведення учнями систематичних спостережень за змінами в природі як засобу формування спостережливості

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?