Курсова робота «Місце неекономічних та прихованих методів регулювання у сучасній міжнародній торгівлі», 2010 рік

З предмету Міжнародна економіка · додано 10.04.2012 07:09 · від Олександра · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ Розділ 1. Теоретичні засади дослідження нетарифних методів регулювання у міжнародній торгівлі 1.1. Сутність та роль неекономічних та прихованих інструментів в системі нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі країн 1.2. Класифікації та механізм застосування неекономічних методів регулювання міжнародної торгівлі 1.3. Класифікація та механізм застосування прихованих методів у міжнародній торгівлі. Розділ 2: світовий досвід використання неекономічних методів регулювання в системі міжнародних торгівельних відносин. 2.1. Світова практика використання неекономічних та прихованих обмежень зовнішньої торгівлі 2.2. Роль СОТ у напрямку активізації використання нетарифного регулювання у зовнішній торгівлі України. 2.3. Правові основи регулювання міжнародної торгівлі України та місце нетарифних заходів регулювання у системі міжнародного торгівельного права Розділ 3. Шляхи диверсифікації інструментів регулювання зовнішньої торгівлі україни. 3.1. Тенденції використання неекономічних та прихованих методів регулювання зовнішньої торгівлі України 3.2. Шляхи покращення використання прихованих та неекономічних методів регулювання міжнародної торгівлі Висновки Список використаних джерел Додатки

Висновок

Нетарифне методи регулювання зовнішньої торгівлі – комплекс заходів обмежувально-заборонного характеру, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішні ринки та стимулюють розвиток експортного потенціалу держави як суб’єкта світових господарських зв’язків.

За характером дій нетарифні заходи поділяють на кількісні, приховані, фінансові, неекономічні.

На сьогоднішній день до числа найбільш ефективних нетарифних заходів регулювання міжнародної торгівлі входять неекономічні методи. Це правові інструменти, які у подробицях вивчаються міжнародним правом, але тісно пов’язані з міжнародною економікою.

До неекономічних методів регулювання входять: торгові договори та правові режими.

Торговий договір – це вид міждержавних договорів, що встановлює принципи та режими торгівлі, який сторони взаємно надають одна одній щодо регулювання порядку ввезення та вивезення товарів, митного оподаткування, торговельного мореплавства, інших видів транспорту, транзиту.

Правові режими бувають такими: національний режим, режим найбільшого сприяння, спеціальний режим.

Серед нетарифних методів регулювання важливу роль відіграють приховані методи, які можна назвати методами прихованого протекціонізму. За деякими даними, існує декілька сотень видів прихованих методів регулювання міжнародної торгівлі, за допомогою яких країни можуть в односторонньому порядку обмежувати імпорт або експорт. До них належать: технічні бар’єри, внутрішні податки і збори, вимоги про вміст місцевих компонентів, політика у межах державних закупівель.

Нетарифні заходи регулювання є важливими для всіх країн. Загальною вимогою до цих методів регулювання зовнішньої торгівлі є дотримання країнами принципів недискримінації, доступу країни, прозорості, сприяння економічному розвитку та зростанню міжнародної торгівлі. Розрізняють безліч інструментів нетарифного регулювання, що використовуються у світовій практиці.

Світова організація торгівлі (СОТ) – єдина міжнародна організація гло-бального характеру, яка регулює питання торгівлі між країнами світу. Така організація забезпечує інституційну та правову базу торговельної системи.

Світова організація торгівлі успішно регулює 95 % усієї світової торгів-лі.

Основними принципами і правилами СОТ є:

- торгівля без дискримінації, тобто взаємне надання режиму найбільшого сприяння у торгівлі та взаємне надання національного режиму товарам і послугам іноземного походження;

- регулювання торгівлі переважно тарифними методами;

- відмова від використання кількісних та інших обмежень.

Так, СОТ створила ряд документів, що регулюють міжнародну торгівлю. Ці документи були затверджені на різноманітних раундах. Більшість ранніх торгових раундів стосувалися, в основному, скорочення тарифів, але на останніх раундах (раунд Кеннеді (1964 – 1967 рр.), Токійський (1973 – 1979 рр.), Уругвайський (1986 – 1994 рр.)) розпочався процес перегляду, ре інтерпретації або розширення статей Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Одним з ключових етапів завершення Україною вступу до СОТ стала гармонізація національного законодавства з нормами та вимогами цієї організації.

Україна, як член СОТ, має дотримуватися певних правил. Перше правило — захист вітчизняної промисловості лише за допомогою тарифів. Друге правило передбачає зменшення i скасування тарифів та інших бар’єрів у торгівлі шляхом проведення багатосторонніх переговорів.

Третє правило в основі містить принцип режиму найбільшого сприяння, який передбачає, що, погоджуючись на надання такого режиму, країна-член зобов’язується проводити недискримінаційну політику i не надавати одній країні менш сприятливий режим порівняно з іншими в усіх питаннях, пов’язаних із зовнішньою торгівлею товарами. Четверте правило — це правило національного режиму, яке доповнює принцип режиму найбільшого сприяння i вимагає, щоб після сплати мита та інших зборів імпортований товар отримав режим не менш сприятливий, ніж той, що отримують аналогічні товари, вироблені вітчизняними виробниками.

Практично всі країни світу залежать від зовнішньої торгівлі, однак від їх ресурсної забезпеченості і місткості внутрішнього ринку така залежність різна. Україна, за даними закордонних аналітиків, здатна самостійно забезпечити виробництво кінцевої продукції лише на 16%. Це робить зовнішню торгівлю дуже важливою для нашої країни.

В останні роки темпи розвитку зовнішньої торгівлі сповільнилися, а імпорт розвивається швидше за експорт, що формує відємне сальдо платіжного балансу та вказує на негативні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі України.

До вступу у СОТ Україна активно використовувала заходи нетарифного регулювання, але з 2008 року (з моменту вступу до СОТ) застосування нетарифних заходів, що суперечить нормам СОТ є незаконним і може погіршити імідж України на світовій арені. Саме тому Україна затверджує закони, що не суперечать принципам СОТ та створюють умови для вільної торгівлі України з країнами Європи.

Але у останній рік у зв’язку з кризою у світі спостерігаються тенденції до значного збільшення нетарифних обмежень, що загрожує зруйнувати торгову систему світу, яка розвивалася десятиліттями. Для того, щоб запобігти вживання обмежень необхідно забезпечити більшу прозорість щодо діяльності країн та підтримку країнам з низькими доходами.

Коментар модератора

50 стор.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?