В результаті дослідження явища було визначено зміну динаміки обсягів врожайності зернових культур в Запорізькій області, зроблено прогноз на 2011 рік.

Значення обсягів врожайності за останні п’ять років має тенденцію до зменшення. В середньому відбулося зменшення врожаю на 0,1%. Середній темп приросту дорівнює -0,4% і тим самим підтверджує відсутність тенденцій до зростання.

Проведені розрахунки свідчать про зменшення кількості зібраного врожаю зернових культур як у фактичних даних так і у теоретичних розрахунках.

Лінія тренду свідчить про різкі зміни у зниженні та зростанні обсягів врожайності зернових культур та посівних площ протягом останніх п’яти років. Досліджуване явище зменшується в кожному періоді, що відповідає розрахованим показникам тенденції зниження обсягів зібраного врожаю.

Також було розраховано прогноз на 2011 рік, з огляду на отримані результати, з вірогідністю 0,95% врожайність зернових культур буде знаходитись в межах від 6,41 до 45,77.

Отже поставлене завдання було виконано, аналіз зміни обсягів врожайності зернових культур, допоміг визначити основну тенденцію розвитку щодо обсягу зібраного врожаю, використовуючи при цьому абсолютні, відносні та середні показники динаміки.

Основні причини зниження врожайності і погіршення якості врожаю за беззмінного вирощування сільськогосподарських культур пов'язані з однаковим використанням поживних речовин ґрунту, значною забур'яненістю посівів, їх ушкодженням шкідниками і хворобами, накопиченням у ґрунті різних токсичних речовин - продуктів життєдіяльності рослин і мікроорганізмів.

Сівозміни є основою стабільності землеробства, оскільки вони позитивно впливають на всі важливі ґрунтові режими, насамперед, поживний і водний, а також повітряний і тепловий, сприяють активній детоксикації шкідливих речовин, визначаючи, таким чином, весь комплекс умов розвитку складного агробіоценозу, найважливішою складовою якого є зелені рослини.

Наукові принципи побудови сівозмін передбачають правильний підбір попередників та оптимальне поєднання одновидових культур із дотриманням допустимої періодичності їх повернення на одне й те ж поле. За такої побудови сівозміни перш за все виконують основну біологічну функцію - фітосанітарну і дозволяють максимально зменшити обсяги застосовуваних хімічних засобів захисту рослин.

До порушень встановлених вимог чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах або навіть беззмінних посівів спонукає кон'юнктура ринку сільськогосподарської продукції, яка диктує виробництво, у першу чергу, "прибуткових" культур. Проте розвиток землеробства в нашій країні загалом повинен базуватися на впровадженні раціональної системи сівозмін - польових, кормових і спеціальних.

За існуючого рівня економічного розвитку в процесі формування структури посівних площ і порядку розміщення культур у сівозмінах слід керуватися матеріально-технічними можливостями конкретних виробників та необхідністю адаптації виробництва до природно-кліматичних умов регіонів. За показниками атмосферного зволоження вони поділяються на підзони достатнього (560 - 600 мм опадів), нестійкого (480 - 500 мм) і недостатнього (350 - 450 мм) зволоження, що обумовлює особливості складу (насичення) і чергування культур у сівозмінах, потребує диференційованого підходу до організації і побудови сівозмін.