Дипломна робота «Міжнародна трудова міграція в системі міжнародних соціально-трудових відносин», 2009 рік

З предмету Міжнародна економіка · додано 03.04.2012 15:33 · від Илона · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 2 Розділ і. Теоретичні засади міжнародної міграції трудових ресурсів 6 1.1. Зайнятість у світовій економіці та міжнародний рух робочої сили 6 1.2. Характеристика рушійних сил міжнародної трудової міграції 12 1.3. Економічні наслідки міжнародної міграції трудових ресурсів 21 1.4. Методи дослідження трудових міграцій 35 Висновки до розділу І 38 Розділ іі. Аналіз сучасних детермінант зовнішньої світової міграції 41 2.1. Сучасний стан та геоекономічні чинники зовнішньої трудової міграції у світі 41 2.2. Вплив світової фінансової кризи на міжнародну трудову міграцію 47 2.3. Грошові потоки, пов’язані із зовнішньою трудовою міграцією: стан та перспективи 57 Висновки до розділу ІІ 68 Розділ ііі. Характеристка стану зовнішньої трудової міграції громадян україни 70 3.1. Соціально-демографічні характеристики та географічна спрямованість зовнішніх трудових мігрантів 70 3.2. Оцінка впливу світової фінансової кризи на масштаби та характеристики зовнішньої трудової міграції українських громадян 84 3.3. Політика регулювання зовнішньої трудової міграції в Україні та шляхи її удосконалення 88 Висновки до розділу ІІІ 98 Висновки 102 Список використаних джерел 108

Висновок

Проведене дослідження дає звогу дійти наступних висновків.

1. При визначенні теоретико-методологічних засад міжнародного руху робочої сили, слід відзначити, що сучасна трудова міграція є об’єктивним і багатогранним явищем, яке набуло глобального характеру. Його особливістю є те, що робоча сила рухається не лише у напряму розвинутих країн, а до країн, які розвиваються. В основі міжнародної трудової міграції, перш за все, лежить різниця в оплаті праці у країнах витоку і в країнах прийому мігрантів, тобто причини трудової міграції носять, в основному, економічний характер.

Масштаби міжнародних міграційних потоків знаходяться у прямій залежності від:

- наявності та масштабів безробіття в країнах, економіка яких трансформується;

- відмінностей у рівнях економічного розвитку країн і відповідних цим рівням умов життєдіяльності населення;

- національних відмінностей у вартості робочої сили;

- руху міжнародних капіталів та масштабів діяльності транснаціональних корпорацій.

Міжнародна трудова міграція є, насамперед, формою руху відносно зайвого населення з одного місця накопичення капіталу до іншого.

У процесі міграції країни-донори зазнають економічних втрат від втрати кваліфікованих фахівців, у підготовку яких вкладений вітчизняний капітал. Зменшується інтелектуальний прошарок націй. У країнах-рецепторах, навпаки, поліпшується якість робочої сили, відбувається гармонізація ринку праці й економія на підготовки фахівців. У країнах з високою міграційною мобільність може скластися несприятлива демографічна обстановка.

2. Основними причинами трудової міграції є різні темпи росту населення, економічні умови, етнонаціональні і етноконфесійні конфлікти.

У сучасному світі трансграничне переміщення продуктивного і фінансового капіталів здійснюється більш високими темпами, чим трудових ресурсів. Соціально орієнтована економіка в розвинених країнах забезпечує стабільність на ринку трудових ресурсів за рахунок стримування росту безробіття, динаміки заробітної плати, стану охорони здоров'я і освіти.

Основні міграційні потоки формуються за рахунок країн, що розвиваються. Сучасна міграція в розвинені країни викликана цілим комплексом рушійних сил, які можна згрупувати в три блоки. Перший - базові причини, обумовлені розходженнями в розвитку і стані суспільства в різних державах. Другий - процеси, пов'язані з глобалізацією, які сприяють інтенсифікації міграції. Третій - фактори, що визначають вибір мігрантом конкретної країни призначення і, які впливають на географічний розподіл людських потоків.

Як правило, переміщення людей викликаються сукупністю декількох причин, сполучених з цілим рядом обставин громадського життя й у тім або іншому ступені мінливих у часі. При цьому породжувані ними конкретні ситуації сприймаються різними потоками й категоріями мігрантів варіативно, аж до істотних індивідуальних розходжень. Це веде до диференційованого й мінливого впливу окремих факторів міграції на її масштаби, структуру й напрямки.

3. Основними причинами генерування міграційних потоків є і ще довго будуть залишатися економічні. Разом з тим у ході глобалізації підвищується значимість соціальних факторів динаміки міжнародної міграції, пов'язаних з формуванням і розширенням різних мережних структур (систем соціальних зв'язків і т.п.). Крім того, у міру укрупнення потоків інтелектуальної міграції серед мотивів вибору країни призначення усе більше помітне місце займають також міркування соціального характеру. Роль збройних конфліктів, насильства і переслідувань на політичній і т.п. ґрунту в породженні змушених переміщень населення в останнє десятиліття знижується.

4. Аналіз глобальних тенденцій в галузі переміщення трудових мігрантів дає можливість виокремити наступні три ключових висновки. По-перше, переміщення багато в чому відображає потребу людей у поліпшенні свого життя. По-друге, це переміщення стримується політичними і економічними бар'єрами, перебороти які бідним людям значно сутужніше, ніж відносно багатим. По-третє, тиск убік збільшення потоків у майбутні десятиліття буде підсилюватися перед обличчям різноспрямованих економічних і демографічних тенденцій.

В остаточному підсумку, те, який вплив ці структурні фактори зроблять на потік людей у майбутньому, у дуже великому ступені залежить від позиції, яку займуть розроблювачі політики, особливо в приймаючих країнах.

5. Трудова міграція - одна зі сфер, які зізнають найбільший вплив глобальної фінансової кризи. У період економічного спаду першими втрачають роботу трудові мігранти. По них боляче б'є зупинка або скорочення діяльності в будівництві, промисловості, сфері послуг, роздрібній торгівлі і туризмі, оскільки більшість мігрантів працює саме в цих секторах.

Вторинні наслідки фінансово-економічної кризи також сильно торкають ринок праці, що відповідно позначається і на іноземних працівниках: компанії та роботодавці прагнуть зменшити витрати, для чого скорочують зарплати, соціальні виплати, зменшують витрати на охорону праці. Все це знижує доходи, погіршує якість життя і праці мігрантів, викликає хвилю зворотної міграції.

6. Грошові перекази мігрантів стають додатковим досить потужним і стабільним джерелом фінансування розвитку не тільки їх родин, але й, економіки країн їх походження. Оцінка обсягів переказів і облік потоків перекладів у статтях платіжного балансу є методологічною основою контролю і управління потоками, здійснюваних в інтересах залучення грошей мігрантів на меті розвитку економіки.

На обсяг і структуру потоків грошових переказів надають вплив безліч факторів, причому характер такого впливу часто суперечливий і залежить від особливостей конкретної країни і напрямку переказів.

7. Протягом 2006 - 2009 рр. за кордоном працювали 1,5 млн. мешканців України. Загалом трудові мігранти становлять 5,1% населення України працездатного віку, у т.ч. мігруючі за останні 1,5 року – 4,4%.

Серед трудових мігрантів переважають чоловіки, інтенсивніше до міграцій залучається сільське населення, що є наслідком значно гіршої ситуації з працевлаштуванням та вибором місця роботи у сільській місцевості. Освітній рівень трудових мігрантів виявився значно нижчим порівняно з усім населенням працездатного віку, тим більше – з його економічно активною частиною.

Основними країнами призначення українських заробітчан є Російська Федерація, Італія, Чеська Республіка, Польща, Угорщина, Іспанія та Португалія. Загалом майже всі трудові міграції здійснюються до країн СНД та ЄС. Основними чинниками, що визначають інтенсивність та спрямованість зовнішніх трудових міграцій у регіонах, є: близькість до державних кордонів України з іншими країнами, особливості менталітету населення, історичні та ментально-етнічні зв’язки між регіонами України та іноземними країнами, загальний рівень розвитку регіону та наявність у регіоні або у безпосередній близькості від нього великих поліфунк-ціональних міст.

8. Одним із проявів глобальної фінансово-економічної кризи є скорочення попиту на робочу силу. При оцінюванні можливих наслідків світової фінансової кризи для трудових міграцій громадян України слід виходити з характеру зайнятості, зокрема з особливостей ніші на ринку праці, яку заповнюють наші співвітчизники.

Глибина і системний характер кризи в Україні більшістю експертів оцінюються як такі, що значно перевершують європейські, що неминуче віддзеркалиться у падінні і без того низької заробітної плати, особливо у валютному еквіваленті. Фінансова криза навряд чи призведе до скорочення трудових міграцій українського населення, скорочення може відбутися лише у частині легальних трудових міграцій, де заробітчани працювали на підприємствах і у тих видах економічної діяльності, що найбільше постраждали або постраждають від фінансової кризи, зокрема у будівництві та автомобілебудуванні. Істотних змін зазнають вимоги до якості робочої сили – найбільш поширеними видами економічної діяльності ймовірно стануть торгівля, діяльність готелів та ресторанів, послуги домашньої прислуги.

9. Хоча Україна є експортером робочої сили, проблемам її регулювання не приділяється належна увага на державному рівні. Трудова міграція повинна враховуватися при стратегічному економічному плануванні, при формуванні політики зайнятості, освітньої політики, розробці інвестиційних програм і на центральному, і на регіональному рівнях. Дії держави у відповідній сфері мають бути спрямовані передусім на створення умов для скорочення виїзду на заробітки за кордон, захист прав громадян, які працюють за кордоном, забезпечення більш сприятливих можливостей їхнього працевлаштування у зарубіжних країнах та заохочення повернення мігрантів на батьківщину шляхом максимального використання результатів трудової міграції в інтересах розвитку. Аналіз міжнародної трудової міграції в Україні дозволяють сформувати надійну аналітичну базу, необхідну для прийняття виважених рішень щодо регулювання трудової міграції.

Регулювання міжнародної трудової міграції це – процес моніторингу, вироблення і застосування на національному та міжнародному рівнях системи заходів нормативно-правового, адміністративного та соціально-економічного характеру з метою регулювання процесів, обсягів, якісного складу та інтенсивності переміщення або обміну робочої сили для досягнення економічної рівноваги на світовому ринку праці. В умовах світової фінансово-економічної кризи регулювання міжнародної трудової міграції зазнає певних змін і особливостей, серед яких можна виокремити: непрогнозованість ситуації, застосування політики імміграційного протекціонізму розвинутими державами, загострення соціальної напруги на ринку праці. На нашу думку, основна особливість регулювання міжнародної трудової міграції в умовах кризи має полягати в узгодженій та скоординованій політиці усіх країн світової спільноти.

У подальшому необхідно сконцентрувати увагу на розробленні інституційних засад регулювання міграційних процесів. Зокрема, йдеться про підвищення ефективності уже існуючих та розроблення нових дієвих двосторонніх угод з країнами, які характеризуються наявністю найістотнішої частки трудових мігрантів з України у тому числі з Іспанією, Португалією, Грецією, Росією, Італією, Чехією, Польщею, Угорщиною тощо).

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?