Курсова робота «Юридичні гарантіі прав людини і громадянина», 2009 рік

З предмету Право · додано 03.04.2012 13:25 · від Виктория · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Поняття юридичних гарантій прав людини і громадянина 1.1. Поняття та види юридичних гарантій прав і свобод людини і громадянина 6 1.2. Гарантії реалізації та захисту конституційних прав людини і громадянина 14 1.3. Міжнародно-правові гарантії конституційних прав людини 20 Розділ 2. Законодавче забезпечення юридичних гарантій прав людини і громадянина в Україні 2.1. Юридичні елементи механізму забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина 24 2.2. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини 29 Розділ 3. Розвиток форм та методів юридичних гарантій прав і свобод людини і громадянина 3.1. Форми правового захисту прав людини 32 3.2. Методи гарантування і захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина 34 Висновок 39 Список використаних джерел 43

Висновок

Як висновок можна сказати, що однією із найважливіших суспільних цінностей, головним об’єктом більшості конституційно-правових відносин є права і свободи людини і громадянина. Ефективність їх виконання, використання, дотримання залежить від рівня їх гарантованості. Центральним у реалізації будь-якого права має стати визначена законодавством система специфічних засобів — гарантій, завдяки яким стає можливим здійснення прав і свобод, їх охорона від протиправних посягань і захист від порушень.

В юридичній літературі визначення поняття «юридичних гарантій» є досить дискусійним. У цілому з урахуванням визначення поняття правових гарантій, яке міститься у юридичній літературі, під юридичними гарантіями конституційного права людини і громадянина слід розуміти встановлену Конституцією та іншими законами України єдину систему юридичних умов (засобів, способів), яка забезпечує здійснення цього права на всіх стадіях його реалізації, та визначені нормами права повноваження та завдання органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо охорони та захисту права на безпечне довкілля, відновлення його в разі порушення та притягнення винних до відповідальності.

Юридичні гарантії є специфічним правовим засобом забезпечення, реалізації, охорони та захисту прав людини та громадянина; першочергового значення вони набувають при практичній реалізації суб’єктивних прав громадянина. Конституція України створює широку юридичну основу для активізації діяльності по забезпеченню юридичних гарантій прав людини та громадянина.

Важливим напрямком розвитку та вдосконалення юридичних гарантій прав громадянина є встановлення збалансованості правових засобів у забезпеченні правомірної реалізації прав та свобод, а також посилення їх зв’язків із засобами охорони прав, їх поступовий розвиток. Іншими словами, закономірність посилення узгодженості та урівноваженості розвитку юридичних гарантій охоплює не тільки всю систему, але й складові її підсистеми засобів реалізації та охорони прав людини та громадянина.

Конституція України є гарантом прав громадянина, оскільки вона гарантує кожній людині широке коло політичних, соціальних та економічних прав і свобод.

Отже можна сказати, що юридичні гарантії складаються з різноманітних правових та організаційних механізмів (процедур), завдяки яким забезпечується соціально-правова захищеність особи, прав та свобод людини і громадянина.

Норми та положення Конституції про основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина, з моменту вступу їх в законну силу, є нормами прямої дії як безпосередньо діюче право вищої юридичної сили. На практичну реалізацію всіх цих та інших конституційних приписів і має бути спрямована діяльність державних органів та політичних організацій.

Законодавче забезпечення прав та свобод громадян включає відповідно і вдосконалення процесуального порядку реалізації конституційних прав, свобод та обов’язків, що конкретизуються у відповідних нормативно-правових актах.

Розвиток юридичних гарантій реалізації прав людини та громадянина поєднується з аналогічним процесом у галузі юридичних гарантій охорони їх прав та свобод. Звідси актуалізується проблема посилення зв’язків і узгодженості різноманітних правових засобів та вдосконалення всіх видів юридичних гарантій охорони прав людини.

Як показує міжнародний досвід, ефективність гарантій основних прав і свобод людини та громадянина залежить від рівня розвитку правових інститутів демократії, стану економіки, засобів розподілу життєвих благ, правотворчої діяльності в суспільстві, рівня правового виховання і культури населення, ступеня суспільної злагоди, наявності належного функціонування державної влади та інше.

Тому дуже важливо зазначити те, що захист прав та свобод людини посідає найголовніше місце як національних, так і міжнародних законодавствах. У сучасній системі міжнародного права механізмами захисту прав людини є система міжнародних угод, установ, органів і організацій, які діють з метою дотримання та здійснення загально визначених міжнародних стандартів прав людини, при потребі - їх відновлення у разі порушення. Міжнародні механізми захисту прав людини формуються лише за взаємною згодою декількох держава, формалізовані міждержавними угодами й, відповідно, діють у межах цих угод за чітко визначеними процедурами та згідно з наданими повноваженнями у правовій площині.

Таким чином, гарантії прав і свобод людини та громадянина, їх широта, реальність, здійсненність виражають не тільки фактичний та юридичний статус особи в суспільстві, а й суть діючої в країні демократії, соціальні можливості, які закладені в самому суспільному ладі. Вони показники зрілості суспільства, його досягнень.

Відзначається своєрідність юридичних гарантій прав і свобод людини та громадянина, яка полягає в тому, що їх дія на відміну від економічних, політичних, соціальних гарантій в однаковій мірі стосується до всіх без виключення прав і свобод так, як виникнення, реалізація та втрата конкретних прав і свобод особистості проходить в рамках чітко визначених відповідними правовими нормами. Проте, це не дає ніяких підстав в будь-якій мірі відривати та протиставляти юридичні гарантії іншим видам гарантій. Адже юридичні гарантії, будучи об’єктивно обумовлені і маючи до прав та свобод належну правотворчу активну роль, тим самим, знаходяться у певному взаємозв’язку із загальними, тобто економічними, політичними, соціальними і тому досягають найбільшої ефективності лише в тісній взаємодії між собою. Отже передбачено, що гарантії прав і свобод людини та громадянина є складним, багатоаспектним і водночас цілісним та самостійним інститутом правової системи.

Важливим засобом захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина в демократичних державах є інститут уповноваженого з прав людини — спеціально обраної чи призначеної посадової особи для здійснення контролю за додержанням прав людини і громадянина органами публічної влади. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини здійснює контроль за додержанням прав людини і громадянина і веде розслідування порушень у цій сфері.

Гарантування прав і свобод – це своєрідний зовнішній метод обмеження влади, яка завжди прагне до само розширення і посилення своєї присутності у всіх сферах людського життя.

Зазначено, що у правовій науці на сьогодні не вироблено єдиної позиції стосовно реального гарантування прав і свобод людини та громадянина. А тому, перед Україною стоїть завдання досягнення високого рівня правового регулювання життя суспільства із належним гарантуванням прав і свобод, де правотворча робота повинна базуватись на здобутках світової правничої науки і практики.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?