Дипломна робота «Методика і практика соціальної роботи з інвалідами по зору», 2007 рік

З предмету Соціальна робота · додано 10.04.2007 15:38 · від milgor · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 1.Теоретичні засади соціальної роботи з інвалідами 1.1. Історичний аспект соціальної роботи з інвалідами по зору 7 1.2. Наукові концепції соціалізації людей з особливими потребами 12 1.3. Соціальні пільги та гарантії інвалідів, нормативно-правова база 16 1.4. Особливості соціальної роботи з людьми з особливими потребами 25 1.5. Основні проблеми людей з вадами зору 33 Висновки до 1 розділу. 38 2.Методика і практика соціальної роботи з інвалідами по зору. 2.1. Психокорекційні методи роботи з людьми з особливими потребами. 40 2.2. Комп’ютерні технології як засіб професійної реабілітації та соціальної адаптації людей з вадами зору 48 2.3. Результати проведеного опитування: „Ставлення здорових громадян до людей з вадами зору та іншими вадами здоров’я. Обізнаність громадськості щодо проблем інвалідів” 58 2.4. Соціальна інтеграція, адаптація та самореалізація людей з вадами зору. 64 Висновки до 2 розділу 71 Висновок 74 Література 78 Додатки 81

Висновок

Опрацювавши літературу по даній темі, ми бачимо, що проблема інвалідності не нова. Вона пройшла складний шлях – починаючи від фізичного знищення, невизнання, ізоляції „неповноцінних громадян” до необхідності інтеграції осіб з різними фізичними дефектами, патофізіологічними синдромами, психосоціальними порушеннями в суспільство, створення для них безбар’єрного середовища. Тобто, інвалідність стає проблемою не тільки однієї людини але й всього суспільства в цілому.

Повноцінне життя людини можливе лише за умови, коли вона не відчуває ніяких обмежень у виконанні життєвих функцій. Але якщо ці обмеження з певних причин виникають, спільними зусиллями цієї людини та її оточення вони мають бути усунуті.

Тому, соціальну роботу з людьми, які мають обмеження, здійснюють з позицій забезпечення „рівних можливостей”, нормалізації та інтеграції. Методологічно ці тенденції мають витоки з теорії гуманістичної психології К. Роджерса та логотерапії В. Франкла і ґрунтуються на визнанні універсальності та цілісності кожної особливості. За цими теоріями особистість людини з функціональними обмеженнями розвивається у відповідності з загальними закономірностями розвитку людини, а дефект стан чи хвороба визначають похідні симптоми, що виникають опосередковано упродовж аномального соціального розвитку.

Особливе значення для розв'язання проблеми адаптації мають праці зарубіжних психологів, у яких особлива увага приділяється зв'язку особистісних порушень у дитинстві з психологічними проблемами особистості в дорослому віці (3. Фрейд, А. Адлер, Е. Еріксон, К. Хорні).

До головних концепцій інвалідизації і соціалізації інвалідів відноситься структорно-функціональний аналіз (Т. Парсонс, Р. Мертон, К. Девіз): розглянуті проблеми інвалідності як специфічного соціального стану індивіда (модель ролі хворого Т. Парсонса).

У рамках психологічних теорій концепція інвалідизації представлена формуванням Я-концепції. Найбільш відомою моделлю даної теорія була модель Уільяма Джемса

Різні причини ведуть до втрати значною частиною населення здоров’я і працездатності, що жорстоко відображається на їх матеріальному становищі і світосприйнятті. Тому перед суспільством, постає проблема всестороньої допомоги тим, хто її потребує.

Соціальна політика щодо вирішення проблем людей з особливими потребами в Україні знаходиться у стадії формування. Розвивається законодавство. Серед міжнародних документів, що стосуються визначення і дотримання прав і свобод людей з обмеженнями, визначальне місце посідає Загальна декларація прав людини та Декларація про права інвалідів.

Гарантії соціального захисту людей з обмеженими можливостями в Україні визначені законами „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та інші. Розвивається і змінюється суспільна думка стосовно цієї категорії людей.

Проаналізувавши літературу ми бачимо, що проблема інвалідності і надання допомоги людям з особливими потребами актуальна і вивчається на всіх рівнях. Розгляд міжнародних документів і Законів України показав, як трансформується розуміння інвалідності і відношення до інвалідів. Від суто медичного підходу поступово йде зміна до соціального підходу; від уявлення про те, що суспільство повинно підтримувати інвалідів; відбувся перехід до визнання пріоритетів особливих потреб інваліда перед потребами суспільства в цілому.

2. Усвідомлюючи інвалідність як складне соціальне явище, можна передбачити, що проблеми інвалідів можуть бути вирішені настільки, наскільки суспільство готове змінити свої звички і очікування, щоб включати людей які мають певні вади, в соціальне життя.

Особливостями соціальної роботи з людьми з особливими потребами є те, що вона має ґрунтуватися на засадах соціально-психологічної та педагогічної допомоги, соціальної адаптації та реабілітації. Де мета реабілітації – це інтеграція людини у відрите суспільство, розширення можливостей інваліда, здатності бути адекватним до нових умов, управляти своїм Життям. Тому, соціальна робота з людьми які мають обмеження базується на таких принципах:

– ранній початок здійснення реабілітаційних заходів

– безперервність і поетапність

– комплексний характер реабілітаційних програм;

– індивідуальний підхід.

Основне завдання соціальної роботи з інвалідами це сприяння – реалізації творчого потенціалу особистості, враховуючи при цьому індивідуальні потреби і можливості, через соціальну адаптацію, ресоціалізацію і інтеграцію у суспільне життя.

Говорячи про людей з вадами зору, необхідно пам'ятати, що реабілітаційна робота з сліпими може бути достатньо ефективною тільки при умовах пропаганди тифлологічних знань серед найближчих оточуючих зрячих, виховання у них чуйного, тактичного, бережного відношення до інвалідів, але без принижуючої гідність жалості. Суспільна трудова діяльність є основним фактором інтеграції інвалідів зору в суспільстві. Тому ми повинні готувати базу для більш пристосованого життя незрячих і слабозорих людей, дати можливість їм реалізувати себе в цьому світі. Не останнє місце в цій справі будуть займати комп’ютерні технології, як значно покращать ситуацію людей з вадами зору. Час не чекає. Людські долі руйнуються з кожним днем і ми не маємо права стояти осторонь, спокійно за цим спостерігати. Ми повинні стати активними учасниками їх життєвих позицій.

Особливістю незрячих є життя у світі без дзеркал. Цивілізований світ уже стоїть обличчям не до їх загальнолюдських потреб, а до можливостей їх реалізації

3. За результатами опитування, можна зробити висновок, що поступово в нашій країні змінюються психологічні стереотипи сприйняття інвалідів і їх проблем.

Громадяни нашого суспільства починають перейматися проблемами людей з особливими потребами і намагатися вирішити їх. Це підтверджують відповіді на запитання: „Що потрібно зробити, щоб інваліди почували себе повноцінними громадянами?”: „Спеціальне планування життя для інвалідів, можливість працевлаштування; створення клубів за інтересами та ін. Обґрунтовуючи, що це дасть можливість їм почувати себе повноцінним.

Але багато опитуваних не володіють інформацією, які організації займаються проблемами інвалідів, які види інвалідності є і які нагальні проблеми саме зараз турбують інвалідів.

Разом з тим громадяни відмітили, що найважливіше для інвалідів у ставленні до них оточуючих – це відчуття повноцінності на рівні з іншими людьми.

Отже, проблеми інвалідів можна розв’язувати лише спільними зусиллями держави та суспільства і самих людей з особливими потребами.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали