Дипломна робота «Міжнародна інформація: поняття, види та класифікація», 2008 рік

З предмету Право · додано 20.03.2012 08:07 · від Илона · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ і. Основні поняття міжнародної інформації 7 1.1. Поняття інформації та аспекти інформаційної культури суспільства 7 1.2. Міжнародна інформація та основні її види 11 1.3. Міжнародна інформація у сфері міжнародних відносин 20 Розділ іі. Міжнародно-правове регулювання доступу до певних видів інформації 37 2.1. Види та ознаки інформації, що потребує захисту 37 2.2. Інформаційна діяльність дипломатичних представництв в країні перебування 44 2.3. Інформаційне забезпечення міжнародних візитів 51 2.4. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності торгівельно-економічних місій 60 Розділ ііі. Міжнародна інформація у зовнішній політиці україни 68 3.1. Закон України «Про інформацію» 68 3.2. Види міжнародної інформації по Закону України «Про інформацію» 73 3.3. Розвиток міжнародної інформації у сфері міжнародних відносин 82 Висновки 94 Список використаних джерел 102 Додатки 110

Висновок

Отже, в результаті проведеного дослідження можна зробити наступні висновки.

У першому розділі дипломної роботи, нами було розглянуто поняття та види міжнародної інформації, зокрема особлива увага приділялась виокремленню поняття міжнародної інформації, з категорії інформації. Зокрема у роботі зазначається, що міжнародна інформація визначається як сукупність відомостей про систему міжнародних відносин, а також про структуру, загальні властивості інформації і питання, пов'язані з пошуком, збиранням, аналізом, зберіганням та розповсюдженням інформації у системі міжнародних відносин.

Процес одержання, зберігання та використання міжнародної інформації тісно пов'язаний з процесом глобальної комунікації між суб'єктами міжнародних інформаційних відносин, які виникають у всіх сферах діяльності держави і суспільства при одержанні, зберіганні та використанні інформації.

Таким чином, міжнародна інформація є складовою глобальної комунікації, метою якої є з'ясування закономірностей взаємодії суспільства та інформації і формування інформаційного суспільства. Міжнародна інформація орієнтована на забезпечення зовнішньої та внутрішньої політики дер жав, економічної стратегії країн, на забезпечення національної безпеки, прогресивний розвиток міжнародних відносин та міжнародного права. Кожна країна формує свою стратегію інформаційної політики, в якій визначаються усі аспекти інформаційного забезпечення міжнародних відносин.

Міжнародний інформаційний потік надзвичайно впливає на національні та міжнародні процеси прийняття рішень, а також на життя людей в усьому світі. Всі головні типи інформаційних потоків становлять міжнародний потік інформації, окреслюють його напрями і форми, що призводить до змін на різних рівнях і в різних системах, а саме: зміни в природі влади, ресурсів, національних і міжнародних системах.

Останнім часом постає загроза виробництва і поширення неякісної продукції на світовому інформаційному ринку, а також неспроможність ефективно контролювати інформаційний потік у цілому. Якщо держава не контролює всіх складників поширення інформації, її повідомлення можуть бути неефективними.

Відсутність кореспондентської мережі за кордоном, механізмів обміну інформацією між вітчизняними засобами масової інформації та зарубіжними відокремлюють українську журналістику від інших світових мас-медійних систем. Саме тому чимала частка важливих відомостей, що торкається безпосередньо інтересів держави та її громадян, залишається невідомою широкому загалові. Бажано скористатися позитивним досвідом інших держав і обрати власний шлях розвитку мас-медіа.

Національний інформаційний простір ще не є конкурентноспроможним, тому відчувається певний тиск з боку інших, більш розвинутих ЗМІ в Україні. Україна є беззахисною перед зовнішніми інформаційними впливами – від російських телевізійних програм, яким досить часто властиві антиукраїнські випади. Проблема полягає не в тому, що український інформаційний простір зазнає впливу інших держав (цього неможливо уникнути в глобалізованому інформаційному суспільстві), а в тому, що Україна не може протиставити такому впливу власної якісної медіа-продукції, яка була б більш популярною за іноземну.

Міжнародні політичні процеси тісно пов’язані з діяльністю ЗМІ. Найяскравішими прикладами взаємовпливу мас-медіа і політичних перетворень є висвітлення військових операцій в Югославії, Афганістані, Іраку.

Останні роки ХХ століття в більшості країн світу були відзначені низками терористичних актів, розширенням сфер впливу міжнародної наркомафії, активним формуванням організованої злочинності. За останні десятиліття світова злочинність зросла в декілька разів.

Кінець ХХ – початок ХІ століття науковці називають інформаційною епохою, для якої характерні новітні комунікаційні навички і творення глобальної культури. Протягом більшої частини XX століття тенденція власництва у культурній індустрії полягала у концентрації власності в руках дедалі меншої кількості транснаціональних корпорацій. Більше того, культурні індустрії стали частиною широкої системи взаємопов’язаних структур.

В умовах глобалізації сучасних економічних процесів зростає інтерес до економічної інформації. Світові мас-медіа частіше висвітлюють питання динаміки світової комерції, розвитку міжнародного ринку енергії, інвестицій, макроекономіки на національних рівнях, мікроекономіки, процесів приватизації й націоналізації в різних країнах світу, захисту інтересів споживача тощо.

Серед основних тенденцій розвитку міжнародної журналістики можна вказати підвищення інтересу світових ЗМІ до економічної, військової тематики. Під час оброки і створення інформаційно-аналітичних матеріалів представники впливових ЗМІ звертають особливу увагу на толерантність при висвітленні національних питань, що передбачено редакційною політикою транснаціональних корпорацій.

Сьогодні у сфері теорії та практики медіа значною популярністю користується припущення, що журналістика творить власну реальність, яку варто оцінювати не з погляду абсолютної правди, а з погляду корисності для орієнтування в реальності. До таких висновків значною мірою спричинилися дослідження новин через призму теорії комунікації.

Результати досліджень засвідчують, що здебільшого рішення про добір і подачу новин редакції ухвалюють на основі власних професійних правил, а це характеризує журналістику як автономно діючу систему. Тут помітна тенденція до відмови від чіткого розрізнення фактів та фікції. У практичній журналістиці новин існує необхідність збереження принципів, які можна сформулювати як правила подачі новин, які забезпечують певну якість висвітлення подій та слугують орієнтиром для журналістів та широкої публіки. Правила зображення новин не є незалежними від простору і часу. Мова йде про професійні методи, за допомогою яких новинна журналістика, не зважаючи на дефіцит часу та фінансів, може забезпечувати відображення дійсності, яке дозволить сучасному багатоманітному суспільству постійно спостерігати за собою.

Для сучасної міжнародної журналістики характерні також постійна співпраця з представниками дипломатичних кіл, які володіють оперативною міжнародної інформацію, беруть безпосередню участь у міжнародних подіях.

Трансформація українських медіа розпочалася наприкінці 1991 року, коли була заборонена комуністична партія України, яка мала монополію на засоби масової інформації, і зокрема, пресу. Прийняття законів „Про інформацію” і „Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні” відкрило правове поле, що дозволило реформування української преси на демократичних засадах. В Україні була ліквідована цензура і проголошена свобода слова. Однак, повільне впровадження економічних реформ не сприяли швидкому розвитку мас-медіа в Україні. Незважаючи на існування демократичних правових актів, поява незалежних масових видань відбувалася в болісному процесі і не стала визначальним чинником трансформації української преси.

Система засобів масової інформації, як невід’ємна частина суспільства, розвивається в рамках трансформації суспільного устрою, але водночас, в силу виняткового значення ЗМІ в інформаційному обміні, істотно впливає на характер і інтенсивність цього процесу. Формально-правовий вигляд системи мас-медіа та загальні принципи функціонування значною мірою залежать від шляхів перетворення устрою та правового порядку, а також від суспільно-політичної ситуації, яка існує в даній державі.

Становлення інформаційного суспільства відзначається своєю неоднорідністю, оскільки різні галузі суспільного життя по-різному реагують на зміну умов оточуючого середовища. У зв‘язку з цим, динамічні зміни в функціонуванні світового інформаційного ринку, безперечно, становитимуть одну з найбільш цікавих галузей для дослідження. В цьому сенсі, процеси, що характеризують різні сегменти світових інформаційних ринків, надалі користуватимуться посиленим інтересом науковців світу.

Традиційно інформаційні агентства світу були і залишаються утвореннями, що відрізняються чи не найбільшою чутливістю до технологічного прогресу і запровадження нових інформаційних технологій, введення інновацій у процес міжнародної комунікації - це твердження дає підстави багатьом науковцям світу вважати інформаційні агентства однією з рушійних сил глобалізації комунікацій, а отже і складовою загального процесу становлення інформаційного суспільства.

З одного боку, сучасні зміни в діяльності інформаційних агентств світу зумовлені динамічними процесами конвергенції, які здатні повністю змінити не лише усю систему засобів масової комунікації, а й всі суміжні галузі, включаючи поточне функціонування інформаційних агентств.

По-перше, результатом конвергенції є злиття технологій, що дає можливість різним технічним носіям (кабельні і телефонні мережі, супутниковий зв‘язок) доставляти інформацію користувачам чи споживачам. Цифровий формат інформаційних повідомлень дає змогу поширювати їх в різних формах і незалежно від конкретного сегмента інформаційних ринків. Для міжнародних інформаційних агентств подібні процеси означають корінні зміни у швидкості і самому порядку збирання і поширення інформації. Крім цього, використання нових інформаційних технологій веде до швидкої еволюції цих утворень, механізми якої залишаються сьогодні недостатньо вивченими, а, отже, потребують додаткової уваги.

По-друге, в результаті конвергенції відбувається злиття і взаємопроникнення різних засобів масової комунікації, що спричиняє фундаментальні зміни в існуванні ієрархічної піраміди «інформаційні агентства – засоби масової інформації – кінцеві споживачі».

По-третє, конвергенція веде до злиття різних інформаційних ринків. Як результат, інтеграція таких ринків як ринок засобів масової комунікації, ринок телекомунікаційних технологій, ринок обчислювальної техніки тощо обумовлює появу нового інтегрованого ринку, на якому співіснують мультимедійні послуги, мережеве обладнання, створення програмних продуктів. Для інформаційних агентств, подібне злиття інформаційних ринків надало чудову можливість запропонувати інформаційні послуги в таких сферах як ринок телевізійних новин та фінансові ринки світу.

Діяльність вітчизняних інформаційних агентств (в контексті світової агенційної журналістики) зараз здебільшого визначається економічними чинниками, конкурентним середовищем та інтересами споживачів. А відтак розвиток новітніх технологій і, як наслідок, зростання конкуренції на інформаційному ринку, спонукають інформаційні агентства до широкого використання у своїй діяльності технічних досягнень, а також до збільшення переліку інформаційних продуктів і послуг та їх диверсифікації. Крім традиційного розповсюдження текстової, графічної та фотоінформації, сучасні інформаційні агентства світу й України пропонують споживачам широке коло мультимедійних продуктів, програмного забезпечення та редакційних систем.

Характерною ознакою сучасного розвитку світових і вітчизняних інформаційних агентств є також виникнення транснаціональних інформаційних компаній та становлення нового різновиду агентств – телевізійних інформаційних агентств. В контексті світових глобалізаційних процесів помітною є тенденція до створення організацій та об’єднань (пулів) інформаційних агентств з метою встановлення і підтримання зв’язків та обміну інформацією між агентствами.

Законодавче регулювання діяльності інформаційних агентств притаманне пострадянським країнам, в тому числі й Україні. Швидкі зміни суспільно-політичної, економічної, соціальної ситуації в державі вимагають адекватної трансформації її правового поля. Нагальною потребою є створення інформаційного кодексу, внесення змін до чинного законодавства із метою усунення протиріч. Доцільним було б також запровадження в законодавчий обіг понять "інформаційний продукт" та "система інформаційних продуктів".

Потребує розширення закріплена Законом України "Про інформаційні агентства" класифікація вітчизняних інформаційних агентств та визначення їх організаційно-правового статусу. Адаптація національного правового поля діяльності інформаційних агентств стане запорукою їх успішного розвитку в умовах глобалізації суспільства та інтеграції у світовий інформаційний простір.

Вихід інформаційних агентств в мережу Інтернет дозволив їм наблизити свою продукцію до кінцевого споживача, розширити перелік інформаційних продуктів і послуг та диверсифікувати їх.

Можливість врахування індивідуальних потреб споживачів дозволяє агентствам розширювати коло клієнтів і успішно конкурувати на інформаційному ринку.

Для подальшого підвищення ефективності діяльності інформаційних агентств необхідно розширювати межі вільного доступу до ресурсів, спрощувати інтерфейс інформаційних продуктів та періодично оновлювати їх асортимент.

Що стосується відображення внутрішньої і зовнішньої політики України в закордонних ЗМІ, то слід відзначити наступне. Навіть негативні моменти суспільно-політичного життя України за добре продуманими схемами можна використовувати, якщо не цілком на користь, то хоча б на нейтралізацію негативного іміджу. Зараз на Заході існує атмосфера загального скептицизму щодо України та розуміння того, що поки Україна сама не візьметься за вирішення власних проблем і не продемонструє міжнародній спільноті серйозність свого наміру досягти реальних позитивних змін, міжнародне товариство не допоможе.

Проте найважливішим чинником підвищення іміджу України на міжнародній арені є внутрішня самооцінка українського суспільства. Робота цілої низки фахівців та інститутів, вітчизняних і закордонних мас-медіа над іміджем України залишатиметься безуспішною, допоки позитивне сприйняття держави залишатиметься надбанням вузького кола політичної та бізнесової еліти, а не спиратиметься на консенсусне бачення, висловлене в оцінках експертів та настроях широкої громадської думки.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?