Курсова робота «Процедура відновлення платоспроможності суб’єкта підприємницької діяльності - боржника», 2009 рік

З предмету Право · додано 19.03.2012 16:28 · від Елена · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 1. Загальна характеристика процедури відновлення платоспроможності суб’єкта підприємницької діяльності – боржника. Поняття та підстави проведення процедур, спрямованих на відновлення платоспроможності суб’єкта підприємницької діяльності – боржника; Класифікація процедур санації. 2. Досудова санація. 2.1. Ініціатори проведення, учасники досудової санації; 2.2. Порядок проведення досудової санації; 2.3. Особливості здійснення окремих заходів в рамках процедури досудової санації. 3. Судова санація. 3.1. Ініціатори, учасники судової санації; 3.2. Порядок проведення судової санації. 4. Шляхи вдосконалення законодавства України про відновлення платоспроможності суб’єкта підприємницької діяльності - боржника. Висновки Список використаних джерел

Висновок

Отже, підсумовуючи все вищевикладене, можна зробити наступні висновки.

Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” [4], розрізняє поняття „санація” та „досудова санація”. Отже, відповідно до абзацу дванадцятого статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” [4], санація являє собою систему заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника. Відповідно до абзацу дев’ятого статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” [4], під досудовою санацією розуміється система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор, з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство.

Отже, обидві процедури, є процедурами, що спрямовані на відновлення платоспроможності суб’єкта підприємницької діяльності - боржника, тобто спрямовані на фінансове оздоровлення господарюючого суб’єкта. Основна їх відмінність полягає в тому, що досудова санація здійснюється до початку порушення провадження у справі про банкрутство, а судова - під час провадження у справі про банкрутство.

Розглядаючи підстави проведення зазначених процедур, можна виділити загальну підставу для проведення як судової, так і досудової санації, так і спеціальні, тобто такі, що пов’язані із застосуванням судової процедури санації.

Отже, загальною підставою є неплатоспроможність суб’єкта підприємницької діяльності, а спеціальними (в рамках судової процедури санації) є: ухвала господарського суду про проведення процедури санації боржника; подання до господарського суду клопотання комітету кредиторів і третьою підставою можна вважати наявність такої передумови для введення судової процедури санації, як об’єктивна можливість відновлення платоспроможності боржника, що випливає з аналізу фінансового становища божника та міститься у звіті розпорядника майна боржника.

Стосовно класифікації процедур санації, слід зазначити, що санаційні процедури можна класифікувати за різними критеріями. Зокрема, за критерієм специфіки правового становища або специфіки діяльності божника - на загальні та спеціальні; за критерієм порядку входження в судові процедури санації – на добровільні та примусові процедури; за критерієм формалізації порядку здійснення санаційних процедур можна класифікувати на досудові та судові; за критерієм заходів, що застосовуються для відновлення платоспроможності боржника, санаційні процедури можна розподілити на процедури, змістом яких є переважно такі заходи, як виробничо – технічні, організаційні, правові; за критерієм тривалості строків здійснення санаційні процедури можна поділити на процедури, які здійснюються в межах загального строку та процедури, що здійснюються в межах спеціальних строків.

Санаційні процедури можна класифікувати і за іншими критеріями, наприклад, за критерієм обсягу повноважень боржника у цих процедурах: при здійсненні судової процедури санації на загальних підставах керуючим санацією та керівником боржника, відповідно до статті 53 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” [4].

Як вже зазначалося, законодавець не регламентував процедуру проведення досудової санації для недержавних підприємств. Проте, є чинною Постанова Кабінету міністрів України № 515 [6], якою визначено порядок проведення досудової санації для держаних підприємств, проте, такий механізм може використовуватися за умови наявності згоди всіх учасників, а саме: власника, органу, уповноваженого управляти державним майном, боржника, кредиторів, і для недержавних господарюючих суб’єктів.

У розділі 2.3. курсової роботи було розглянуто реструктуризацію, як захід, спрямований на відновлення платоспроможності боржника.

Варто зазначити, що для недержавних підприємств законодавчо не регламентовано порядок проведення реструктуризації. Проте, станом на сьогоднішній день є чинним Наказ Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій, яким затверджено Методику розробки планів реструктуризації державних підприємств та організацій [7].

Отже, враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що недержавні підприємства можуть використовувати основні підходи до шляхів розв’язання проблем реструктуризації, що їх визначає та узагальнює Методика [7], під час проведення реструктуризації, як заходу, спрямованого на відновлення платоспроможності свого підприємства, адже реалізація заходів щодо реструктуризації підприємства забезпечить подолання кризового стану та створить необхідні умови для поліпшення його економічного стану.

Стосовно визначення ініціаторів та суб’єктів судової процедури санації, можна дійти висновку, що правом ініціювати проведення судової процедури санації наділені боржник та кредитори. Основними учасниками в процедурі судової санації є сторони (кредитор та боржник) та арбітражний керуючий, який на стадії судової санації, виступає в особі керуючого санацією. Що стосується інших учасників процедури судової санації, то слід зазнати, що вони з’являються у цій процедурі епізодично, в залежності від виду боржника, процедури і порядку погашення заборгованості. Варто, також, звернути увагу на те, що господарський суд, хоча і не є учасником судової санації, проте, усі дії інших учасників цієї процедури відбуваються під його керівництвом. Без нього є неможливим проведення процедури судової санації.

Підсумовуючи результати проведення судової процедури санації, можна визначити наслідки, що настають після її проведення та розгляду господарським судом звіту керуючого санацією. Зокрема, господарський суд може винести ухвалу про затвердження звіту керуючого санацією, що може бути підставою для припинення провадження у справі про банкрутство та тягне за собою припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією); ухвалу про відмову в затвердженні звіту керуючого санацією, що є підставою для прийняття господарським судом рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про продовження санації, що є наслідком перенесення строку закінчення цієї процедури банкрутства; ухвалу про затвердження мирової угоди, що припиняє провадження у справі про банкрутство.

Торкаючись проблемних питань, слід зауважити, що Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” [4], не містить нормативної регламентації порядку проведення досудової санації. Існує лише Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення досудової санації державних підприємств" №515 [6], якою регламентовано порядок проведення досудової санації державних підприємств.

Така ситуація є проблемною для недержавних підприємств, при здійсненні досудової процедури санації останніми.

Отже, українському законодавцеві необхідно звернути увагу на таку ситуацію, а до того часу недержавним підприємствам пропонується використовувати порядок проведення досудової санації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України, як аналогію при застосуванні такої процедури до свого підприємства, враховуючи відповідні особливості.

Слід також зазначити, що раніше існувала певна невизначеність, стосовно можливості застосування такого заходу, що спрямований на відновлення платоспроможності суб’єкта підприємницької діяльності, як продаж майна в процедурі судової санації стосовно державних підприємств, та товариств із державною часткою в їх статутному фонді (25%).

Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 18.05.2006р. №01-8/1114 [8], роз’яснив положень Закону України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” [5], вказавши на те, що усі, зазначені в листі, випадки відчуження не підпадають під ознаки примусової реалізації майна.

Отже, в разі виникнення такої ситуації, необхідно звертати увагу на наявність зазначеного інформаційного листа Вищого господарського суду України.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали

Подібні визначення