Курсова робота «Дилема «інтерналізм-екстерналізм» в оцінці факторів розвитку науки», 2010 рік

З предмету Філософія · додано 05.03.2012 21:37 · від Boris D · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

1. Вступ 2. Наукове пізнання, як різновид знання. 2.1. Інтерналізм та екстерналізм, як фактори розвитку науки 2.2. Дилема «інтерналізм-екстерналізм» 3. Висновки. 4. Список використаної літератури.

Висновок

Отже, розглянута проблема характеризується палкою полемічністю між представниками різних таборів, як і в питанні генезису науки, так і у факторах, що впливають на її розвиток. Так, інтерналісти відстоюють точку зору, згідно якої на розвиток науки впливають лише притаманні їй внутрішні особливості. Генезис науки, а особливо на початкових стадіях її утворення, можливо і залежав у більшій мірі від внутрішньо іманентних факторів, але в подальшому вплив соціокультурного середовища все наростав і наростав. Протягом кількох десятиліть тривала дискусія між інтерналістами та екстерналістами, проте до кінця 1970-х рр., більша частина істориків і філософів науки схилилася до думки про те, що екстерналістська позиція більш адекватна реальній історії. Наука існує в певних соціально-культурних умовах і не може не відчувати впливу цих умов. Особливо чітко це проявилося у другу половину ХХ ст., коли цілі наукові області і навіть науки, стали виникати завдяки суспільній потребі, наприклад потребі у створенні нових видів озброєнь, обчислювальної техніки, в охороні навколишнього середовища. Проте не можна спрощувати і вульгаризувати взаємини між наукою і суспільством, і будь-яке наукове досягнення розглядати як відповідь на потреби промисловості або на політичне замовлення. Багато епізодів розвитку науки цілком адекватно можуть бути описані як іманентний розвиток наукового знання.

Сучасне дослідження соціокультурної обумовленості наукового знання, та подолання опозиції «інтерналізм - екстерналізм», призвели до глибшого розуміння самої природи соціальності науки та її компонента - знання. Звернення до соціальної природи свідомості, виводить на більш глибинні рівні аналізу та розуміння рушійних сил, природи та структури наукового знання. Теоретичні ідеї, понятійний апарат, світоглядні посилання знання виявляються укоріненими в культурі суспільства. Соціальність, як важливий системо утворюючий фактор, включається саме дослідження науки, яка розглядається як єдність зовнішнього і внутрішнього.

Коментар модератора

17 стор.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?