Дипломна робота «Управління державним боргом», 2002 рік

З предмету Економіка підприємства · додано 28.03.2007 13:04 · від Мышь · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 4 Розділ 1. Теоретико-методологічні засади управління державним боргом.10 1.1. Історичні передумови розвитку боргового питання 10 1.2. Теоретичні засади боргового менеджменту 19 1.2.1. Загальні поняття про борг 19 1.2.2. Деякі аспекти боргового управління 24 1.3. Причини виникнення боргової проблеми України 28 Розділ 2. Оцінка ефективності системи управління державним боргом України 39 2.1Аналіз боргової безпеки України 39 2.1.1. Аналіз граничних показників боргового навантаження 40 2.1.2. Оцінка впливу державного боргу на основні макроекономічні показники 49 2.2. Управління та моделювання боргових ризиків 56 2.2.1. Теоретичні основи вивчення ризику управління державним боргом(за матеріалами Світового банку) 56 2.2.2. Варіанти моделей управління борговими ризиками 69 Розділ 3. Напрями оптимізації системи управління державним боргом України 75 3.1. Управління кредитно-інвестиційними рейтингами як показник ефективності боргової політики в контексті світового досвіду 75 3.2. Можливі шляхи розв'язання боргової проблеми України 92 Висновки 107 Список використаних джерел 114 Додатки 119

Висновок

В магістерській роботі розкрито економічну природу державного боргу, проведено емпіричний аналіз основних тенденцій формування та розвитку держаних запозичень України, здійснено фундаментальний комплексний аналіз показників боргового навантаження, що стало вихідною теоретичною основою вирішення важливої та актуальної науково-практичної проблеми, яка полягає в необхідності розробки ефективного механізму управління державним боргом.

Зокрема в першому розділі проведено оцінку різних точок зору на природу боргу з розвитком економічної думки. Досліджено перехід від дещо ортодоксальних тлумачень питання боргу до більш виважених. В даному розділі також розкрито відношення різних економістів до питання перенесення тягаря боргу на наступні покоління. Підсумовуючи вище сказане в контексті сучасного розвитку боргових відносин можна зробити такі висновки:

дещо критичне ставлення автора до висловлювань А.Сміта, Д.Рікардо та інших “піонерів класики економічної науки” можна пояснити недостатнім розвитком правовідносин та відносин власності, а також недостатнім зв'язком теоретичних напрацювань із їх практичною реалізацією на той момент;

думки Кейнса, щодо питань державного втручання в економіку мають можливість бути реалізованими на практиці лише щодо можливого регулювання балансу потреби економіки в грошових коштах;

питання перенесення боргу на майбутні покоління на нашу думку в даний час є не особливо актуальним, більшу вагу має проблематика своєчасного обслуговування боргів.

Наступне питання якому приділялася увага в даному розділі це питання визначення теоретичних засад та основних понять питання боргового менеджменту. Відносно цього можна зробити висновок, що доки не буде прийнято Закон України “Про державний борг” до тих пір залишатимуться неврегульованими питання правильності та повноти визначення основних категорій та класифікаційних особливостей по даній тематиці. Також при визначенні боргової стратегії потрібно використовувати теоретичні та методологічні напрацювання інших країн.

В третьому підрозділі першого розділу розкрито основні причини швидкого накопичення Україною боргів та висвітлено основні етапи утворення боргу. Можна сказати, що головною причиною швидкого накопичення боргу стали значних розмірів бюджетні дефіцити в 1992-1996 роках, а також не виважена політика уряду щодо зовнішнього запозичення. Так, наприклад потрібно не допустити ситуації, що склалася в 1998 році. Тоді уряду необхідні були кошти щоб частково погасити заборгованість із заробітної плати і тому було розміщено облігації в DM на 750 млн. зі строком погашення 3 роки. Ставка доходності по займу складала 16,2%+1,75%(комісійна винагорода). Дана ставка доходності була рекордною по фінансовим інструментам номінованим в DM за всю історію розвитку післявоєнного фінансового ринку. Зрозуміло що на такий інструмент попит був дуже високим незважаючи на високу ризиковість вкладу. Виникає запитання як взагалі могла виникнути така ситуація і чому не було проаналізовано можливі наслідки? Наслідком даної емісії стала неможливість України своєчасно обслуговувати борг та відповідно реструктуризація 2000 року, яка призвела до втрати довіри до України та зниження кредитного рейтингу. В даному контексті доречно буде привести висловлювання Вітте: “Високий відсоток є платою за власну ненадійність”.

Другий розділ відображає оцінку ефективності системи управління державним боргом. Даний розділ складає основу всієї практичної роботи проведеної під час написання магістерського дослідження. При аналізі граничних рівнів заборгованості було розраховано такі показники:

1)Співвідношення державного боргу до ВВП; 2)Співвідношення державного зовнішнього боргу до ВВП; 3)Співвідношення державного зовнішнього боргу до експорту; 4)Співвідношення державного короткострокового зовнішнього боргу до валютних резервів; 5)Співвідношення платежів з погашення та обслуговування зовнішнього боргу до експорту; 6)Співвідношення платежів з обслуговування та погашення зовнішнього боргу до суми доходів державного бюджету; 7)Відношення платежів з обслуговування та погашення зовнішнього боргу до ВВП; 8)Співвідношення державного боргу до суми доходів державного бюджету; 9)Відношення платежів з обслуговування та погашення державного боргу до ВВП.

На основі аналізу наведених показників можна зробити такі висновки:

сучасний стан боргової безпеки держави перебуває на рівні віддаленому від критичних показників(безпечний рівень) практично за всіма досліджуваними показниками;

згідно з проведеним трендовим аналізом можна сказати що критичні роки в яких було пікове навантаження це роки 1998 та 1999;

після вдало проведеної реструктуризації зовнішніх боргів та виваженої політики уряду починаючи з 2000 року Україна не тільки вчасно обслуговує взяті на себе зобов'язання, а й проводить роботу щодо зменшення загального рівня заборгованості;

потрібно удосконалювати роботу щодо розрахунку боргових показників збоку уповноважених органів;

своєчасний та чіткий публічний моніторинг показників, що визначають боргову безпеку держави повинен складати основу управління державним боргом.

Під час проведення оцінки впливу державного боргу на макроекономічні показники було розглянуто протилежні підходи щодо впливу виплат по зовнішньому боргу на економічне зростання економіки. Підсумовуючи сказане провідним фахівцем фінансової науки Російської Федерації О. Іларіоновим. Можна відмітити практичну відсутність взаємозв'язку витрат на обслуговування державного боргу та темпів економічного зростання. Швидше навпаки для країн які мають схильність до “голландської хвороби”(див. розділ 2) даний взаємозв'язок носить обернений характер: країни, які вчасно та в повному обсязі обслуговують свої боргові зобов'язання мають швидші темпи економічного зростання ніж країни, які намагаються платити за боргами не в повній мірі (списання, реструктуризація, рефінансування). Застосовуючи дані висловлювання для України можна зробити висновок, що здійснюючи значні боргові виплати Україна мала стабільні темпи економічного зростання. Яскравим прикладом цього можуть слугувати 2000 та 2001 роки.

За методологією Світового банку автором вивчалась система ризиків, які виникають в процесі управління боргом. До основних ризиків при управлінні державним боргом віднесемо наступні:

ринковий ризик(ризик зміни ситуації на ринку);

ризик рефінансування(виникнення потреби в заміні існуючих боргових зобов'язань новими);

ризик ліквідності(неможливість в певний момент вчасно розрахуватись за своїми зобов'язаннями);

кредитний ризик(ризик того, що позичальники своєчасно не розрахуються за взятими перед державою зобов'язаннями).

Використання при управлянні державним боргом моделювання за базовим сценарієм та модель Монте Карло, надасть можливість максимально зменшити ризики управління та створить можливості для адекватного прогнозування розвитку боргової ситуації.

Міністерство фінансів повинно диверсифікувати ринки та інструменти запозичення. На сьогодні Україна має можливість вигідного запозичення на ринках капіталу Азії, Європи, та Америки. Диверсифікація джерел повинна охоплювати не тільки географію ринків, а також види ринків та інструментів на які існує попит. Здійснюючи диверсифікацію держава також зменшує вірогідність настання несприятливих ситуацій. Потрібно реалізувати механізм хеджування ризиків, що допомогло б державі здійснювати ефективний контроль за розвитком ситуації на фондових ринках світу.

Третій розділ підсумовує теоретичну та аналітичну основи першого та другого та надає практичні рекомендації щодо шляхів та напрямів вдосконалення процесу управління державним боргом. В даному розділі розглянута необхідність підвищення кредитно-інвестиційних рейтингів нашої країни, що дало б змогу не тільки зменшити вартість залучених на міжнародних ринках ресурсів, а сприяло б покращенню загальної інвестиційної привабливості країни. Так на бажання інвесторів вкладати кошти впливає ступінь економічної свободи в тій чи іншій країні. Так американська організація The Heritage Foundanion щороку оцінює економіки країни з позиції лібералізації економічної політики. Україна, як і 2000 залишилася в групі країн з придушеною економічною свободою. Водночас експерти понизили місце нашої держави зі 117 на 133. На думку міжнародних експертів на погіршення ситуації вплинули торгова політика, фіскальний тиск та втручання уряду в ділову активність. Хоча дані рейтинги в певній мірі заполітизовані, але вони загалом формують думку інвесторів про вкладання коштів в ту чи іншу країну. Сприятливі кредитні рейтинги є однією із важливих складових забезпечення економічної безпеки країни, саме цим, на думку автора, і зумовлена нагальна необхідність їх поліпшення. Підвищення кредитного рейтингу України можливе за умови виконання таких заходів: оптимізація показників, які характеризують здатність країни обслуговувати та погашати боргові зобов’язання; відсутність бюджетного дефіциту; максимальна мінімізація державних обмежень на валютному ринку; зняття будь-яких обмежень на репатріацію доходів нерезидентів; більш широке й активне використання інструментів хеджування ризиків; активізація роботи щодо презентації України перед іноземними кредиторами та інвесторами, поліпшення політичної ситуації в країні.

Подальше вдосконалення організаційних засад управління державним зовнішнім боргом має здійснюватися на основі реформування інституцій, відповідальних за управління державним боргом у напрямі створення умов для запровадження комплексного його контролінгу та застосування інструментів активного управління борговими зобов’язаннями. Необхідною умовою підвищення ефективності системи управління державним боргом є її прозорість, яку можна забезпечити за наявності відповідної законодавчої та нормативної підтримки.

Реструктуризацію боргу, за певних обставин, автор розглядає як одну із альтернатив дефолту. Вона дає можливість оптимізувати структуру боргу в напрямі продовження його середнього терміну та слугує інструментом зменшення вартості обслуговування зобов’язань. Проте використовувати процес реструктуризації потрібно лише в крайніх випадках, адже своєчасне та відповідальне обслуговування власних боргів лише допомога є позитивно налаштувати до себе інвесторів.

Розглядаючи співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями як механізм збалансування ресурсного забезпечення потреб економічного зростання країни, слід пам’ятати про необхідність дотримання при цьому національних інтересів та стратегічних пріоритетів. Взаємовідносини з такими організаціями не повинні негативно впливати на національну економічну безпеку країни та не призводити до виникнення загрози критичної боргової залежності.

Проведений аналіз свідчить, що можливими шляхами реалізації завдань Концепції державної боргової політики на 2001-2004 роки, на думку автора мають бути такі:

продовжити співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями з метою отримання зовнішнього фінансування;

створити умови для виходу України на зовнішні ринки капіталу з метою здійснення довготермінових запозичень;

організувати роботу, спрямовану на розвиток внутрішнього ринку капіталу та поступову заміну зовнішнього запозичення внутрішнім;

вирішувати питання приватизації майна державних підприємств, в тому числі із залученням іноземного капіталу, у комплексі з розв‘язанням проблем боргів держави;

дотримуватися принципу бездефіцитного бюджету у період до 2004 року;

відмовитися від надання державних гарантій за позиками, що надаються шляхом фінансування закупівлі іноземних, за винятком пільгових позик від міжнародних фінансових організацій;

активізувати роботу з відшкодування втрат державного бюджету, які виникли внаслідок виконання гарантій та боргових зобов‘язань держави за кредитами, в тому числі іноземними;

забезпечувати прозорість механізмів державного запозичення і обслуговування державного боргу, відображати у державному бюджеті всі операції фіскального характеру, що пов‘язані із зміною обсягу державного боргу;

відмовитися від залучення короткострокових зовнішніх кредитів із метою недопущення збільшення їх частки у загальному обсязі державного боргу;

вжити заходів для удосконалення структури торгівельного та платіжного балансу з метою зменшення додаткової потреби у зовнішньому фінансуванні;

створення Фонду управління державним боргом;

удосконалення нормативно-правової бази в сфері боргової політики та організації системи управління державним боргом.

Отже, питання управління державним боргом є досить актуальною сферою державних фінансів України. Відбувається процес становлення та розвитку вітчизняного апарату управління боргом. Проте дана сфера потребує вдосконалення та розвитку відповідно до міжнародних стандартів. Вдосконалення прцесу управління державним боргом має відбуватися в контексті існуючого світового порядку та загальносвітових економічних тенденцій. Проте залучаючи державу у міжнародну сисему координат не потрібно забувати про власні економічні та геополітичні інтиреси та намагатися їх відстоювати.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали