Курсова робота «Механізм правового регулювання (поняття та ознаки)», 2011 рік

З предмету Право · додано 20.02.2012 20:03 · від Леді Ді · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 1. Поняття та ознаки правового регулювання 5 1.1. Поняття правового регулювання 5 1.2. Предмет правового регулювання 7 1.3. Засоби правового регулювання 10 2. Типи та стадії правового регулювання 14 3. Елементи механізму правового регулювання 19 Висновок 25 Список використаних джерел.28

Висновок

В Україні, яка переживає складний і суперечливий процес формування правових основ державного і суспільного життя, проблема правового регулювання суспільних відносин та підвищення шляхів його ефективності є особливо гострою та надзвичайно важливою.

Створення української державності й сучасні суспільні процеси вимагають стабільного і динамічного, результативного та ефективного правового регулювання. Як відомо, одним з принципів правової держави є якісне та послідовне регламентування правовими нормами інститутів політичної та державної влади, форм та методів реалізації владних повноважень, діяльності державних органів і органів місцевого самоврядування.

Правове регулювання ─ це здійснюваний всією системою юридичних засобів державно-владний вплив на суспільні відносини з метою їх впорядкування, закріплення, охорони та розвитку. Правове регулювання характеризує спеціально-юридичний механізм впливу права на поведінку і діяльність його адресатів. Внаслідок правової регламентації формується юридична основа, визначаються зафіксовані в правових веліннях орієнтири для організації діяльності учасників регулятивних відносин та досягнення фактичних цілей права.

Правове регулювання характеризується певними ознаками, а саме: воно є особливим різновидом соціального регулювання; надає відносинам між суб’єктами певної правової форми, яка має державно-владний характер та вказує на міру можливої і необхідної поведінки; має конкретний, організований характер, оскільки завжди пов’язане з реальними відносинами; характеризується цілеспрямованістю та результативністю; впорядковує суспільні відносини за допомогою правових засобів; має владний характер; гарантує виконання правових норм; має специфічний набір методів та способів.

Предмет правового регулювання визначають різноманітні суспільні відносини, які мають вольовий характер і які за даних умов потребують нормативно-організаційного впливу і об'єктивно можуть піддаватися юридичному регулюванню.

Правові засоби – це певні юридичні категорії та діяння суб'єктів з їх застосування з метою досягнення конкретного результату.

Залежно від ступеня складності розрізняють: прості (суб'єктивні права та юридичні обов'язки; заохочення і покарання; пільги та заборони); складні (норма; інститут).

Залежно від функціонального призначення: регулятивні (дозволи); охоронні (засоби захисту).

За предметом правового регулювання: конституційні» адміністративні, цивільні, кримінальні тощо.

За характером: матеріальні (рекомендації); процесуальні (позов).

За часом дії: постійні (громадянство); тимчасові (премія).

Залежно від виду правового регулювання: нормативні (заборони, встановлені нормами права); індивідуальні (акт застосування права).

Залежно від інформаційно-психологічної спрямованості: стимулюючі (заохочення); обмежуючі (примус).

Виокремлюють також три основні способи правового регулювання: дозволи, заборони та зобов'язання, що відповідають регулятивно-статичній і регулятивно-динамічній функції права.

Тип правового регулювання – це спосіб поєднання загальних юридичних дозволів та загальних юридичних заборон щодо суб'єктів, відносини між якими регулюються правовими нормами.

Загальнодозвільний тип правового регулювання передбачає дію принципу: «дозволено все, окрім прямо забороненого законом» та має місце у процесі регулювання цивільних, трудових, житлових, сімейних та інших відносин.

Спеціально-дозвільний тип правового регулювання встановлює використання заборон, у рамках яких норма права передбачає конкретні дозволи, що відображається у вигляді принципу: «заборонено все, крім прямо дозволеного законом».

Правове регулювання має обов’язкову та факультативну стадії. Обов'язкова стадія передбачає необхідність врегулювання певних суспільних відносин, які, насамперед, моделюються, виникають та реалізуються в певних суб'єктивних правах та юридичних обов'язках. Факультативна стадія включає необхідність офіційного тлумачення норми права в процесі її застосування. Інші виділяють статичну та динамічну стадії правового регулювання.

Механізм правового регулювання це певна, взята у єдності, сукупність правових засобів, способів та форм, за допомогою яких нормативність права забезпечує впорядкування суспільних відносин, відповідає інтересам суб'єктів права, вирішує конфлікти, сприяє досягненню соціального компромісу в правовій сфері.

Сучасна юридична наука характеризується наявністю двох підходів до визначення елементів механізму правового регулювання.

Перший з них – широкий підхід, що характеризується наявністю сукупності елементів, які беруть участь у процесі впорядкування суспільних відносин, а саме: норма права; нормативно-правовий акт; юридичні факти; правовідносини; тлумачення; реалізація права; законність; правосвідомість; правова культура; правомірна поведінка; протиправна поведінка; юридична відповідальність.

Другий підхід до елементної будови механізму правового регулювання є вузьким та включає лише елементи, які складають основу регулятивної функції права. Серед них виділяють: норми права, нормативно-правові акти, правовідносини, реалізацію права, законність. Кожен з елементів даної системи виконує специфічну функцію у задоволенні інтересів суб'єктів, в регулюванні суспільних відносин, у досягненні ефективності правового регулювання.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?