Дипломна робота «Формування дефіциту державного бюджету України», 2008 рік

З предмету Фінанси · додано 17.01.2012 20:16 · від Серега · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ Розділ 1. Теоретичні основи бюджетних відносин та причини утворення дефіциту бюджету 1.1. Бюджет як головний показник фінансового стану держави 1.2. Бюджетний дефіцит: поняття, економічна сутність, причини виникнення 1.3. Сутність державного боргу та управління ним Розділ 2. Оцінка стану бюджету в Україні за 2006-2008 рр 2.1. Аналіз дохідної частини державного бюджету України 2.2. Аналіз виконання видаткової частини державного бюджету 2.3. Ефективна оцінка бюджетної політики в Україні Розділ 3. Напрями збалансування державного бюджету України та шляхи подолання його дефіциту 3.1. Пропозиції щодо використання джерел покриття дефіциту бюджету 3.2. Пропозиції щодо управління державним боргом 3.3. Зарубіжний досвід регулювання бюджетних відносин та можливості впровадження його в Україні Висновки та пропозиції Список використаних джерел Додатки

Висновок

В результаті проведеного дослідження були зроблені наступні висновки:

1. Рівень бюджетного дефіциту належить до найважливіших індикаторів фінансової безпеки будь-якої держави. Існують різні оцінки його граничного розміру. Наприклад, Маастрихтський договір серед інших умов потенційним учасникам валютного союзу ставить і таку, як межа дефіциту держбюджету (3% від ВВП). Згідно з даними міжнародної статистики "нормальна" величина бюджетного дефіциту в індустріально розвинутих країнах коливається у межах 3-4 % від розміру ВВП за середньосвітової його величини 4,5%. Існує тенденція до стабілізації бюджетного дефіциту у середньосвітовому вимірі 4-5 % ВВП.

2. В умовах ринкової економіки, як стверджують сучасні західні фінансові теорії, дефіцит може бути корисним у випадку, коли при спаді виробництва держава витрачає більше грошей, ніж одержує: він забезпечує збільшення попиту, в тому числі купівельної спроможності населення. Споживачі починають більше купувати, підприємці  більше продавати. Унаслідок цього зростають обсяги виробництва і скорочується безробіття. Проте в період піднесення економіки держава не може дозволити собі дефіцит бюджету, оскільки він стимулюватиме інфляцію. Отже, бюджет, в якому збалансовані доходи та видатки, потрібний не щорічно, а для певного періоду, тобто протягом економічного циклу. В окремі роки з метою стимулювання ділової активності держава може допускати дефіцит бюджету.

3. Наявність бюджетного дефіциту об'єктивно перетворює державу в системі державного кредиту переважно в боржника. Внаслідок випуску державних позик і залучення кредитних ресурсів для покриття дефіциту державного бюджету виникає державний борг. Зрозуміло, що обслуговування державного боргу, починаючи з певної межі, може стати досить обтяжливим для держави. Внаслідок цього значно посилюватиметься його вплив на інфляційні процеси. Тому на практиці важливо вміти визначати оптимальну величину державного боргу відносно валового внутрішнього продукту, розміру витрат держави на його обслуговування тощо.

4. В роботі на підставі всебічного статистичного аналізу доведено, що упродовж останніх 3 років Міністерство фінансів дотримувалось поміркованої політики управління державним боргом, головною особливістю якої було зниження ризиків запозичень шляхом збільшення строків та зниження вартості обслуговування. За рахунок проведення зваженої боргової політики показник співвідношення державного боргу і ВВП має тенденцію до зниження. Значення цього показника свідчить про економічно безпечний розмір державного боргу і відповідає критеріям визначеним Бюджетним кодексом України.

5. Міжнародні рейтингові агентства стверджують, що українські цінні папери, випущені державою, із року в рік користуються все більшою популярністю. Про це свідчать як кількість, так і географія іноземних банків, які торгують українськими єврооблігаціями. Тенденція щодо зменшення вартості державних зовнішніх запозичень є сигналом для міжнародних фінансових установ та промислових інвесторів про надійність країни, як партнера.

6. Використання коштів, запозичених державою на внутрішньому ринку, для розвитку виробничої інфраструктури та капітальних інвестицій сприятиме збільшенню виробничого потенціалу економіки. А це, в свою чергу, дозволить збільшити в майбутньому витрати на соціальні програми, фінансовані з бюджету. Ефективно функціонуючий ринок внутрішніх запозичень повинен стати альтернативою підвищення ставок податків та полегшити тягар оподаткування.

У структурі заборгованості пріоритет повинен належати середньо- та довгостроковим зобов'язанням. Адже чим довший термін погашення боргу, тим ефективніше можна ним управляти, тим рівномірніше можна розподілити тягар боргу в часі та між різними групами інвесторів.

На основі проведеного дослідження можна запропонувати ряд практичних рекомендацій:

1. Розвиток ринку державних цінних паперів повинен супроводжуватися структурними економічними реформами, зменшенням податкового тягаря та збільшенням інвестицій.

2. Орієнтиром при формуванні політики заборгованості має бути "золоте правило державних фінансів",  тобто величина бюджетного дефіциту повинна дорівнювати сумі державних інвестицій. Опираючись на світовий досвід, доцільно затверджувати поточний бездефіцитний бюджет і бюджет розвитку, дефіцит якого слід фінансувати за рахунок випуску державних цінних паперів.

3. Розвиток ринку державних запозичень повинен забезпечуватися нарощенням вітчизняного фінансового капіталу. Необхідно створити належні умови для залучення коштів вітчизняних інвесторів, також доцільно відмінити оподаткування доходів по держоблігаціях, отриманих на первинному та вторинному ринках.

4. Залучені державою кошти за рахунок випуску облігацій повинні використовуватися для фінансування реальних інвестицій. Я вважаю, що на даному етапі 60-70% усіх залучених фінансових ресурсів необхідно спрямовувати на фінансування конкретних інвестиційних програм. За рахунок коштів, залучених на ринку державних цінних паперів, слід фінансувати галузі, розвиток яких сприятиме швидкому збільшенню виробничого потенціалу економіки України.

5. Особливу увагу слід звернути на залучення коштів фізичних осіб на ринок державних цінних паперів шляхом випуск) облігацій внутрішньої державної ощадної позики (ОВДОП) із різними термінами погашення (від 1 до 5-10 років) та, на початковому етапі, гарантованою доходністю від 10% річних у доларах або євро.

6. Випуск кожного виду державних цінних паперів має передбачати конкретну мету. Так, на покриття поточних видатків бюджету та забезпечення його касового виконання слід використовувати кошти від продажу казначейських зобов'язань, які потрібно випускати із термінами погашення до 1 року (3, 6 і 12 місяців). А потреби бюджету розвитку слід забезпечувати за рахунок продажу ОВДП із термінами погашення більше 1 року. Доходи від продажу середньострокових та довгострокових держоблігацій, які випускаються для фінансування конкретних інвестиційних проектів, слід повністю звільнити від оподаткування.

7. Необхідно забезпечити ринкові умови функціонування державних облігацій підвищувати їх ліквідність, розширювати вторинний ринок фінансових інструментів держави.

8. Управління державним внутрішнім боргом повинно бути спрямоване на збільшення середнього терміну погашення заборгованості та скорочення витрат на обслуговування боргу. Для цього необхідно збільшувати у загальному випуску ОВДП частку державних боргових зобов'язань із терміном погашення від 1,5 до 5 років, дотримуючись політики планомірного зменшення ставок доходності. Це дасть змогу рефінансувати заборгованість держави, використовуючи різні методи управління та обслуговування боргу.

9. Потрібно широко висвітлювати інформацію щодо стану та перспектив розвитку внутрішньої заборгованості України, напрямів використання залучених коштів. Це сприятиме зміцненню довіри інвесторів до фінансової політики держави, що є однією із головних засад успішного функціонування системи державних позик.

Реалізація запропонованих заходів сприятиме ефективному функціонуванню ринку державних позик як вагомого фінансового ресурсу, послугує розбудові державних фінансів та покращенню фінансового стану України.

Резюмуючи проведене дослідження, можна відзначити, що з метою зниження рівня зовнішніх ризиків, при формуванні структури державного боргу важливим є забезпечити більш-менш стабільні рівні боргових платежів на протязі тривалого періоду часу, які б враховували реальні фінансові можливості країни. Це можна досягти шляхом використання різних за строком погашення інструментів з наданням переваги довгостроковим.

Ефективна бюджетно-боргова політика передбачає довгострокову стратегію соціально-економічного розвитку, яка має включати науково-технічний розвиток, інформатизацію як складові процесу руху до інформаційного суспільства, створення і реалізації передумов його формування. Саме така стратегія може дозволити і трансформаційній, зокрема українській економіці, ефективно інтегруватися в світовий економічний простір.

Коментар модератора

робота за 2006-2008 рр

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали

Подібні визначення