Курсова робота «Валютна політика: зміст, цілі, напрями і інструменти. Еволюція світової валютної системи і валютної політики», 2010 рік

З предмету Економіка · додано 08.01.2012 21:45 · від Собко Лена · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ. 3 Розділ 1. Загальнотеоретичні аспекти валютної системи та валютної політики 1.1. Валютна політика: поняття, сутність та особливості прояву. 5 1.2. Еволюція світової валютної системи. 11 Розділ 2. Аналіз проблем формування оптимальної структури Офіційних золотовалютних резервів. 16. Розділ 3. Проблеми та перспективи функціонування світової валютної системи на сучасному етапі. 25. Висновки. 29 Список використаних джерел та літератури. 31

Висновок

В результаті проробленої роботи можна зробити висновки, що валютна політика - сукупність заходів, які проводяться державою у сфері міжнародних валютних відносин відповідно до її тактичних та стратегічних цілей. Валютна політика є обов'язковою складовою державної економічної політики країни, важливим інструментом валютного регулювання. Валютна політика здійснюється органами економічного управління - центральним банком, міністерством фінансів, органами валютного контролю - і проводиться як засіб координації міждержавних економічних відносин, посилення позиції країни в боротьбі за ринки збуту, сфери прикладання капіталів тощо. Реально обґрунтована валютна політика відіграє важливу роль у розвитку національної економіки, інтеграції її у світову систему, у забезпеченні міжнародної валютної ліквідності. Головним елементом валютної політики слід вважати валютне регулювання - діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютними цінностями.

Основою валютної політики країни є вибір режиму валютних курсів, який відповідає економічному стану держави та її зовнішньоекономічним відносинам. Валютний курс як ціна грошової одиниці даної держави, який виражається у грошовій одиниці іншої держави, залежить від багатьох курсоутворюючих факторів, що виявляють себе через попит і пропозицію певної валюти на ринку. Він має безпосереднє практичне значення для тих, хто займається торгівлею, інвестиціями, іншими фінансовими операціями, і відіграє важливу роль у грошово-кредитній політиці держави.

Валютне регулювання - одна із форм державного регулювання міжнародних економічних відносин, спрямована на регулювання міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютою та валютними цінностями з метою урівноваження платіжних балансів, зміни структури імпорту або його обмеження, скорочення платежів за кордон, концентрації валютних ресурсів у руках держави. Валютне регулювання здійснюється на трьох рівнях: міждержавному; регіональному; національному.

У практиці валютного регулювання розрізняють економічні та адміністративні інструменти валютного регулювання.

Економічні інструменти використовують ринкові закони та закономірності розвитку міжнародних взаємозв'язків. При застосуванні економічних інструментів валютного регулювання держава виступає одним з суб'єктів ринку. Економічні інструменти включають:

1. Девальвацію валюти, що передбачає дії відповідних інституційних структур, спрямовані на зниження обігового курсу валюти власної країни. 2. Ревальвацію валюти, яка протилежна девальвації. Вона пов'язана з діями, спрямованими на підвищення курсу національної валюти. У цьому випадку метою є стримування попиту на внутрішньому ринку та стимулювання товарного імпорту та припливу інвестицій. 3. Валютну інтервенцію, яка являє собою цілеспрямований вплив центрального банку країни на валютний ринок та валютний курс, який здійснюється шляхом продажу або закупівлі банком на валютному ринку великих партій іноземної валюти. Такі операції впливають на співвідношення на валютному ринку попиту та пропозиції певної валюти й викликають кореляцію її обмінного курсу. 4. Корекція облікових ставок Національного банку є достатньо поширеним способом впливу на курсові співвідношення. Адміністративні інструменти, як правило, це законодавче закріплені та обов'язкові для виконання норми й нормативи. Перевага цих методів полягає у тому, що вони вимагають менше матеріальних витрат, ніж економічні, при цьому ефект впливу відчувається сильніше та швидше. Однак зловживання адміністративними заходами регулювання валютного ринку часто веде до зруйнування механізмів ринкової саморегуляції, встановлення штучної рівноваги на ринку, фінансових криз та інфляції. 5. Валютні обмеження - це методи прямого втручання в механізм формування обмінних курсів. Це системи нормативних правил, які регламентують права громадян та юридичних осіб щодо обміну валюти своєї країни на іноземну, а також здійснення інших валютних операцій. 6. Встановлення режимів конвертованості валют характеризує здатність до вільного обміну національної валюти на інші валюти. Застосовують режими повної та часткової конвертованості. При режимі повної конвертованості всі іноземні та вітчизняні фізичні й юридичні особи, що володіють певною сумою грошей даної країни, мають можливість вільно використовувати ці гроші з будь-якою метою: вільно здійснювати як поточні, так і інвестиційні валютні операції по всіх видах операцій платіжного балансу. Слід зазначити, що процес формування стратегії валютного регулювання в нашій країні був достатньо тривалим та суперечливим. Однак на даний момент це одна з найбільш вдалих та ефективних частин державної політики.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?