Курсова робота «Поняття, сутність, форми та особливості регулювання прямих іноземних інвестицій в Україні», 2009 рік

З предмету Економіка · додано 08.01.2012 21:40 · від Собко Лена · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ. 3 Розділ 1. Загальна характеристика інвестицій та їх значення в економіці України 1.1. Економічна сутність та класифікація інвестицій. 7 1.2. Роль та значення залучення інвестицій в економіку України. 9 Розділ 2. Аналіз інвестиційних процесів в економіці України на сучасному етапі.18 Розділ 3. Удосконалення механізму регулювання інвестиційної діяльності в Україні 3.1. Основні напрями інвестиційної стратегії та політика стимулювання залучення іноземних інвестицій. 26.3.2. Напрямки вдосконалення інвестиційного клімату в Україні. 30 Висновки. 35 Список використаних джерел. 38

Висновок

В процесі дослідження було визначено, що під інвестиціями розуміються ті економічні ресурси, які спрямовуються на збільшення реального капіталу суспільства, тобто на розширення або модернізацію виробничого апарату (чинників виробництва, в тому числі і «людського капіталу»). Іноземні інвестиції передбачають переміщення капіталу від країни-джерела до країни-реципієнта інвестицій. Іноземні інвестиції, як відомо, здійснюються у двох основних формах: прямі інвестиції та портфельні інвестиції.

Відмінність між ними визначена тим, що прямі інвестиції забезпечують контроль інвестора над фірмою, а портфельні інвестиції не дають права контролю над об'єктом інвестування. Права інвестора за портфельних інвестицій обмежуються отриманням доходу: дивіденду, відсотка, зростання курсової вартості цінних паперів (акцій).

Загальний економічний ефект прямих інвестицій проявляється в тому, що переміщення інвестицій з однієї країни до іншої збільшує обсяг сукупного світового виробництва за рахунок більш ефективного перерозподілу і використання чинників виробництва. При цьому в країні, що вивозить капітал, доходи власників капіталу зростають, а доходи власників інших чинників виробництва (праці і землі) скорочуються. В країні, яка ввозить капітал, доходи власників капіталу зменшуються, а доходи власників інших чинників виробництва збільшуються.

На окремі приймаючі країни-інвестори прямі інвестиції справляють як позитивний, так і негативний вплив. В приймаючих країнах прямі інвестиції справляють позитивний вплив на нагромадження капіталу, приносячи разом з інвестиціями нову технологію виробництва й управління, зменшуючи розміри безробіття, стимулюючи внутрішню конкуренцію. Позитивно впливають прямі інвестиції і на стан платіжного балансу, зменшуючи залежність країни від імпорту за рахунок внутрішнього виробництва і на певний час скорочуючи дефіцит за поточними операціями. Негативний вплив прямих інвестицій на приймаючі країни полягає в тому, що вони створюють небезпеку: залежності від впроваджуваної нової технології; відпливу розумів у дослідницькі центри головного підприємства в країні базування; придушення конкуренції; порушення трудового законодавства; збільшення імпорту товарів, необхідних транснаціональній корпорації; економічного і політичного втручання ТНК в діяльність уряду приймаючої країни.

Отже, іноземні інвестиції є цивілізованим методом забезпечення економічного зростання, але основна ставка повинна робитися на власні, вітчизняні інвестиції. Розмови про те, що Україна держава не має необхідних власних нагромаджень для інвестування, перебільшені. Оскільки у самому відтворювальному процесі виробництва закладено внутрішні джерела для потрібного інвестування. Це передусім амортизація, прибутки, кредити тощо, їх тільки треба своєчасно акумулювати і розумно використовувати.

Аналіз моделей поведінки іноземних інвесторів щодо приймаючих країн та аналіз прямих інвестицій в Україну наводить на думку, що іноземне інвестування в Україну у великій мірі відбувається власне за моделлю слаборозвинутих країн. Україна є ареною боротьби за збут, а не місцем залучення капіталу з метою налагодження виробництва чи з метою ефективного виробничого включення у світовий поділ праці. Потенціал прямого іноземного інвестування в Україні залишається нереалізованим. Якщо Україна не бажає залучати прямі інвестиції по нерозвиненій моделі (моделі слаборозвинутих країн). По-перше, самостійний розвиток, базований на власних ресурсах, є єдиним шляхом до масштабного й ефективного залучення прямих інвестицій. Якщо Україна не буде ставити за стратегічну мету власний розвиток, то будемо й далі залучати інвестиції по моделі найбідніших країн світу, що є абсолютно небажаним. По-друге, створення більш сприятливого інвестиційного клімату в Україні, звичайно, призведе до певного збільшення припливу іноземних інвестицій. Але це досягнення (за умови використання вторинних технологій, орієнтації на захоплення місцевого ринку, інвестування в торгівлю та низькотехнологічні й трудомісткі виробництва) може лише остаточно спрямувати розвиток нашої країни в русло третьорозрядності (модель залучення прямих інвестицій слаборозвинутими країнами). Так, більшість країн Латинської Америки, незважаючи на проведення реформ і отримання прямих інвестицій й досі не вирішили проблем убогості більшої частини населення.

Модель інвестиційної діяльності в Україні характеризується неефективністю та відсталістю. Наявні власні інвестиційні ресурси недостатні за своїми фізичними обсягами, спрямовуються на підтримку сировинних галузей та не сприяють структурній перебудові економіки. Іноземні інвестиції набагато менші, ніж у Європейських країнах із перехідною економікою, та спрямовуються в галузі з високим рівнем рентабельності, які не належать до стратегічно пріоритетних і тому не відіграють вирішальної ролі у інвестуванні соціальної конверсії економіки в Україні.

Виконані дослідження дозволили встановити відсутність інструментарію обґрунтування вибору пріоритетних сфер вкладання інвестицій як на державному, так і на регіональному рівнях. До останнього часу в основному інвестуються не пріоритетні сфери економіки та промисловості, а сфери із швидкою окупністю капіталу. Все це свідчить про необхідність удосконалення форм інвестиційної діяльності та методів її реалізації, розробки методології визначення інвестиційної привабливості регіонів та сфер економічної діяльності.

Отже, Україні основну ставку слід робити лише на власні, внутрішні сили і лише, створивши конкурентоспроможну динамічну економічну систему, можна сподіватись на залучення значних обсягів прямих інвестицій за ефективною моделлю успішних країн. Передусім це і буде правильним шляхом до отримання максимальної користі від прямих інвестицій країною-реципієнтом.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?