Дипломна робота «Методологія в управлінні системою охорони здоров'я в сучасних умовах», 2008 рік

З предмету Фінансовий менеджмент · додано 24.12.2011 09:47 · від Серега · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ Розділ І. Теоретичні підходи до методології в управлінні системою охорони здоров'я 1.1. Основні принципи та підходи до методології управління в Україні 1.2. Оцінка сучасних методів управління в охороні здоров'я в Україні 1.3. Стратегічні напрями розвитку лікувально-профілактичних закладів Розділ II. Аналіз методології менеджменту системи охорони здоров'я України 2.1. Аналіз сучасних економічних заходів діяльності медичних закладів за ринкової економіки 2.2. Оцінка бізнес-планування лікувально-профілактичної установи 2.3. Економічна ефективність методів управління в системі охорони здоров'я Розділ III. Напрями вдосконалення управління системою охорони здоров'я 3.1. Маркетинговий підхід до вдосконалення організації управління охорони здоров'я в умовах ринку 3.2. Впровадження в охорону здоров'я інтенсивних технологій управління 3.3. Удосконалення ефективності управління ресурсами медичної установи Висновки Література Додатки

Висновок

Охорона здоров'я – структурний підрозділ суспільного виробництва, функціональна роль якого полягає в наданні суспільству споживної вартості у вигляді як індивідуального здоров'я, так і здоров'я суспільства в цілому

1. Отже в сферу охорони здоров'я потрібне впровадження нових форм господарювання, покликаних з максимальною ефективністю забезпечити процес відновлення і підтримки здоров'я. Особлива роль в даному процесі належить розвитку підприємництва.

Саме підприємництво повинне вирішити проблему структурних перетворень в охороні здоров'я, на основі нових ринкових принципів сприяти створенню і розвитку нового вигляду ЛПЗ.

Безумовно, розвиток підприємницьких структур взагалі і тим більше в охороні (де роль державного регулювання залишається достатньо високою) здоров'я вимагає створення чіткого і ефективного нормативно-правового механізму забезпечення медичного підприємництва. Нормативно-правова база діяльності ЛПЗ припускає закріплення пріоритетності соціальних цілей держави і сприяння розвитку установ охорони здоров'я різних форм власності.

Встановлення в законодавстві України чітких правових гарантій, що забезпечують свободу підприємницької діяльності в охороні здоров'я припускає:

1. Конституційне закріплення невід'ємного права приватної власності

як гарантії економічної самостійності ЛПЗ

2. Створення ефективної системи контролю за фінансово-економічною

діяльністю підприємницьких структур.

3. Обмеження втручання держави в підприємницьку діяльність, у тому

числі і в охороні здоров'я

4. Формування ефективного механізму управління для реалізації

прийнятих нормативно-правових актів

5. Встановлення адміністративно-майнової і кримінальної відповідальності за дії, що завдають морального і матеріального збитку суб'єктам підприємницької діяльності в охороні здоров'я

6. Перегляд чинного законодавства з метою встановлення критеріїв

соціальної відповідальності суб'єктів підприємництва

7. Послідовне правове забезпечення умов становлення ринкових

відносин в охороні здоров'я шляхом створення нормативної бази

2. Успіх діяльності підприємницьких структур у сфері охорони здоров'я багато в чому залежить від особливостей ринкової економіки, що формується в Україні.

Ринкова економіка є формою організації господарства, при якій підприємці взаємодіють за допомогою ринку.

Ринкова економіка – складна система економічних взаємин суб'єктів господарювання в матеріальному виробництві і сфері послуг, заснованих на:

1) повній, відносній виробничій і економічній відособленості;

2) на вільному ціноутворенні і конкуренції;

3) на реальній взаємодії економічних законів і механізмів (вартості,

конкуренції, попиту і пропозиції).

Ключова роль в розгляді особливостей економічної діяльності мед установ належить аналізу послуги, як кінцевого результату медичної діяльності по зміцненню здоров'я населення.

Медичну послугу слід розглядати:

- як особливу споживну вартість, що задовольняє потребу людини у

формі безпосередньої діяльності;

- як функцію, що задовольняє потреби суспільного відтворення;

- як певні форми відносин між людьми з приводу економічного і

соціального формування умов суспільного виробництва.

Відзначимо, що для ЛПЗ послуга – це товар, створення і реалізація якого підпорядковано загальним економічним законам і особливостям розвитку нових організаційно-економічних систем України.

Економічна діяльність установ охорони здоров'я в умовах ринкової економіки припускає рішення комплексу економічних питань, що стосуються:

- обґрунтування внутрішньої структури і матеріально-технічної бази

медичної установи;

- організації, планування і фінансування процесу надання медичних

послуг;

- підготовки кадрів;

- організації праці і заробітної плати;

- обліку і звітності.

Найважливішим аспектом економічної діяльності ЛПЗ є розробка методів раціонального використання засобів, що асигнуються на охорону здоров'я, а так само проведення активної політики залучення необхідних для успішного функціонування матеріальних, фінансових, кадрових ресурсів.

Будучи повноправним суб'єктом економічних відносин, ЛПЗ бере участь в постійній взаємодії з такими суб'єктами економічних відносин як населення і держава, бере активну участь в економічному обороті продуктів і доходів.

Таким чином, дотримання ринкових принципів функціонування ЛПЗ і урахування специфіки економіки охорони здоров'я є заставою якісного надання медичних послуг і досягнення максимального економічного результату за допомогою:

- задоволення наявних потреб в медичних товарах і послугах;

- вироблення механізмів задоволення нових потреб в медичній

діяльності;

- дії на формування структури потреб, що забезпечують становлення

здорового способу життя населення держави.

Основою успішної діяльності медичної установи є вибір найбільш ефективних методів управління по відношенню до багатьох складових медичної діяльності, у тому числі і до економічних ресурсів

Для того, щоб з'ясувати характер можливого використання механізмів економічного управління ресурсним потенціалом ЛПЗ, необхідно з'ясувати економічну суть самих ресурсів, використовуваних в процесі здійснення медичною установою своєї діяльності.

До ресурсів медичної установи відносять сукупність природних, соціальних, духовних сил, потенційно придатних для використання в процесі створення медичної послуги, як особливої споживної вартості. Види стратегічного управління

I. Випереджаюче управління. Використовується в умовах повної

визначеності і передбаченості майбутнього організації. Можливо лише по

обмеженому набору функцій пов'язаних з технологічними процесами

виробництва і надання послуг.

II. Управління на основі передбачення змін. Даний метод виходить не з

існуючих тенденцій і умов, а з тих які можуть скластися в майбутньому і чиї

ознаки в даний момент відсутні. Мета  прогноз прийдешньої ситуації і

забезпечення на цій основі виживає організації в тривалій перспективі.

III. Управління на основі рішення стратегічних завдань. Даний метод

не має на своїй меті принципової зміни особи організації і забезпечення тієї,

що її стратегічної виживає. Він орієнтується на ту, що тактично виживає, в

основі якої лежить збереження позицій організації в основних сферах її

діяльності.

Стратегічне управління на практиці є реалізацією одного з нижчеописаних методів управління або їх поєднань:

Методи управління – спосіб впливу систем, що управляють, на керовані об'єкти з метою реалізації завдань управлінської діяльності.

Переважна більшість методів і функцій стратегічного управління направлено на зменшення стану невизначеності в процесі функціонування організації. Мінімізувати чинник невизначеності дозволяє стратегічне планування, в рамках якого реалізується сукупність методів стратегічного управління.

У основі стратегічного планування лежить глибокий аналіз існуючих тенденцій і взаємозв'язків в зовнішньому оточенні організації, неконтрольованих чинників, що впливають на нього, всесторонній прогноз його майбутнього стану, перш за все науково-технічного прогресу і ринків. Такий прогноз дозволяє сформулювати сукупність перспективних цілей по різних напрямах діяльності. Цілі визначаються перш за все виходячи з можливостей які є або можуть з'явитися в зовнішньому оточенні організації з обов'язковим обліком внутрішніх можливостей мобілізації ресурсів.

Економічні методи управління – це система економічних заходів і важелів, за допомогою яких здійснюється вплив на керований об'єкт з метою найбільш ефективного досягнення поставленої мети і забезпечення єдності інтересів суспільства, організації і окремих працівників

Для того, щоб формалізувати економічну оцінку управління лікувально-профілактичної установи використовуються наступні показники: Показники, що характеризують виробничу структуру ЛПЗ:

число підрозділів ЛПЗ; З число тих, що працюють по підрозділах;

питома вага і динаміка чисельності працівників, зайнятих основною і допоміжною діяльністю.

Показники для характеристики організації управління:

структура управлінського персоналу;

середнє число робочих, що доводяться на одного управлінця;

рівень утворення управлінського персоналу;

технічна оснащеність управлінського персоналу (визначається діленням вартості технічних засобів на чисельність управлінського персоналу).

Узагальнюючим показником ефективності управління є:

відношення об'єму реалізованої продукції (послуг) до чисельності управлінського персоналу;

відношення вартості основних фондів до чисельності управлінського персоналу;

відношення загальної чисельності працівників ЛПЗ до чисельності управлінського персоналу.

3. Істотну роль в розвитку охорони здоров'я може зіграти і встановлення як стратегічних, завдань пов'язаних з вдосконаленням внутрішнього механізму функціонування підприємства. Йдеться не тільки про впровадження новітніх техніки, технології, методів управління, але І про подальший розвиток тих систем, які досить добре зарекомендували себе в плані забезпечення необхідного рівня ефективності медичної діяльності. Разом з цим, стратегія повинна припускати рух вперед, пошук нових підходів до організації надання медичної допомоги за умови дотримання необхідних організаційних і соціально-економічних вимог. Прикладом реалізації стратегічних завдань в даному напрямі може служити створення територіально-медичних об'єднань.

Перспективи розвитку охорони здоров'я:

- Забезпечення нормативно-правової бази розвитку організаційно-

економічних систем і структур, чітке розмежування функцій управління.

Збереження державної системи охорони здоров'я як ведучій.

- Формування регіональних цільових комплексних програм в цілях

оптимізації надання лікувально-оздоровчої допомоги, її доступності і

економічності. Новий механізм амортизаційної політики і застосування

лізингу.

- Проведення розумної політики оподаткування, дотримання принципу

вільного ціноутворення в умовах багатоукладності, розвиток господарського

розрахунку в рамках державної системи охорони здоров'я.

- Реорганізація фінансового механізму в охороні здоров'я. Створення

«Банку здоров'я». Забезпечення фінансування малоімущих верств населення.

Уточнення методики фінансування, встановлення цін на медичні послуги.

- Впровадження інституту сімейного лікаря і лікаря загальної практики

на базі - бригадного методу.

- Перспектива формування дво рівневої системи страхової медицини

(ліквідація інституту посередника між ЛПЗ і страхувальником).

Концепція реформування і розвитку системи управління охороною здоров'я передбачає:

Створення регіональних служб здоров'я (збір інформації, забезпечення зворотного зв'язку із споживачами і виробниками медичних послуг, контрольні функції)

- Застосування економічних методів управління, використання різних

форм організації праці (оренда, кооперація, бригади, малі підприємства і т.д.)

- Забезпечення реалізації організаційно-економічних, соціально-

психологічних, правових, програмно-цільових методів менеджменту охорони

здоров'я

- Розмежування повноважень і функцій на державному, регіональному,

місцевому рівні управління

- Розмежування ступеня відповідальності за охорону здоров'я між

державною, приватною і страховою організаційно-економічними системами

- Використання маркетингових методів дослідження ринків медичних

товарів і послуг:

оплата праці на контрактній основі;

приватизація;

раціональна податкова політика (стимулювання інвестицій, гарантія екстреної допомоги);

зміна відношення населення до свого здоров'я.

Стратегічний маркетинг – стратегічне управління процесами безперервного вдосконалення виробництв, підвищення якості товарів і послуг, конкурентної боротьби з метою отримання доходу, як джерела майбутнього розвитку.

Причини стримування розвитку маркетингу в охороні здоров'я України:

- Відсутність вільного ринку медичних товарів і послуг;

- Недостатнє ресурсне забезпечення галузі;

- Дефіцит виробництва вітчизняних медичних товарів і послуг;

- Висока вартість оздоровчих послуг;

- Відсутність конкуренції на ринку медичних товарів, і послуг;

- Низька платоспроможність населення.

Становлення ринкових відносин в Україні ставить завдання підготовки фахівців в області маркетингової діяльності, здатних:

- організувати рекламу оздоровчих товарів і послуг;

- налагодити їх виробництво, просування до споживача і реалізацію;

- формувати попит населення на профілактичні послуги;

- підвищити соціально-економічну і медичну ефективність.

Таким чином, маркетингова діяльність в охороні здоров'я є системою вивчення потреб і попиту з метою організації виробництва і надання оздоровчих послуг, орієнтованих на задоволення потреб споживачів і забезпечення ефективних форм і методів збуту і обслуговування.

Для розвитку та вдосконалення методології в управлінні системою охорони здоров'я можна надати наступні пропозиції:

На теоретичному рівні:

1. Стратегічне управління процесами безперервного вдосконалення

виробництв, підвищення якості товарів і послуг, конкурентної боротьби з

метою отримання доходу, як джерела майбутнього розвитку.

2. Підготовки фахівців в області маркетингової діяльності, здатних

організувати рекламу оздоровчих товарів і послуг; налагодити їх

виробництво, просування до споживача і реалізацію; формувати попит

населення на профілактичні послуги та підвищити соціально-економічну і

медичну ефективність.

На практичному рівні:

1. Запровадити перехід охорони здоров'я на позалікарняну допомогу і за допомогою рівномірного розміщення мережі установ по схемі:

- для міста: лікар загальної практики (сімейний лікар) - групова

лікарська практика ("мініполіклініка") – територіальна поліклініка - районна

поліклініка - міжрайонний консультативно - діагностичний центр -

консультативна поліклініка республіканської установи;

- для села: медичний пункт (ФГЇ, ФАП) - лікарська амбулаторія -

районна поліклініка - міжрайонний діагностичний центр - консультативна

поліклініка республіканської установи.

2. Для розвитку амбулаторно-поліклінічної допомоги

- адаптація медичної допомоги до умов ринку, перегляд взаємин між

державою, населенням і лікувальними установами, впровадження нових

принципів надання первинної допомоги;

- максимальна інтенсифікація діяльності лікаря шляхом надання йому

свободи вибору форм організації своєї праці;

- звільнення всі видів діяльності, що не вимагають лікарської

компетенції

Коментар модератора

101 стор.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?