Дипломна робота «Сучасні тенденції розвитку нотаріату в Україні», 2011 рік

З предмету Право · додано 22.12.2011 00:47 · від Sergey · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3-7 Розділ 1. Загальна характеристика нотаріату в україні 8-30 1.1. Виникнення та розвиток нотаріату як правового інституту 8-18 1.2. Поняття та принципи діяльності нотаріату в Україні 19-30 Розділ 2. Система нотаріальних органів і організація їх діяльності 31-62 2.1. Правовий статус посадових осіб, що вчиняють нотаріальні дії 31-41 2.2. Державні нотаріальні контори та архіви як органи нотаріату в Україні 42-50 2.3. Загальна характеристика правового статусу приватних нотаріусів 51-62 2.4. Компетенція нотаріальних органів і посадових осіб щодо вчинення нотаріальних дій 63-73 Розділ 3. Перспективи розвитку системи нотаріату в україні 63-95 3.1. Порівняльна характеристика систем нотаріату зарубіжних країн 74-84 3.2. Сучасні тенденції розвитку нотаріату в Україні 85-95 Висновки 96-99 Список використаних джерел 100-105

Висновок

Підбиваючи підсумки даної магістерської роботи слід зробити наступні висновки: Право кожного на отримання правової допомоги є основоположним та гарантованим Конституцією України правом, яке забезпечується як через систему державних органів, так і через систему інституцій, яких держава в законодавчому порядку наділяє відповідними повноваженнями. Сьогодні у ролі важливого правового інституту нотаріат утверджується як інституція, основним завданням якої у встановлених законом межах по вчиненню нотаріальних дій є забезпечення реалізації такого права.

Нотаріат належить до тих цінностей, які без перебільшення можна віднести до надбання світової культури. Відходили в історію стародавні країни, зароджувались нові держави, змінювались політичні режими та національні правові традиції. Але інститут «підсилення (укріплення) прав» пройшов шлях від первинних форм фіксації фактів до сучасної, визнаної апробуванням віків форми забезпечення цивільного обороту, охорони і захисту цивільних прав та інтересів як фізичних, так і юридичних осіб, та утвердився як активний елемент національних і міжнаціональних правових систем. Багатовікове застосування інституту нотаріату в усіх проявах – яскраве підтвердження значення та необхідності подальшого його функціонування і вдосконалення. Так, виник даний інститут ще за часів античності та протягом тривалого часу набув якісних змін.

Особливістю нотаріату в Україні є те, що тривалий час його розвиток як інституту був пов'язаний із розвитком нотаріату в Росії, що спричинило до втрати основних його функцій, особливо під час радянської влади. Але дана проблема була вирішена шляхом прийняття Закону України «Про нотаріат», а в подальшому підзаконних нормативних актів – Указів Президента, Постанов Кабінету Міністрів, Наказів Міністерства Юстиції.

Основоположний зміст діяльності нотаріату визначається через його функції, які відображають специфіку нотаріальної діяльності у сфері цивільного обороту, провідною з яких є охорона та захист прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, територіальних громад, а також держави.

Система нотаріату України базується на принципах, що є провідними засадами у діяльності всіх органів та посадових осіб нотаріату. Такими принципами є принцип законності, принцип обґрунтованості нотаріальних дій, принцип сприяння громадянам та організаціям у здійсненні їхніх прав і законних інтересів, принцип національної мови та принцип додержання таємниці вчинюваних нотаріальних дій.

Структурно система нотаріату України складається з органів та посадових осіб, що мають право, відповідно до діючого законодавства нашої держави вчиняти нотаріальні дії на території України. Центральною особою структури органів та посадових осіб нотаріату є нотаріус. Чинний Закон України "Про нотаріат" передбачає поділ нотаріусів на державних, які працюють у державних нотаріальних конторах і державних нотаріальних архівах, та нотаріусів, які займаються приватною нотаріальною діяльністю. При цьому слід наголосити, що запровадження інституту приватного нотаріату з одночасним збереженням державного був викликаний об’єктивною необхідністю, що склалася на момент прийняття закону.

По-перше, утворення самого інституту приватного нотаріату, а також створення належних умов для його функціонування - достатньо кропіткий процес, що вимагав часу для проведення відповідних організаційних заходів.

По-друге, збереження системи державних нотаріальних контор було обумовлено відсутністю станом на 1993 рік єдиної інформаційної мережі, яка утримувала б інформацію щодо накладених заборон відчуження нерухомого майна та заведених спадкових справ.

Однак на сьогоднішній день вищевказані перешкоди не мають місця, а тому із прийнятими змінами до законодавства України повноваження державних та приватних нотаріусів були прирівняні, що призвело до зростання кількості приватних нотаріусів на території України. І це насамперед вигідно державі, якій приватні нотаріуси сплачують податки.

Якщо говорити про компетенцію нотаріальних органів та посадових осіб, то вона досить широка, але чітко регламентована законодавчими актами, тобто нотаріуси, а також посадові особи, що мають право вчиняти нотаріальні дії відповідно до законодавства України, вчиняють лише ті дії, які чітко зафіксовані у нормативно – правових акта держави, зокрема у Законі України «Про нотаріат».

Однак, відомо, що практика економічного обороту завжди випереджує правове регулювання. А це вимагає розширення функцій нотаріальної діяльності, запровадження так званих «сервісних» функцій. До нотаріуса мають звертатись не лише за вчиненням нотаріальної дії, а за отриманням у необхідному обсязі кваліфікованої правової допомоги. Визначальним має бути те, що реформа здійснюється не для нотаріусів, а передусім для задоволення потреб споживачів їх діяльності.

З огляду на динамічні зміни законодавчого регулювання економічного обороту, залишаються нерозв’язаними проблеми перегляду правової природи певних видів нотаріальних дій. Так, останнім часом точаться дискусії стосовно позбавлення права власності на підставі виконавчого напису нотаріуса на борговому документі. По суті, дискусія зводиться до пошуку відповіді на питання, як бути з такою гарантією права людини, як позбавлення права власності лише на основі судового рішення, і чи поширюються ці вимоги на податкові та подібні зобов’язання.

Проаналізувавши основні складові системи органів нотаріату України на сучасному етапі розвитку нашої держави свою увагу слід зупинити на основному моменті, а саме - проблема реформування нотаріальної діяльності. Зокрема втілення в життя Концепції реформування органів нотаріату в Україні, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України. Провідними завданнями якої є розробка та прийняття Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, посадовими особами виконавчих комітетів органів місцевого самоврядування, консульськими установами; вжиття заходів щодо зменшення кількості підзаконних нормативно – правових актів, які регулюють питання діловодства, архівної справи, ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій та їх узгодженості між собою; визначення критеріїв для оптимального забезпечення населення нотаріальними послугами; розроблення та затвердження Порядку підвищення кваліфікації кадрів, які працюють у сфері нотаріату; вжиття заходів щодо створення галузевого нотаріального архіву при Міністерстві юстиції України.

З метою збереження єдності регулювання організації нотаріальної діяльності та порядку її здійснення наступним кроком у реалізації Концепції є підготовка проекту Закону України «Про нотаріат та організацію нотаріальної діяльності в Україні», прийняття якого забезпечило б належне функціонування реформованого нотаріату.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?