Дипломна робота «Магістерська робота на тему "Моделі процесів адаптивного навчання"», 2009 рік

З предмету Техніка, технології · додано 27.11.2011 12:57 · від Igor · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 1. Постановка задачі 10 2. Відомості про об’єкт дослідження 13 3. Вибір напрямку дослідження 21 3.1. Коротка характеристика та оцінка стану розглянутої проблеми.21 3.2. Стандарт. Призначення і види 22 3.3. Стандарт IMS 23 3.4. Стандарт AICC 25 3.5. Стандарт ieee lom 25 3.6. Метадані в стандартах ims, ieee, ariadne і adl 26 3.7. Модель scorm. Вимоги scorm 27 4. Можливості програмного пакету STELLA 35 4.1. Класична модель навчання 35 4.2. Рівні компетентності майбутніх спеціалістів та моделювання рівнів засвоєння знань 45 4.3. Методичні рекомендації щодо використання моделі засвоєння бази знань у процесі навчання 53 4.4. Організація змісту навчання 53 4.5. Удосконалення організаційних форм навчання 60 4.6. Фактори активізації дидактичних процесів 65 4.7. Особливості навчання дорослих в економічній освіті 66 4.8. Лекційні та комбіновані заняття 70 5. Моделі процесів адаптивного навчання 72 Висновки 89 Список використаних джерел 93

Висновок

Отже, дистанційне навчання виникло як наслідок процесу інформатизації суспільства та освіти, як найбільш перспективна, гуманістична, інтегральна форма освіти, орієнтована на індивідуалізацію навчання.

Поняття дистанційне навчання, означає нову організацію освітнього процесу, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів навчання, так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самостійного навчання, призначена для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання, стану здоров’я.

Передумовами розвитку дистанційного навчання є:

- бурхливий розвиток інформаційних технологій;

- неперервне зниження вартості послуг на підключення та використання глобальної мережі Інтернет, її ресурсів і сервісів;

- суттєве поглиблення процесів упровадження інформаційних технологій в освітню практику;

- значне поширення засобів комп’ютерної техніки серед населення.

Також я охарактеризувала Положення Кабінету Міністрів про дистанційне навчання і українські центри дистанційної освіти.

Дистанційного навчання дає змогу людям, не витрачаючи велику кількість часу, отримувати освіту.

Отримані результати підтвердили, що чим більше інформації студент вивчає, тим більше її забуває. Повторення вивченого матеріалу та матеріалу з попередніх дистанційних курсів збільшує обсяг інформації, що залишається в пам’яті людини надовго після закінчення безпосереднього її вивчення, що, в свою чергу, значно покращує ефективність навчання, підвищує загальну успішність, ерудованість, середній бал.

Адаптивне навчання, завдяки виявленню слабких місць у кожного окремого студента, та шляхів вдосконалення недостатнього рівня навичок і знань, представленню навчальної інформації у найбільш зручній для кожної людини формі значно покращує результати навчання. З досліджень видно, що середня успішність усіх студентів адаптивного навчання збільшується більш ніж на 60 %. При таких же умовах для класичного навчання загальна успішність знижується. Обумовлено це тим, що, навчаючись за класичною схемою, студент один раз вивчає інформацію, а протягом подальшого навчання, займається вивченням інших предметів, або ж після нього, просто забуває те, що колись вивчив. Адаптивна ж модель навчання, заснована на понятійній моделі предметного середовища, дозволяє не втратити раніше набуті знання, а використати їх у потрібний час, а у разі забування, пригадати заново, відновивши їх у пам’яті.

Навчаючись за класичною схемою студенти першої категорії втрачають 9 % своїх знань, студенти другої – 10 %, в третьої – взагалі 14 %. Сумна тенденція. Але, при навчанні за адаптивною схемою, результати виявляються абсолютно протилежними. Рівень знань відмінників збільшується на 6-20 %, трієчників – на 95-100 %, а двієчників взагалі на 300 %. Тобто при адаптивному навчанні двієчники взагалі зникають. Тож, маючи на початку навчання 66 % студентів, які вчаться на «5» та «4», після адаптивного навчання їх стає вже 90-96 %. Отже, адаптивне навчання робить трієчників відмінниками, а двієчників – трієчниками.

Але не все так однозначно і добре з відмінниками. Аналіз результатів показав, що більшість відмінників не те що покращують рівень знань, а навпаки ці знання втрачають. Ті студенти, що навчалися протягом трьох одиниць часу, здебільшого показали по закінченню навчання гірші результати, ніж на вході, а відмінники, що хоча б один раз повторювали або доучували попередній матеріал, виявили значне покращення успішності (в середньому на 19,5%). Виявилось, що відмінники, які швидко вивчили значну кількість навчального матеріалу, так же швидко його і забувають, не повторюючи пройдене та не маючи можливості повторно використати отримані знання. В той час, як трієчники, повторивши минулий і краще засвоївши поточний матеріал, значно підвищили свій освітній рівень і, що найголовніше, зберігають у пам’яті отримані знання набагато довше саме завдяки повторенню (див. рис. 5.8).

Дана тенденція в подальшому житті студентів після закінчення навчання обумовлює той факт, що трієчники, маючи значний рівень ерудованості, найчастіше стають керівниками, директорами, депутатами, в той час як відмінники здебільшого не досягають суттєвих висот, а стають помічниками, секретарями, вузькими спеціалістами. Цей факт пояснюють психологічними особливостями різних категорій людей. Трієчники мають такі риси, як внутрішню свободу, незалежність від думки оточуючих, гнучкість, цілеспрямованість, комунікабельність, що дозволяє їм досягти успіхів. Відмінники, навпаки, замкнені, надто обережні, завищеної про себе думки, не здатні справитись із ситуаціями форс-мажору, бояться зробити помилку, і тому, здебільшого стають найманими працівниками у трієчників. Таку різницю у житті відмінників та трієчників частково пояснюють і отримані в результаті даного дослідження результати.

Окрім зазначених вище суттєвих переваг, запропонована модель адаптивного навчання має і недолік. Пов'язаний він із тим, що в процесі доучування та повторення час на вивчення матеріалу підвищується. Причому для відмінників і тих студентів, які здебільшого отримують оцінки «добре» це підвищення дуже незначне у випадку адаптивної моделі, що враховує понятійні зв’язки. При урахуванні психологічних особливостей і відповідному представленні навчального матеріалу тривалість навчання для цієї категорії студентів взагалі практично не збільшується. Для трієчників час на вивчення матеріалу збільшується, але в припустимих границях, до того ж, урахування психологічних особливостей людини зменшує цей час. Набагато складніше у випадку із двієчниками. Час їхнього навчання збільшується у 8 разів, порівняно з класичним навчанням, причому психологічна адаптація практично не дає суттєвого зменшення цього часу. Отже, не важливо, в якому вигляді подавати навчальний матеріал для двієчників, головне – більше повторювати і повертатися на більш низькі рівні знань за понятійною моделлю.

Коментар модератора

У тексті роботи відсутні посилання на список використаної літератури. Сам список є в кінці тексту.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?