Дипломна робота «Непрямі податки та їх роль у формуванні доходів Державного бюджету»

З предмету Фінанси · додано 16.11.2011 21:20 · від sestrichki87 · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 5 Розділ 1. Теоретико-методологічні основи справляння непрямих податків в Україні. .8 1.1. Поняття податків, зборів, їх економічна сутність та призначення 8 1.2. Еволюція справляння непрямих податків в Україні, сучасні методологічні підходи до оподаткування непрямими податками 12 1.3. Зарубіжний досвід застосування непрямого оподаткування 18 Розділ 2. Фактичний стан справляння непрямих податків в Україні, основні тенденції, недоліки 30 2.1. Вплив непрямих податків на формування доходної частини бюджету 30 2.2. Вплив непрямого оподаткування на формування фінансових ресурсів на прикладі ПП “Компаня ” 52 2.3. Основні недоліки справляння непрямих податків в Україні 58 Розділ 3. Напрями реформування непрямого оподаткування в Україні 71 3.1. Напрями реформування непрямого оподаткування в Податковому Кодексі 71 3.2. Основні підходи до реформування чинного порядку адміністрування податків та зборів 79 Висновки 87 Список використаних джерел 90 Додатки

Висновок

Розглянувши форми непрямого оподаткування, його соціально-економічну необхідність, вплив на підприємницьку діяльність та роль в доходах бюджетів, як України, так і країн з розвинутою ринковою економікою, можна зробити загальний висновок, що система непрямого оподаткування в Україні займає визначальне місце у формуванні доходної частини державного бюджету та в регулюванні економічних процесів.

За економічним змістом непрямі податки – специфічна сфера податкових відносин, що виникають між державою та юридичними і фізичними особами в процесі перерозподілу частини вартості національного продукту з метою створення загального централізованого фонду фінансових ресурсів. Непрямі податки, незважаючи на їх регресивність, мають переваги над прямою формою оподаткування. Так, об'єкти прямого оподаткування зазнають циклічних коливань в залежності від стану економіки, чого не можна сказати в такій же мірі про об'єкти непрямого оподаткування. Провідне місце в структурі непрямих податків займає податок на додану вартість, за рахунок якого формується близько 40 % доходів бюджету.

Досліджуючи організацію ПДВ в Україні, слід відмітити, що цей податок в нашій країні виправдовує себе лише в фіскальному аспекті. За умов відсутності об'єктивних чинників, таких зокрема, як розвинуті ринкові відносини, достатній рівень законодавчої бази, що чітко визначає місце та роль оподаткування в економічній доктрині держави, належний рівень комп'ютерної обробки інформації, переваги цієї форми оподаткування майже не проявляються. Проблеми функціонування податку на додану вартість пов’язані з неспівпаданням особи, що сплачує податок і його фактичного носія, а звідси і з перерозподілом податкового тиску серед платників цього податку.

Поряд з недоліками адміністрування та справляння ПДВ, цей податок має певні переваги, серед яких наступні:

- універсальний підхід до податкової шкали, процесу нарахування та процедури стягнення податку на додану вартість;

- спрощення контролю за рухом товарів, робіт та послуг, за витратами та доходами;

- відсутність кумулятивного ефекту, притаманного до нижчих форм універсального акцизу;

- стимулювання експорту, оскільки експортні операції не обкладаються ПДВ;

- надходження сум ПДВ до державного бюджету носять регулярний та рівномірний характер.

В ході дослідження, з врахуванням світового досвіду справляння ПДВ, визначено напрями подальшого реформування цього податку, серед яких основним вбачається запровадження дифференційованих ставок оподаткування на соціально важливі продукти та товари.

Встановлено, що кожна з існуючих форм акцизного оподаткування має право на існування в податковій системі України, як універсальні так і специфічні акцизи повинні в Україні діяти тільки в комплексі, доповнюючи один одного. З метою однозначної ідентифікації підакцизних товарів як податковими, митними органами, так і платниками акцизного збору, необхідно класифікувати ці товари згідно міжнародних домовленостей та правил і запобігти можливим непорозумінням при сплаті акцизного збору та продукцією, що імпортується.

Якісне підвищення митного оподаткування повинно забезпечуватись переходом від обмежувального та заборонного принципів до регулюючого. Для захисту інтересів як суб'єктів господарської діяльності, так і держави, необхідно застосовувати всі види мита, що передбачені Митним кодексом України. Необхідно змінити систему перерахування митних зборів до державного бюджету в напрямку демократизації стосунків між контролюючими органами та платниками податків.

Світовий досвід непрямого оподаткування в промислово розвинутих країнах свідчить, що в умовах України при подальшому реформуванні непрямого оподаткування доцільним врахувати такі моменти:

- визначення місця ролі непрямих податків в економічній доктрині держави;

- методи розрахунків непрямих податків повинні бути єдиними для всіх видів та форм підприємницької діяльності;

- використання податкового кредиту повинно базуватися на загальноприйнятій в світовій економіці термінології та практиці;

- організація митного оподаткування повинна бути спрямована на стимулювання експорту та захист внутрішнього товаровиробника, але тільки ринковими методами державного впливу.

Отже, зазначені міри повинні при позитивному втіленні сприяти попередньому захисту національного виробника з подальшим розширенням конкурентного поля, підвищенню інтеграції України в систему світових господарських зв’язків.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?