Курсова робота «Правомірна поведінка», 2009 рік

З предмету Право · додано 17.11.2011 08:56 · від lok · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

ступ 3 I. Розділ. Поняття правової поведінки: ознаки, види, склад 6 II. Розділ. Правомірна поведінка: поняття, види, склад 11 III. Розділ. Неправомірна поведінка і правопорушення 18 Висновки 31 Список використаних джерел та літератури

Висновок

Будь-яка юридичне значима поведінка суб'єктів права є правовою, оскільки вона перебуває в сфері правового впливу. Правова поведінка служить формою вияву свободи особи, найважливішою формою існування будь-якої професійної діяльності, здійснюваної в державі. Без правової поведінки не відбудуться правовідносин, не реалізуються права і свободи громадян, оскільки правова поведінка виступає як юридичний факт, що визначає характер поведінки: правомірна поведінка викликає виникнення регулятивних правовідносин, неправомірна — охоронних.

Правомірна поведінка ( законослухняна ) — суспільне корисна правова поведінка суб'єкта права (дія чи бездіяльність), яка відповідає приписам юридичних норм і охороняється державою.

Більшість індивідуальних і колективних суб'єктів права діють у правовій сфері правомірно. Завдяки правомірній поведінці право функціонує, поза нею воно мертве. Правомірна поведінка виступає як загальна форма реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Вид і міра правомірної поведінки встановлені диспозиціями норм права. Шляхом правомірної поведінки відбувається управління суспільством, здійснюється його життєдіяльність

Формування правової держави пов’язане з процесами утвердження правових цінностей у психології особистості, причому правомірна поведінка є базовою основою даного процесу. Потрібно активніше впроваджувати особисті настанови на позитивне відношення до права і тих можливостей, що воно надає. Це вимагає формування виховного апарату, спрямованого на виховання людей у руслі правомірної поведінки. Прагнення людини до кращого – це завжди активний процес, який повинен привести до формування правового суспільства і держави. Важливість дослідження проблем правомірної поведінки особистості обумовлена зрослими вимогами до підвищення її соціальної активності в умовах демократичної держави, спрямованої на досягнення суспільно корисних цілей. Усебічно розвиту, духовно багату, соціально активну особистість неможливо представити, без високого рівня правосвідомості і правової культури, готовності діяти відповідно до правових вимог, тобто поза рамками прояву правомірності її поведінки.

Правопорушення — суспільне шкідливе неправомірне (протиправне) винне діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, що спричиняє юридичну відповідальність Причини правопорушень:

1) чинники суб'єктивного характеру — низький рівень правової культури, правовий нігілізм, омани в ціннісній орієнтації особи в умовах розвитку ринкових відносин (наприклад, криміналізація економіки, що продовжується; збільшення кількості збройних нападів на банкірів, підприємців і об'єкти охорони);

2) чинники об'єктивного характеру— конкретні суперечності в суспільстві, прояв суспільної кризи, хиткість соціального становища, розбіжності рівня розвитку продуктивних сил і потреб суспільства, розрив між багатими і бідними шарами населення;

3) чинники об'єктивно-суб'єктивного характеру — недоліки в правотворчості і правозастосуванні: суперечності нормативно-правових актів, прогалини в законодавстві, слабка діяльність правоохоронних органів та ін. (наприклад, однакове ставлення до всіх видів власності з необхідністю вимагає вживання рівних заходів їх захисту) та ін.

Однією з характеристик суспільства є правопорушність. Якщо правопорушення — соціальне значимий акт індивідуальної поведінки, що включає в себе, крім суспільних моментів, біологічні, фізіологічні, психологічні характеристики, то правопорушність — соціальне явище, яке являє собою систему (сукупність) конкретних правопорушень. Це один із видів соціальних відхилень.

Правопорушність виступає як неминучий наслідок соціального розвитку, пов'язаного з ним прогресу чи регресу виробництва і зумовленого ними розузгодження соціального статусу індивіда. Суперечності між потребами і соціальними засобами їх задоволення, гак само як і розузгодження статусу індивіда (освітнього, культурною), неминучі. Невідповідність (розузгодження) соціального статусу індивіда обумовлює замах на існуючий суспільний порядок (наприклад, політичний діяч зловживає владою, щоб «зрівняти» своє економічне становище з роллю в партії або державі; особи найманої праці використовують нелегальні можливості, коли продаж власної робочої сили не дозволяє їм задовольнити свої потреби, сформовані суспільством).

Проаналізувавши все викладене в даній курсовій роботі в світлі проблематичності, автор дійшов висновку, що економічна нестабільність на цьому перехідному етапі розвитку ринкового простору, колізії та прогалини, що містить наше недосконале законодавство і до цього всього низька правова культура і право освіченість населення є чи не найголовнішими причинами виникнення правопорушень різного роду: кримінальних, цивільних, трудових, адміністративних.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?