Курсова робота «Аналіз міжнародного ринку меду», 2010 рік

З предмету Міжнародна економіка · додано 09.11.2011 18:12 · від Катя · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Аналітична маркетингова оцінка ринку меду 6 1.1. Аналіз світового ринку меду 6 1.2. Аналіз українського ринку меду 11 Розділ 2. Правове обгрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди з імпорту меду 18 2.1. Законодавча база 18 2.2. Нормативно-правові умови здійснення угоди 20 Розділ 3. Зовнішньоекономічний контракт 24 Розділ 4. Оцінка ефективності проекту 31 Висновки 33 Список використаних джерел 36

Висновок

На сьогоднішній день можна говорити про те, що галузь бджільництва в Україні прогресує невеликими темпами, та все таки залишаться ряд невирішених проблем, які гальмують розвиток даної галузі в нашій країні. Незважаючи на те, що Україна входить до п’ятірки країн, які є найбільшими виробниками меду в світі, експерти стверджують, що даний показник міг би бути значно вищим, якби в нашій країні мали місце так звані мобільні пасіки, що мають змогу кочувати на 300-500 км. Але як показує практика, в нашій країні таких пасік нараховуються одиниці. Крім цього в Україні відсутній ринок організованого збуту продукції бджільництва, таким чином пасічники дещо мало зацікавлені у збільшенні обсягів даного виду продукції. Як показує статистика потенційні можливості цих напрямків виробництва реалізуються всього на 10-15%.

Варто звернути увагу на той факт, що сьогодні на 1 людину споживання меду в Україні складає 1,2 кг. Якщо порівнювати цей показник в інших країнах, то значно більше споживає Греція (1,4 кг), Австрія (1,6 кг), і на рівні – Німеччина (1,1 кг). Не можна не відмітити, що Україна споживає свій мед, тоді як Австрія імпортує 31 % меду, а Німеччина – 83%. На цьому фоні дуже виділяється така країна як Японія, в якій споживання на 1 людину складає 0,3 кг при імпорті 93% меду, а на власне виробництво припадає тільки 7%.

Гостро також стоїть питання щодо технічного забезпечення бджільництва. Як показує досвід за радянських часів реманент для даної галузі здебільшого постачали з Росії, а саме з м. Таганрога. Та в даний час в Україні виробництво та забезпечення пасічників реманентом повністю носить задовільний характер. В нашій країні існують тільки одиниці підприємств, які виробляють даний вид продукції. Серед них можна виділити наступні: фірма «Ось» (м. Кіровоград), яка виробляє 170 одиниць реманенту; далі «Хмельницькмед» - 50 одиниць реманенту, включаючи вулики, нуклеуси. Також до цього переліку можна включити й Спілку пасічників Житомирщини, яка налагодила випуск дрібного реманенту (сітки, димарі, стамески тощо). Та все-таки цього недостатньо для розвитку даної галузі, а точніше її технічного оснащення. Як показує практика, необхідним є фінансове сприяти випуску новітнього технологічного обладнання, що відповідає світовим вимогам, а разом з цим розробити вітчизняні стандарти на реманент.

Говорячи про ветеринарне забезпечення даної галузі, яке здійснює Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини (м. Харків) та державне підприємство «Скіф», то воно є більш-менш достатнім для її повноцінного функціонування. Та все-таки пасічники прикордонних районів практикують закуповувати лікувальні препарати в інших державах, оскільки намагаються вибрати з-поміж усіх препаратів найефективніші.

Вагомою причиною стримування розвитку галузі бджільництва є повільні темпи нарощування загальної кількості бджолиних сімей в Україні з 3 млн. до необхідного для ефективного запилення ентомофільних сільськогосподарських культур показника – 6 млн. бджолиних сімей. Такий стан визнаний, в першу чергу, загальним економічним спадом виробництва у сільському господарстві, по-друге, відсутністю єдиної системи племінної служби, спроможної забезпечити потребу пасік у високоякісному чистопородному племінному матеріалі, а по-третє, недостатньою забезпеченістю ветеринарними препаратами для боротьби з хворобами і шкідниками бджіл, а також відсутністю зооветеринарних спеціалістів на рівні областей і районів.

Для підвищення рівня рентабельності галузі необхідна, на мою думку, її взаємодія з харчовою, фармацевтичною, парфумерно-косметичною та іншими галузями з метою більш глибокої переробки, фасування й оформлення кінцевого продукту. Однією з важливих причин стримування розвитку галузі, як вже було відмічено, є проблеми зі збутом продукції бджільництва.

Та для успішного розвитку галузі бджільництва та вирішення поставлених завдань необхідна державна підтримка галузі в розмірі 35 млн. грн. щорічно і, як мінімум, упродовж 5 років.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?