Курсова робота «Термін – кліше в мові міжнародного права», 2010 рік

З предмету Іноземні мови · додано 04.11.2011 16:17 · від наташа · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ РОЗДІЛ 1. Стилістичні особливості мови міжнародного права 1.1. Стиль мови законодавчих документів 1.1.1. Визначення поняття стилю мови законодавчих документів 1.1.2. Нормативно-правові документи 1.2. Офіційно-діловий стиль мови 1.2.1. Концепція функціональних стилів 1.2.2. Спеціальна та дипломатична лексика РОЗДІЛ 2. Лінгвістичні особливості термінології 2.1. Поняття терміну в лінгвістиці 2.1.1. Системність термінології 2.1.2. Основні ознаки терміну 2.2. Способи утворення терміну 2.2.1. Основні способи творення наукових термінів української мови 2.2.2. Основи стандартизації термінів РОЗДІЛ 3. Термін – кліше в мові міжнародного права 3.1. Англійська термінологічна лексика 3.1.1. Англійські юридичні терміни 3.1.2. Класифікація методів термінотворення 3.2. Приклади англійських термінів у міжнародному праві 3.2.1. Англійські юридичні терміни та їх переклад 3.2.2. Особливості перекладу фразеологімів Висновки Список використаної літератури

Висновок

Основою мови міжнародного права є загальновживана лексика нейтрального та книжного пласта, яка корелює зі спеціальною та термінологічною лексикою, а також скороченнями, абревіатурами, неасимільованими латинськими та французькими вкрапленнями. Екстралінгвістичні фактори зумовлюють специфічну організацію цих мовних засобів, притаманну офіційно-діловому стилю загалом та стилю міжнародних договорів зокрема. У мові договорів практично відсутні неологізми, синоніми вживаються рідко. У фраземіці помітна тенденція до стандартизації. Переважно це ділові чи спеціальні стандарти. Лексика міжнародного права кількісно обмежена, тобто спостерігається тенденція до замкнутості, використання уніфікованого набору лексем, фраз та структур, для яких характерні обмежені можливості сполучуваності, що є проявом консервативності стилю.

Значна кількість спеціальної лексики у текстах міжнародних договорів набула нової семантики, не завжди зафіксованої лексикографічними джерелами, або ж функціонує з одним фіксованим значенням. Саме спеціальна лексика та фраземіка суттєво впливає на творення стилю, надає документам рис офіційності, стереотипності, лаконічності, однозначності, сприяє лексичній та синтаксичній стандартизації мови міжнародних договорів.

Термінологічна лексика різних підмов, зокрема наукова і науково-технічна, у текстах договорів функціонує не для розкриття чи тлумачення певного наукового явища, а для номінації чи конкретизації поняття або проблеми, яка є підгрунтям для розв’язання політичних питань.

Дослідження лексики, що сприяє реалізації теми домовленості у текстах міжнародних договорів засвідчило її значне розшарування за частинами мови й перевагу іменників та іменникових структур. Кількість моделей, у яких вона актуалізується, не залежить від питомої ваги лексико-граматичних розрядів. Частотність функціонування договірної лексики значно переважає у заключній частині порівняно з преамбулою та матеріальною частиною документа, що зумовлено специфічною прагматикою цієї частини договору.

Структурні моделі і словосполучення, до складу яких входить лексика домовленості, є частотними та продуктивними. У текстах міжнародних договорів вони стандартизуються, набувають клішованого характеру і творять спеціальну фраземіку цього типу текстів.

Комунікативні завдання міжнародних договорів, вимоги до їх написання та обмеження, які діють при цьому мають визначальний вплив на добір та використання мовних засобів. Міжнародні договори повинні бути однозначними, всеохопними та лапідарними, що впливає на ускладнення їх синтаксичної будови і надає їм таких типових особливостей, як уживання значної кількості ввідних слів, зворотів та речень, а також використання лексичного та синтаксичного паралелізму, повтору.

Для стилю міжнародних договорів характерними є незмінність типів речень, структурно-семантичні особливості абзацу, синтаксичні розриви. Серед типів зв’язку переважають ланцюжковий, наскрізний та синтаксичний повтор. Синтаксичний розрив створюється шляхом введення значної кількості застережень, тому речення доцільно розглядати під кутом зору їх двоскладової інтерактивної когнітивної структури, де кожен крок кваліфікаторів взаємодіє у різних позиціях з одним або кількома кроками чи компонентами кроків основної частині речення.

Коментар модератора

40 стор.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?