Курсова робота «Експортно-імпортні операції та порядок їх укладення», 2010 рік

З предмету ЗЕД · додано 01.11.2011 10:36 · від Мар'яна · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 1. Експортно-імпортні операції в системі зед держави 5 1.1. Експортно-імпортні операції підприємств, їх визначення та сутність 5 1.2. Система регулювання експортно-імпортних операцій в Україні 13 2. Організація експортно-імпортних операцій 18 2.1. Методи здійснення експортно-імпортних операцій 18 2.2. Документальне забезпечення експортно-імпортних операцій 24 2.3. Міжнародні розрахунки за експортно-імпортними операціями 31 3. Динаміка експортно-імпортних операцій в україні 38 Висновки і пропозиції 43 Список використаних джерел 46 Додатки 49

Висновок

Під експортно-імпортними операціями розуміється комерційна діяльність, пов'язана з купівлею-продажем товарів, що мають матеріально-речову форму. При цьому під експортними операціями розуміється діяльність, пов'язана з продажем і вивозом за кордон товарів для передачі їх у власність іноземному контрагентові; під імпортними операціями розуміється діяльність, пов'язана із закупівлею і ввезенням іноземних товарів для подальшої реалізації їх на внутрішньому ринку своєї країни. У міжнародній комерційній практиці під експортом і імпортом розуміють зазвичай тільки операції, які здійснюються на комерційній основі, а саме, на основі укладення і виконання міжнародних торгових операцій – контрактів купівлі-продажу. Постачання у вигляді допомоги, дарів тощо, які здійснюються на безоплатній основі, у вартість експортно-імпортних операцій, як правило, не включаються, а обліковуються окремо. Експортно-імпортні операції вважаються виконаними, якщо товар пропущений через державний кордон країни контрагента, що можливо після виконання певних митних формальностей і процедур, в числі яких надання відомостей для статистичного обліку.

У міжнародній торговій практиці використовуються два основних методи здійснення експортно-імпортних операцій: прямий (direct) експорт та імпорт, що передбачає поставку товарів промисловими підприємствами безпосередньо іноземному споживачу або закупівлю у нього відповідних товарів, і непрямий (indirect) експорт та імпорт, який полягає у продажі та купівлі товарів через торгових посередників.

Прямі зв'язки дають ряд переваг: більш тісні контакти з контрагентом; краще знання кон'юнктури ринку; швидше пристосування своїх виробничих потужностей до потреб споживача.

Однак і непрямий експорт та імпорт продовжують зберігати своє значення. За деякими оцінками, з допомогою торгових посередників у світовий товарооборот втягується близько половини всіх товарів.

Імпортні та експортні операції здійснюються через укладання між партнерами зовнішньоекономічних контрактів (угод). Нами була розглянута структура зовнішньоекономічних контрактів і з’ясовано, що важливим є визначення умов поставки товару.

Базисні умови поставки визначають обов’язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товарів. Їх застосування дає змогу швидше і якісніше укласти контракт, своєчасно усунути непорозуміння між контрагентами, встановити основу (базис) ціни (її рівень залежить від того, чи включаються витрати на доставку товару в його ціну, чи ні).

Обов’язковими документами для митного оформлення є:

1. Митна декларація

2. Товарно-транспортний документ на перевезення.

3. Зовнішньоекономічний договір.

4. Рахунок (Invoice) або інший документ, який визначає вартість товару.

У світовій практиці використовують такі форми міжнародних розрахунків, як банківський переказ, документарний акредитив, інкасо, банківська гарантія, розрахунки векселями тощо. Вони вирізняються ступенем участі банків у проведенні їх: мінімальний ступінь участі – при банківському переказі, максимальний – при акредитиві, банківській гарантії. У кожному з міжнародних видів розрахунків на завершальному етапі відбувається переказ коштів з одного банківського рахунку на іншій за допомогою комунікаційних систем (зазвичай системи електронних переказів SWIFT, яка набула останнім часом великого поширення). Конкретна форма розрахунків визначається за згодою сторін і фіксується в розділі "Умови платежу" зовнішньоекономічного договору.

Не дивлячись на труднощі, з якими зіштовхуються банки України та зовнішньоторговельні фірми у сфері зовнішньоекономічної діяльності, існує ряд перспектив для удосконалення міжнародних розрахунків в Україні. Серед них найважливішими є: удосконалення українського розрахунково-платіжного законодавства; створення українського банку даних щодо всіх підприємств, які характеризуються найгіршими показниками платіжної дисципліни та занесені у "чорний список”; розвиток системи прямих кореспондентських відносин, що дасть змогу зміцнити позиції українських банків на світовому ринку банківських послуг та знизити банківську комісію при здійсненні міжнародних розрахунків; впровадження методик розрахунку ефективності від використання різних форма розрахунків; активне застосування систем "банк-клієнт” та електронної пошти.

Ми розглянули, динаміку експортних й імпортних операцій в структурі платіжного балансу України. Так, за даними Державної служби статистики, у 2010 році імпорт товарів перевищив експорт на 9 309,4 млн доларів.

Протягом 2010 року сальдо торгівлі товарами погіршилося на 3 572 млн доларів порівняно з 2009 роком (у 2009 році від’ємне сальдо становило 5 737,4 млн доларів).

Експорт товарів у 2010 році становив 51 430,5 млн доларів, при цьому він збільшився на 29,6% порівняно з 2009 роком.

Імпорт товарів у 2010 році становив 60 739,9 млн доларів, збільшившись на 33,7%.

Протягом 2009 року сальдо торгівлі товарами покращилося на 12 848,2 млн доларів порівняно з 2008 роком (2008 рік від’ємне сальдо - 18 580,9 млн доларів).

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?