Курсова робота «Зміст і структура світової валютної системи. Конвертованість валют», 2009 рік

З предмету Політична економіка · додано 26.09.2011 16:36 · від Світлана · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 1. Сутність та елементи міжнародної валютної системи 5 2. Етапи розвитку світової валютної системи 8 3. Особливості валютних систем провідних економічно-розвинених країн світу 13 4. Світова валютна система у кризовий та посткризовий період 19 5. Співробітництво України з міжнародними валютно-фінансовими організаціями 29 Висновки 37 Додатки 45 Список використаної літератури 41

Висновок

Міжнародна валютно-фінансова система – це закріплена міжнародними угодами форма організації валютно-фінансових відносин. Виходячи з цього визначення, міжнародну валютно-фінансову систему можна розглядати як сукупність засобів, інструментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійснюються платіжно-розрахункові відносини в межах світового господарства.

Міжнародна валютна система включає ряд конструктивних елементів — світовий грошовий товар, валютний курс, валютні ринки та міжнародні валютно-фінансові організації.

Головне завдання міжнародної валютної системи полягає в ефективному опосередкуванні платежів за експорт і імпорт товарів, капіталу, послуг та інших видів міждержавної господарської діяльності, створенні сприятливих умов для розвитку виробництва та міжнародного поділу праці, забезпечення без-перебійного функціонування економічної системи вільного підприємництва. Через світову валютну систему здійснюється перелив економічних ресурсів з однієї країни в іншу або блокується цей процес, розширюється чи звужується ступінь національної самостійності країни, а також переміщуються економічні труднощі (інфляція, безробіття) із одних країн до інших.

Міжнародна валютна система виступає однією з головних рушійних сил, які можуть або сприяти розширенню міжнародних економічних відносин, або, навпаки, — обмежувати їх інтенсивність. Тому розвиток міжнародних економічних відносин значною мірою залежить від характеру світової валютної системи і дієвості функціонування її інститутів.

Міжнародна валютна система є динамічною системою, що постійно розвивається, змінюється, еволюціонує. Напрями її еволюції визначаються провідними тенденціями трансформації економіки західних країн, змінами умов і потреб світового господарства в цілому.

Міжнародна валютна система стихійно склалася ще в ХІХ ст. у вигляді так званого золотого стандарту. Він передбачав золото в ролі світових грошей і конвертованість кожної валюти в золото. Як різновид золотого стандарту можна розглядати систему золотодевізного стандарту, яка стала результатом рішень Генуезької конференції (1922 р.). Дана система передбачала обмін провідних валют на золото за фіксованими співвідношеннями.

Офіційно золотодевізний стандарт протримався до 1944 р., а фактично обмін валют на золото було припинено в 1930-х рр. Нові положення щодо формування і функціонування світової валютної система були закріплені на Бреттон-Вудській конференції у 1944 р.

Друга світова валютна система отримала назву золотодоларового стандарту, а її характеризували такі положення:

світовими грошима вважалися золото і долар;

скарбниця США зобов’язувалась обмінювати долари на золото центральним банкам та урядовим установам інших країн за встановленим офіційним курсом (тобто наявність зовнішньої конвертованості лише у доларах);

фіксація ринкових курсів валют у межах не більше 1% в обидва боки від золота або доларових паритетів (тобто всі валюти твердо прив’язувались до долара);

міждержавне регулювання здійснювалось головним чином через Міжнародний валютний фонд.

Близько трьох десятиріч ця система працювала ефективно, відіграла досить помітну роль у розвитку міжнародної торгівлі та міжнародного виробничого співробітництва. Проте становлення національних економік, зокрема, посилення економічної могутності Японії, Західної Німеччини та інших країн Західної Європи, нереальність офіційної ціни золота, наростання дефіциту державного бюджету США призвело до розвалу системи золотодоларового стандарту на початку 1970-х рр. Зрештою 1976 р. у Кінгстоні (Ямайка) члени МВФ оголосили про перехід до якісно нової світової валютної системи. В її основу покладено такі основні принципи:

перехід до системи плаваючих курсів. Країнам надається право вибору будь-якого режиму валютного курсу. Коливання курсу обумовлені двома основними факторами: купівельною спроможністю валют на внутрішніх ринках країн, співвідношенням попиту та пропонування національних валют на міжнародних ринках;

золото вже не виконує роль світових грошей, воно переходить до національних валют разом з інтернаціональними розрахунковими грошима — спеціальними правами запозичення (СПЗ);

юридично закріплено процес демонетизації золота: скасовано офіційну ціну на золото та фіксацію золотого вмісту національних валют (золотих паритетів);

посилюється міжнародне валютне регулювання, в тому числі через МВФ, який уповноважений стежити за валютною політикою та станом економіки країн-членів, за координацією валютно-кредитної політики розвинутих країн світу.

У сучасних умовах посилився вплив міжнародних організацій на економіку країн світу, зокрема, України. Основними передумовами посилення такого впливу стали поглиблення міжнародної економічної інтеграції, глобалізація економічних та фінансових ринків, глобальна інформатизація, наростання економічного домінування транснаціональних корпорацій, посилення наднаціонального регулювання політичних, економічних та соціальних процесів.

В процесі співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями виник комплекс системних проблем, зокрема таких:

- неповне врахування регіональних та національних особливостей, етапів розвитку країни;

- об’єктивний незбіг національних інтересів та інтересів розвинутих країн, які є членами міжнародних фінансових організацій та в них домінують, оскільки перебувають на іншому етапі розвитку;

- неготовність країни до ефективного співробітництва в рамках міжнародних фінансових організацій: відсутність належним чином підготовлених кадрів, недосконала внутрішня політика, непослідовність в діях;

- об’єктивно існуюча нерівноправність у стосунках, характерна для взаємовідносин МФО та їх нових членів, що є результатом недостатньо високого рівня розвитку економіки цих країн, їх слабкою позицією у світі; зазначене дозволяє нав’язувати Україні такі форми співробітництв, які не завжди відповідають національним інтересам.

Існує об’єктивна потреба в удосконаленні практики співробітництва України з міжнародними організаціями. Основними напрямами розвитку співробітництва України з міжнародними організаціями є підвищення статусу України як суб’єкта міжнародних фінансових відносин; посилення захисту економічних інтересів України та її національної безпеки при прийнятті рішень про залучення фінансових ресурсів; удосконалення практики реалізації інвестиційних проектів, що фінансуються за рахунок коштів МФО.

Потреби підвищення статусу України як суб'єкта міжнародних фінансових відносин обумовлюють необхідність, зокрема, адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу; активної участі України у щорічних консультаціях з питань макроекономічної політики, у формуванні нових завдань, напрямків діяльності МФО та вдосконаленні процедур та принципів їх роботи; розширення представництва України в МФО; використання досвіду МФО щодо проведення економічних реформ; зосередження ресурсів фінансової допомоги МФО для підтримки стратегічно важливих для економічного розвитку загальнодержавних та галузевих програм, якими на сьогодні є проведення податкової та земельної реформ, реформи житлово-комунального господарства, енергозбереження, зміцнення фінансових основ місцевого самоврядування.

Важливим напрямком розвитку співробітництва України з МФО є посилення захисту економічних інтересів нашої держави в процесі такого співробітництва. З цією метою доцільно запровадити процедуру здійснення обов’язкової оцінки можливих наслідків залучення коштів МФО на тих чи інших умовах; удосконалити процедури аналізу меморандумів, що підлягають підписанню, на предмет їх відповідності соціально-економічній стратегії розвитку держави, особливостям соціально-економічної ситуації в Україні; покращити управління зовнішнім боргом, зокрема, в частині мінімізації валютних ризиків, що виникають у процесі погашення боргу перед МФО; поступово переносити взаємовідносини з МФО у безкредитну площину.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?