Дипломна робота «Злочини проти неповнолініх (явище, причини, протидія)», 2007 рік

З предмету Право · додано 07.09.2011 17:19 · від kira · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 4 Розділ 1. Види злочинів проти неповнолітніх, які передбачені кку 1.1. Понятійний апарат злочинів пов'язаних з захистом неповнолітніх 9 1.2. Міжнародно - правове та національне регулювання захисту дітей 18 1.3. Види злочинів проти неповнолітніх, передбачених Кримінальним кодексом України (КК України) 23 Розділ 2. Кримінально-правовий аналіз окремих злочинів проти неповнолітніх 2.1. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 ККУ) 36 2.2. Підміна дитини (ст. 148 КК) 39 2.3. Експлуатація дітей (ст. 150 КК) 40 2.4. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 КК) 42 2.5. Розбещення неповнолітніх( ст. 156 КК) 46 2.6. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 КК) 50 2.7. Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою щодо якої встановлена опіка чи піклування ( ст.166 КК) 53 2.8. Примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, що пропагують культ насильства і жорстокості (ч. З ст.300 КК) 54 2.9. Примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, зображень або кіно та відеопродукції, комп'ютерних програм порнографічного характеру ч. З (ст. 301 КК) 55 2.10. Створення або утримання місць розпусти і звідництво вчинене із залученням неповнолітнього (ч. З ст. 302 КК) 58 2.11. Проституція або примушування чи втягнення до зайняття проституцією неповнолітнього (ч. З ст. 303 КК) 60 2.12. Втягнення неповнолітніх у злочину діяльність (ст. 304 КК) 64 2.13. Схиляння неповнолітнього до вживання наркотичних засобів,психотропних речовин, їх аналогів (ч.2 ст. 315 КК) 70 2.14. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу (ст. 323 КК) 72 2.15. Схилення неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів (ст. 324 КК) 74 Розділ 3. Розкриття проблем кваліфікації злочинів пов'язаних із сексуальною експлуатацією дітей та захист від статевих злочинів 3.1. Захист неповнолітніх потерпілих від статевих злочинів в кримінальному законодавстві зарубіжних країн 76 3.2. Особливості статевих злочинів проти неповнолітніх: спеціальний об'єкт 81 3.3. Кваліфікація насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинене щодо малолітньої особи або якщо воно спричинило тяжкі наслідки 85 3.4. Злочинні дії при статевих зносинах з особою, яка не досягла статевої зрілості 87 3.5. Розбещення неповнолітніх: санкція та її застосування 91 Висновки 94 Список використаних джерел та літератури 98

Висновок

В процесі вивчення даного питання й написання дипломної роботи, автор дослідження прийшов до наступних висновків:

1. Поняття «неповнолітній» означає будь-яку дитину, незалежно від того, чи перебували його батьки у шлюбі чи ні (ст.2 Конвенції МОТ від 20.11.1989 р. №103). Згідно ст.1 Конвенції про права дитини, «дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо згідно із законом, застосованому до даної дитини, він не досягає повноліття раніше». Українське законодавство, перш за все, сімейне, визначає дитину як особу, що не досягла віку вісімнадцяти років (повноліття) (п.1.ст.6 СК України). Малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14 років (п.2 ст.6 СК України). Неповнолітньою вважається дитина у віці від 14 до 18 років (п.2 ст.6 СК України). 18 років - вік цивільного повноліття - з цієї дати особа вважається повністю дієздатною, дорослим. Проте у разі, коли дитина визнана повністю дієздатною до досягнення повноліття, зокрема у разі його емансипації, це не впливає, за винятком випадків, вказаних в законі, на можливість розглядати його як дитину. Період від народження до досягнення 18 років можна сміливо назвати періодом «дитинства». Відповідно до частини першої статті 32 Цивільного кодексу неповнолітня особа це особа від 14 до 18 років, а відповідно до частини першої статті 32 Цивільного кодексу фізична особа, яка не досягла 14 років є малолітньою особою.

2. У діючому кримінальному кодексі України є статті, які містять склади злочинів, що посягають на процес формування особистості неповнолітніх. До таких, наприклад, відносяться: ст. 117 КК «Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини»; ст. 148 КК «Підміна дитини»; ст. 150 КК «Експлуатація дітей»; ст. 155 КК « Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості; ст. 156 КК «Розбещення неповнолітніх»; ст. 164 КК «Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей»; ст. 166 КК «Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування»; ч. З ст. 300 КК «Примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, що пропагують культ насильства і жорстокості»; ч. З ст. 301 «Примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, зображень або кіно та відеопродукції, комп'ютерних програм порнографічного характеру»; ч. З ст. 302 КК «Створення або утримання місць розпусти і звідництво вчинене із залученням неповнолітнього»; ч. З ст. 303 КК «Проституція або примушування чи втягнення до зайняття проституцією неповнолітнього» ст. 304 КК «Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність»; ч. 2 ст. 315 КК «Схилення неповнолітнього до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів»; ст. 323 КК «Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу»; ст. 324 КК «Спонукання неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів»

Кримінальний закон є найважливішим засобом захисту особистості неповнолітніх. Коло злочинів, що посягають на дітей, досить широке. Чинне кримінальне законодавство містить низку злочинів, що у тому чи іншому ступені заподіюють шкоду неповнолітнім.

3. Особливо важливо охороняти права неповнолітніх потерпілих, які значно страждають від сексуального насильства. Злочини, які порушують статеву недоторканність та нормальний статевий розвиток дитини і підлітка, особливо небезпечні. Ця небезпека зростає тому, що неповнолітні, а особливо малолітні, беззахисні проти статевих посягань. Все частіше діти стають жертвами сексуального насильства. Законодавець визнає злочинними не тільки насильницькі статеві зносини, але і ненасильницькі, якщо вони відбуваються з малолітніми або неповнолітніми, які не досягли статевої зрілості; і не тільки статеві зносини, але і розпусні дії, причому закон однаковою мірою охороняє від цих злочинів неповнолітніх підлітків як жіночої, так і чоловічої статі. Наприкінці дослідження необхідно зазначити, що ефективність захисту дітей та молоді напряму залежить від чіткого та зрозумілого законодавства, адже його вірне застосування є обов'язковою умовою кримінально-правової охорони неповнолітніх. Найважливішим інструментом такої охорони є норми Кримінального кодексу, які, як вважає автор, потребують деяких змін. З метою удосконалення норм про кримінальну відповідальність за посягання на дітей ми виносимо наступні пропозиції:

1. Пропонуємо, злочини проти неповнолітніх виділити в окремий розділ. Цього вимагають інтереси послідовної науково обґрунтованої класифікації положень Особливої частини Кримінального кодексу за родовим об'єктом. Такий підхід також відповідає міжнародно-правовим угодам у галузі охорони прав підростаючого покоління.

2. На початку розділу «Злочини проти неповнолітніх»,необхідно ввести дефінітивну норму, такого змісту:

1. Неповнолітньою визнається особа у віці від 14 до 18 років.

2. Малолітньою визнається особа до досягнення нею 14 років.

3. Злочинами проти неповнолітніх визнаються, суспільно-небезпечні діяння, що заподіюють шкоду моральному, духовному, розумовому та фізичному розвитку осіб до 18 років.

3. П. 2 ч. 2 ст. 115 КК передбачає, зокрема, підвищену відповідальність за - умисне вбивство малолітньої дитини (тобто, особи у віці до 14 років). З одного боку, така постановка питання є кроком вперед у порівнянні з попереднім КК, з другого —, за межами посиленої кримінально-правової охорони у такій ситуації опиняються неповнолітні у віці від 14 до 18 років, що не відповідає Конвенції про права дитини, яка вимагає посиленого захисту всіх неповнолітніх, а не тільки осіб до 14 років. Таким чином, у ст. 115 потрібно встановити підвищену відповідальність за умисне вбивство не малолітнього, а неповнолітнього, що дозволить більш ефективно захищати життя всіх осіб у віці до 18 років. І ще. Як відомо, тілесні ушкодження, які наносяться неповнолітнім, становлять серйозну небезпеку для їх здоров'я і можуть призвести до уповільненого розвитку дитини, але ст. ст. 121, 122, 125, 126, 127 КК України не містять кваліфікуючих обставин вчинення цих злочинів щодо дітей. Потрібно негайно усунути цю прогалину законодавства, що дозволить ефективніше захищати підлітків від насильницьких посягань дорослих.

4. Для докорінної зміни становища дітей в Україні необхідно, ввести норму, що передбачатиме кримінальну відповідальність за використання світової системи Інтернет, як засіб сексуальної експлуатації дітей. Це явище, на превеликий жаль, з кожним днем стає все більше і більше розповсюдженим, і, таким чином повинно отримати належну кримінально-правову оцінку тобто повинно бути визнане злочином.

5. Пропонуємо підвищити санкції за злочини проти неповнолітніх, зокрема в ч. 2 ст. 153 КК: «Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом» в якій передбачене покарання - позбавлення волі на строк від трьох до семи років, доречним підвищення санкції від семи до дванадцяти. Потребує зміни і ч. З ст. 153 КК, яка встановлює покарання у вигляді - позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти, яку слід підвищити до п'ятнадцяти років позбавлення волі.

Внесення вищезазначених змін та доповнень до КК України відповідатиме змісту Конвенції про права дитини, сприятиме вдосконаленню правового захисту дитинства та зближенню системи права України та норм міжнародного гуманітарного права.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали