Реферат «Основні типи стратифікаційних систем», 2009 рік

З предмету Економіка · додано 29.08.2011 22:34 · від Іван · Додати в закладки
8 грн Вартість завантаження

Зміст

1. Вступ. 2. Соціальна структура суспільства. Соціально-економічна стратифікація. 3. Соціальна стратифікація в наші дні. 4. Середній клас: суть та соціально-економічні критерії його визначення. 5. Висновок. 6. Список використаної літератури.

Висновок

Такі різні форми стратифікації в архаїчних і сучасних суспільствах. Спектр цих форм, безсумнівно, набагато ширший. Ми розглянули лише самі основні. Не стратифікованих суспільств у дійсності взагалі не існує.

В Україні наявний процес демократизації та лібералізації соціальної структури, зумовлений руйнуванням старого суспільства, відсутністю провідних ідеологічних важелів колишньої соціальної структури. Наслідком цих процесів є урізноманітнення соціальних груп, вільний вибір місця проживання, працевлаштування, способу життя, права власності тощо.

Для України характерна ситуація паралельного існування двох різних соціальних структур: старої, що проявляється в традиційних солідарних утвореннях (робітничий клас, селянство й інтелігенція), котрі також зазнали певних змін, та нової соціальної структури, що склалася внаслідок інституційних змін і проявляється в таких соціокультурних одиницях, як підприємці, банкіри, фермери, особи вільних професій, безробітні, групи протиправної поведінки тощо.

Наслідком такого співіснування, а також кількісних і якісних змін, які відбулися в робітничому класі, селянстві й інтелігенції стала надмірна атомізованість, розпорошеність суспільства, строкатість і мозаїчність його соціальної структури.

Суттєві зміни відбулися також у системі визначальних чинників соціального статусу індивідів. За даними соціологічних досліджень, самоідентифікація соціального статусу відбувається переважно за єдиним критерієм - економічним -за умов зниження ролі інших критеріїв - освітніх, кваліфіка ційних, престижних тощо. Як відомо, тенденція зведення багатоманітних чинників соціальної стратифікації до економічного є провідною ознакою саме бідних країн.

Наступна тенденція, що прослідковується в соціальній структурі України, пов'язана з браком бажаної інтеграції, солідарності в суспільстві та розшаруванням населення на групи з діаметрально протилежними інтересами: багаті-бідні, вищі-нижчі тощо. Загалом ця тенденція є передбачуваною, адже ринкові реформи своїм наслідком завжди мають по ляризацію населення. Проте в Україні вона досягла безпрецедентних розмірів і є небезпечною, оскільки виникає загроза втрати керованості соціальними процесами. За даними експертів, прибутки 10 % найбагатших людей України у 20 разів перевищують прибутки 10 % найбіднішого українського на селення (вже восьмикратний розрив вважається соціально небезпечним).

Наслідком стрімкої висхідної соціальної мобільності у сфері матеріального добробуту є поява страти багатих. Вона має свої особливості, оскільки багатство вони набули за дуже короткий історичний період. Сучасна бізнес-еліта формується за рахунок поєднання носіїв капіталу й бюрократії та формування фінансово-промислових груп.

Формування страти бідних унаслідок спадної мобільності більшості населення - ще одна суттєва тенденція в соціальній структурі українського суспільства. Бідність визначається як неможливість через брак коштів підтримувати спосіб життя, що вважається нормальним і звичним для цього суспільства.

Особливості субкультури бідності в Україні: висока частка витрат на харчування в загальній структурі всіх витрат (по над 60% від усіх витрат); низький рівень життя населення загалом; висока питома вага тих, хто самоідентифікує себе з групою бідних (понад 65 % населення); поширеність бідності серед населення, що працює; масова участь у сільгоспроботах на присадибних ділянках з метою вироблення продуктів для власного споживання (своєрідне "натуральне господарство") та ін.

Як дуже небезпечну тенденцію в соціальній структурі України слід кваліфікувати ситуацію, що склалася із "середнім класом". Помилково говорити про його повну відсутність, тому що впровадження ринкових реформ закономірним наслідком має появу середнього класу. Однак ідеться, насамперед, як про кількісні, так і про якісні його показники, що не можуть задовольняти розвинуте суспільство. Середній класс в Україні формується переважно від обслуговування багатих, а не від реального виробництва. Той середній клас, а фактично його зародок, який є в Україні, неспроможний ефективно виконувати роль буфера в дихотомії "багаті — бідні".

Ще одна суттєва тенденція в соціальній структурі України –це маргіналізація суспільства як наслідок посилення спадної соціальної мобільності. Маргінал — це людина на пере тині шляхів, яка перебуває між двома культурами, не інтегруючись у жодну з них. Отож характерні риси такої людини: невизначеність соціального статусу, посилені рольові конфлікти, амбівалентність поведінки, психологічний дискомфорт тощо.

Подальший розвиток соціальної структури безпосередньо залежатиме від процесів соціально-економічного та соціально-політичного реформування

Отже, можна констатувати, що на сьогоднішній день та частина населення, що відносить себе до середнього класу українського суспільства, є досить неоднорідною соціальною групою, яка характеризується дуже суттєвими розбіжностями у рівні матеріального достатку, соціальному самопочутті, ставленні до наявної в країні соціально-економічної і політичної ситуації, а так само до шляхів виходу з неї. Це свідчить про те, що об'єктивний процес формування середнього класу українського суспільства в даний час ще досить далекий від свого завершення, і підтверджує, що зазначені заходи щодо соціального захисту середнього класу мають розглядатися в контексті загального оздоровлення нашого суспільства, розвитку його в напрямі цивілізованих демократичних суспільств світу.

Таким чином, майбутнє України — у формуванні і розвитку середнього класу, представники якого висувають нові сучасні вимоги як до рівня умов життя, так і до заходів його соціального захисту. По-перше, вони зайняті висококваліфікованою і інтелектуальною працею, якою саме вони ініціюють створення високотехнологічних виробництв, де можна одержувати за свою працю відповідно велику заробітну плату. По-друге, велика заробітна плата дає можливість робити накопичення, які, у свою чергу, стимулюють роботу фінансової і банківської систем. По-третє, у представників середнього класу виникають нові підвищені вимоги до рівня розвитку сфери послуг — це: охорона здоров'я, освіта, відпочинок, торгівля і харчування, транспортні засоби тощо. Особлива увага приділяється власним житловим умовам, що спонукає розвиток будівництва. По-четверте, все це вимагає від суспільства, держави створення і забезпечення захисту їх прав, що потребує розвитку і реформування господарського законодавства, удосконалення податкової і митної систем. Нагальною і обов'язковою стає проведення судової реформи; суди повинні бути об'єктивні, представники середнього класу також мають бути впевненими у захисті й охороні своїх прав і приватної власності.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 8 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?