Курсова робота «Еколого-географічні аспекти охорони пам’яток архітектури центральної частини міста Львова», 2008 рік

З предмету Екологія · додано 27.08.2011 15:52 · від geronimo · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Теоретико-методичні засади досліджень 5 1.1. Загальна методична схема геоекологічного вивчення міста 5 1.2. Теоретико-методичні засади еколого-географічних досліджень історичних територій 6 Розділ 2. Характеристика основних компонентів довкілля досліджуваної території 9 2.1. Рельєф 9 2.2. Кліматичні умови 10 2.3. Геологічне середовище 13 2.4. Підземні води 22 Розділ 3. Антропогенне навантаження на природне середовище 24 3.1. Історія освоєння території 24 3.2. Небезпечні інженерно-геологічні процеси і явища 28 3.3. Характеристика техносфери та її вплив на геологічне середовище 37 Розділ 4. Еколого-географічні проблеми пам’яток архітектури центральної частини міста Львова 43 4.1. Стан будівель та інженерних мереж 43 4.2. Аналіз причин деформацій 62 Розділ 5. Основні шляхи покращення еколого-географічної ситуації на досліджуваній ділянці 67 Висновки 68 Використана літератури 70

Висновок

В результаті досліджень можна зробити наступні висновки:

1. Природне середовище досліджуваної території характеризується невисокою екологічною стійкістю і сприятливе для прояву небезпечних природних процесів. Це зумовлюється:

- улоговинним характером рельєфу, що сприяє накопиченню забруднень;

- мікрокліматичними умовами, зокрема слабкою провітрюваністю, значною затіненістю території та просторовими амплітудами температур;

- широким поширенням слабких ґрунтів;

- порушеним режимом вод, що знижує екологічну стійкість середовища.

2. Природні передумови розвитку небезпечних природних значно підсилюються антропогенними факторами, зокрема:

- давньою антропогенною освоєністю території;

- високою щільністю забудови;

- використанням різних матеріалів у єдиній мережі водопостачання та каналізації, поганий догляд за станом мережі;

- високим транспортним навантаженням тощо.

3. Великий вплив на стійкість геологічного середовища чинить характер пориття поверхні. На ділянці загальною площею понад 132 га. Переважають ділянки зайняті забудовою – 41 %. Варто відмітити, що їх просторовий розподіл нерівномірний і є максимально сконцентрованим у найдавнішій частині міста. На другому місці за зайнятою площею стоять ділянки відкритого грунту (20 %), проте вони зосереджені у межах паркової зони. На поверхні, покриті асфальтом, дорожньою та тротуарною бруківкою припадає 15, 10 та 13% відповідно. Щебенем викладені лише алеї парків, тому його частка у структурі покриттів мізерна (1 %).

4. На досліджуваній території мають місце наступні небезпечні явища, які сприяють руйнуванню архітектурних пам’яток та інших споруд:

- механічна суфозія;

- підтоплення і техногенне дренування;

- повільні деформації земної поверхні.

5. Серед обстежених 412 фасадів та 86 внутрішніх дворів лише 31 % не мають видимих деформацій. 49 % споруд та будівель вкриті тріщинами до 1 см, 6 % – тріщинами розміром 1-3 см, на двох будівлях є тріщини товщиною понад 3 см. Окрім того тріщини на 5 % споруд проходять через усю їх висоту. На дев’яти будинках зафіксовані зміщення та перекоси. Частка споруд, на яких помічені осипання штукатурки та обвалювання карнизів становить 23 та 11 % відповідно.

6. Для стабілізації та покращення еколого-географічної ситуації на досліджуваній ділянці рекомендується вжити такі заходи:

- звести до мінімуму інтенсивність потоків автотранспорту, особливо

на ділянках з низькою стійкістю геологічного середовища;

- провести реконструкцію трамвайних колій за безшумною

технологією;

- забезпечити належну експлуатацію систем водопостачання і особливо водовідведення та ін.

Коментар модератора

Без фото і малюнків

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?