Курсова робота «Конституціалізм як наукова доктрина, вчення про конституцію», 2009 рік

З предмету Право · додано 06.08.2011 14:13 · від Левковська Оксана · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ і. Сучасна конституційна система правління і її проблеми 5 1.1. Історія еволюції сучасного конституціоналізму в світі 5 1.2. Український конституціоналізм: європейський вимір 7 Розділ іі. Основні положення, вчення про конституцію 11 2.1. Поняття та функції конституції 11 2.2. Види конституцій 16 Розділ ііі. Проблеми становлення сучасного конституціалізму в україні 18 Розділ ііі. Сучасний конституціоналізм – мета конституційних перетворень в україні 25 Висновки 28 Використана література 30 Додаток 32 Додаток 33

Висновок

Отже, підводячи підсумок можна сказати, що конституціоналізм – це теорія і практика конституційного будівництва. Він становить собою особливу систему конституційно-правових відносин, які опосередковують у загальному вигляді повновладдя народу, його суверенітет. Конституціоналізм, таким чином, поняття значно ширше, ніж сама конституція.

Як специфічна форма відображення об’єктивної реальності конституціоналізм справляє значний вплив на конституційну свідомість, а відтак є реальним засобом захисту і оновлення суспільних і, перш за все, конституційних відносин. Конституціоналізм уособлює передові фінансові, політичні, економічні та інші ідеї, які виступають могутнім фактором суспільного прогресу. Конституціоналізм є барометром прогресу і розвитку всього суспільства. Криза суспільства – це, перш за все, криза його конституціоналізму, головним виявом якої є істотні розходження між фактичною та юридичною конституцією, між конституційною правосвідомістю і офіційною політико-правовою доктриною.

Конституціоналізм як складне системне утворення з властивими йому структурними і функціональними характеристиками не можна ототожнювати з конституційним законодавством чи процесом його реалізації. Елементами конституціоналізму є: фактична і юридична конституція, конституційна теорія, конституційні відносини, конституційна правосвідомість, конституційна законність і правопорядок.

Прийняття 28 червня 1996 року на п'ятій сесії Верховної Ради України Конституції України було видатною подією в історії українського народу, значною віхою у розвитку української державності. На першому етапі розвитку України як демократичної держави, що здійснювала кроки в напрямі побудови сучасної системи публічної влади, Конституція відіграла істотну роль. По-перше, вона на найвищому законодавчому рівні закріпила положення про те, що людина, її життя й здоров'я, честь та гідність є найвищою соціальною цінністю, й наділила особу широкими правами та свободами. По-друге, Конституція ґрунтується на сучасних принципах побудови держави як демократичної, соціальної, правової, закріплює принципи демократичного політичного режиму, плюралістичного, ринкового суспільства. По-третє, Конституція чітко визначила демократичні принципи побудови та організації державної влади.

Проте Конституція на час її ухвалення була певним компромісом між тодішніми політичними силами, різними частинами суспільства. З часом виявилася недосконалість певних її положень, конституційні норми, що регулюють організацію вищої влади у державі, не змогли стати вагомою юридичною протидією кризовим явищам. Наприкінці 2004 року було зроблено спробу реформувати Конституцію. Після внесення змін, які часто називають новою редакцією Основного Закону, створилася певна модель конституційно-правового регулювання.

Після прийняття у грудні 2004 року Закону «Про внесення змін до Конституції України» та проведення парламентських виборів за пропорційною системою виникли передумови для посилення ролі парламенту й уряду у здійсненні державної влади. Термін повноважень вищого законодавчого органу збільшено з 4 до 5 років. Затверджено пропорційну систему виборів народних депутатів України. Згідно з внесеними до Конституції змінами Україна перейшла до парламентсько-президентської форми правління.

Цілком логічно, що нині в Україні розпочалася підготовка нової редакції Основного Закону, яка має містити корективи, завдяки яким Конституція відповідатиме стану суспільних відносин, а держава та суспільство матимуть змогу адекватно реагувати на вимоги часу. Тож внесення змін до Конституції є свого роду випробуванням на відданість демократичним цінностям.

Реформування Конституції є достатньо складним правотворчим процесом. Він передбачає уточнення конституційно-правової фіксації питань, які є найважливішими для нашого суспільства на сучасному етапі розвитку. Це насамперед питання виборчих прав громадян, удосконалення діяльності судової системи, пошуку оптимальної для нашої держави моделі реалізації на практиці доктрини поділу влади тощо.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?