Дипломна робота «Присудок у фаховій мові (Німецька мова)», 2008 рік

З предмету Іноземні мови · додано 05.08.2011 15:24 · від Сергей · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 4 Розділ 1: Теоретичні засади дослідження німецького синтаксису та особливостей німецької фахової мови права 6 1.1. Поняття синтаксису 6 1.2. Речення 6 1.2.1. Ознаки речення 7 1.2.2. Функції речення 9 1.2.3. Структурна класифікація німецьких речень 9 1.2.4. Бінарність як структурна основа німецького речення 11 1.3. Присудок як ключовий член речення 13 1.3.1. Типи присудків в німецькій мові 14 1.3.1. 1. Простий дієслівний присудок 15 1.3.1. 2. Складений дієслівний присудок 15 1.3.1. 3. Складений іменний присудок 18 1.3.1. 4. Складений дієслівно-іменний присудок 20 1.3.1. 5. Фразеологізований присудок 20 1.3.2. Морфологічне вираження присудка 21 1.3.2. 1. Граматичне вираження присудка 21 1.3.2. 2. Лексичне вираження присудка 23 1.3.3. Синтаксична роль підмета і присудка 26 1.4. Особливості німецької фахової мови права 27 1.4.1. Поняття фахової мови 27 1.4.2. Лексичні особливості фахової мови права 28 1.4.3. Синтаксичні особливості фахової мови права 29 Висновки до Розділу 1 32 Розділ 2: Аналіз синтаксичних особливостей та типів присудків у фаховій мові права 34 Вступ 34 2.1. Речення у фаховій мові права 35 2.1.1. Класифікація речень за будовою 35 2.1.1. 1. Типи складних речень 36 2.1.2. Класифікація речень за головними членами 38 2.1.3. Класифікація речень за другорядними членами 40 2.1.4. Класифікація речень за наявністю додаткових компонентів 40 2.1.5. Класифікація речень за рівнем смислової завершеності 41 2.2. Аналіз типів присудків у фаховій мові права 42 2.2.1. Простий дієслівний присудок 42 2.2.1. 1. Простий дієслівний присудок в реченні 42 2.2.1. 2. Граматичні категорії дієслова 43 2.2.1. 3. Морфологічне вираження простого дієслівного присудка 45 2.2.2. Складений дієслівний присудок 46 2.2.2. 1 Засоби вираження модальності 47 2.2.2. 1.1. Модальні дієслова 47 2.2.2. 1.2. Конструкція „haben, sein + zu + Infinitiv” 53 2.2.2. 2. Засоби вираження акціоналізації 54 2.2.2. 3. Морфологічне вираження складеного дієслівного присудка 55 2.2.3. Складений іменний присудок 56 2.2.3. 1. Дієслово-зв’язка 56 2.2.3. 2. Іменна частина 58 2.2.3. 3. Граматичні категорії дієслова 58 2.2.3. 4. Морфологічне вираження складеного іменного присудка 59 2.2.4. Складений дієслівно-іменний присудок 60 2.2.5. Фразеологізований присудок 61 Висновки до Розділу 2: 64 Загальні висновки: 66 Zusammenfassung 68 Список використаної літератури 71

Висновок

Результати дослідження синтаксичних особливостей та типів присудків в німецькій фаховій мові права дають підстави для наступних висновків:

1. Німецька фахова мова права відрізняється високим рівнем абстрактності. Окрім власної термінології, специфічної лексики можемо говорити й про синтаксичні особливості, які полягають насамперед у частотності використання певних граматичних шаблонів та типів присудка.

2. Речення є мінімальною одиницею мовлення, яка надає словесної форми думкам людини; основними ознаками речення є предикативність, модальність, інтонація, смислова завершеність та граматична організація; для речення характерним є виконання когнітивної та комунікативної функції;

3. В проаналізованих юридичних текстах речення можуть бути простими або складними. Серед складних речень можемо виділити складносурядні та складнопідрядні речення. Прості речення є переважно поширеними та неускладненими; до засобів ускладнення простого речення відносять однорідні члени речення. Прикладів використання еліптичних речень в проаналізованих матеріалах не виявлено;

4. Присудок як ключовий член речення було визначено як такий, якому категоріально відповідає лише одна частина мови (дієслово або дієслівний комплекс), який означає стан, процес або дію, спрямовану на суб’єкт, і який в реченні узгоджується з підметом;

5. В німецькій мові виділяють п’ять типів присудків: простий дієслівний, складений дієслівний, складений іменний, складений дієслівно-іменний та фразеологізований присудок. На підставі проведеного аналізу було визначено частотність використання кожного типу, яка складає 32 %, 27 %, 19 %, 7 % та 15 % відповідно;

6. Загалом до граматичних засобів вираження усіх вищезазначених типів присудка належать інфінітиви, партиципи, модальні та допоміжні дієслова; до лексичних засобів – іменники, прикметники, зворотні займенники та відокремлювані префікси;

7. Простий дієслівний присудок:

---------------------------------------------

10. Складений дієслівно-іменний присудок складається зі зв’язки (модальне дієслово у змінюваній формі + єднальне дієслово в інфінітиві) та предикативу; в тексті виявлені також випадки використання моделі „десемантизоване дієслово в ролі зв‘язки + повнозначне дієслово”;

11. Фразеологізований присудок являє собою стійке поєднання дієслова та іменника (іноді також прийменника), яке в реченні виступає як нерозривна синтаксична єдність;

12. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його положень та висновків при укладанні підручників з граматики фахової мови права для юридичних факультетів з метою зосередження уваги на найбільш складних питаннях, а також для аналогічного аналізу синтаксичних особливостей інших терміносистем.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?