Дипломна робота «Виховання хорового співака-ансамбліста», 2011 рік

З предмету Культура · додано 21.06.2011 10:41 · від АЛЕСЯ · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Теоретично-історичні аспекти виховання хорового співака-ансамбліста 6 1.1. Хорове мистецтво як засіб виховання особистості: історичний аспект 6 1.2. Проблемні питання виховання хорового співака-ансамбліста: від початку становлення хорової культури України до наших днів 14 1.3. Досвід зарубіжних країн у вихованні хорового співака-ансамбліста та його вплив на культуру України 28 Розділ 2. Організаційні основи виховання хорового співака-ансамбліста 45 2.1. Сутність хорового співу, його види та основні організаційні питання 45 2.2. Складання умов для вокальної роботи та комплектація хору співаками 58 2.3. Формування репертуару та концертно-виконавська діяльність хору 68 Розділ 3. Методичні основи виховання хорового співака-ансамбліста 82 3.1. Вимоги до хорового співака-ансамбліста 82 3.2. Методика розвитку голосу, відчуття ритму та гармонії у хорових співаків-ансамблістів 88 3.3. Оволодіння музичною грамотою та прищеплення дітям співочих навиків та здібностей співу в ансамблі 99 Висновки 110 Список використаної літератури 115 Додатки 127

Висновок

Отже, мистецтво хорового співу дуже давнього походження. Своїм корінням воно сягає ще тієї сивої давнини, коли первісне, так зване синкретичне, мистецтво сполучало в собі нерозвинені елементи примітивного танцю й пісні, тобто елементи ритму, мелодії і слова, із зачатками мімодрами або драматичної дії.

Протягом всієї історії культури людства музичне мистецтво використовувалось як засіб художнього, естетичного, духовного виховання особистості, і до проблеми його впливу на індивіда зверталися філософи, педагоги, музиканти, соціальні реформатори всіх часів. Питання, які вони ставили перед собою, полягали в тому, як за допомогою музичного мистецтва можна виховувати душу молодої людини, робити шляхетними її почуття та діяння. На долю хорового мистецтва і хорової культури історично завжди припадав обов'язок об'єднання нації, духовного згуртування народу в процесі творчого самовираження, формування і збереження індивідуальності, неповторності особистості за умов колективної організації, практичної організації праці.

У наші дні велика увага хоровому співові як складовій частині системи художньо-естетичного виховання приділяється у культурно-освітніх закладах Великобританії, Болгарії, Японії, Угорщини, Франції, Германії та інших країн світу.

Розглядаючи духовні музичні орієнтації давнини і сучасності, не можна обминути феномен української хорової культури, яка веде свій від-лік з тих часів, коли хорова творчість і виконавство існували в синкретичній єдності.

Широкого розповсюдження хорове виконавство як культурно-освітній та духовноформуючий аспект музичного виховання в нашій країні набуло у XX столітті, коли цей мистецький жанр став самим активним і доступним проявом музичних уподобань людей різного віку та рівня му-зичної освіти. Традиційними були різноманітні хорові фестивалі та конкурси, які дали творчій злет багатьом хоровим колективам, як аматорським, так і професійним.

На сучасному етапі життя людства, коли ставляться гострі питання щодо гуманізації суспільства, обмеження технократичного впливу на особистість, повернення до ґрунтовних основ культури, почала посилюватися увага до тих видів мистецтва, у яких людина мас найбільші умови для самореалізації. Саме таким видом діяльності є хорове мистецтво, яке зорієнтоване на активний людинотворчий процес - форму-вання і розвиток здібностей, а також реалізацію сутнісних музично-творчих сил та духовних потреб особистості.

Узагальнення результатів дослідження наукової літератури дає можливість зробити наступні висновки: висвітлення в педагогічній журналістиці актуальних для кінця ХІХ – початку ХХ ст. проблем сприяло тому, що науковці, педагоги, музиканти виховне значення хорового співу вбачали у формуванні: активної творчої, духовно багатої особистості; почуття національної гідності та любові до рідного краю; особистих рис характеру в процесі колективної співтворчості. Вони визнавали, що заняття хоровим співом впливають на фізичний, моральний, психічний та розумовий розвиток дитини, сприяють активному і ефективному розкриттю їхніх творчих здібностей.

Також варто наголосити, що дитяче хорове виконавство України як одна з ділянок музичного мистецтва, безпосередньо контактуючи з багатьма європейськими державами, не тільки переймало чужі впливи, але й, творчо засвоївши кращі досягнення європейської музичної педагогіки, трансформовані на власному національному ґрунті, створило свою яскраву національну школу дитячого хорового співу. І тому вже в період другої половини ХХ століття мають місце такі явища, як взаємовплив, інтеграція українських та європейських здобутків дитячого хорового виконавства.

Аналіз наукових видань засвідчив, що одним з найрезультативніших шляхів збагачення знаннями, інноваційними досягненнями є обмін досвідом між педагогами й практиками, теоретиками, організаторами музично-виховної роботи не лише на рівні співпраці з вітчизняними педагогічними школами, а й в міжнародному масштабі. Досвід зарубіжних музикантів-педагогів, вокалістів, психологів дозволяє в іншому ракурсі сприймати й вирішувати питання музично-естетичного, вокального, психофізіологічного розвитку дітей. Ознайомлюючись з системою організації вокального виховання в початковій школі інших країн, ми маємо інформаційне підгрунття для здійснення певних заходів щодо вдосконалення організації навчально-виховної роботи у спеціалізованих дитячих музичних школах України.

Крім того, заслуговує на увагу подальше вирішення зазначеної проблеми в умовах сучасної вітчизняної початкової музичної освіти, а також педагогічного керівництва розвитком вокальних умінь молодших школярів в спеціалізованому освітянському закладі, дитячій музичній школі.

Отже, у дослідженнях, що представляють різні наукові напрями в галузі музичної освіти в дітей, визначається провідна роль національного фактору.

В процесі виховання хорового співака-ансамбліста, має значення ряд методичних чинників: відбір майбутніх хорових співаків-ансамблістів за рядом критеріїв, методика розвитку голосу, відчуття ритму та гармонії у хорових співаків-ансамблістів, оволодіння музичною грамотою та прищеплення дітям співочих навиків та здібностей співу в ансамблі.

Для того щоб створити хор художнього значення, насамперед необхідно укомплектувати його співаками-ансамблістами, але при цьому, помилкою було б гадати, що для співу в хорі, який претендує на звання художньої одиниці, досить мати лише голос і слух. Адже, наявність голосу і слуху становить лише одну з необхідних умов для того, щоб бути учасником хору. Співак повинен оволодіти так званою виконавською технікою, під чим розуміється наступне:

- вміння вільно розпоряджатися своїми голосовими даними, тобто давати найтонші відтінки у висоті звука, силі його і характері;

- витончене вміння співати інтервали й гами;

- розвинене гармонічне чуття, нерозривно пов’язане з чуттям ансамблю;

- вміння сприймати і передавати ритм виконуваного твору і різноманітні його відтінки;

- розвинене і покірне волі співака дихання;

- хорошу дикцію;

- музично-теоретичну грамотність, яка давала б можливість сприймати даний музичний матеріал не тільки природною музичною інтуїцією, але й цілком свідомо.

Формувати склад хору без будь-якої перевірки вокально-музичних даних недоцільно. Слід дбати про те, щоб нові учасники хорового колективу не знижували рівень виконавської майстерності хору. З цією метою бажано

мати підготовчу групу хору.

Розвиток голосу співака тісно пов'язаний з розвитком дихання. Першим етапом у розвитку голосу мають бути вправи, що мають за кінцеву мету свідоме користування диханням. Заняття диханням можна починати з розповіді керівника хору співакам про величезну важливість дихання як засобу подачі звуку; пояснення зовнішніх умов для можливості правильного дихання: стояти або сидіти потрібно вільно, рівно, не горблячись, руки тримати за спиною або уздовж корпусу («по швах»).

Розвиток ритмічного чуття починається з першого ж моменту роботи хору. Вже під час співу елементарних вокалізів потрібно стежити, щоб співаки хору ставилися до ритму цілком свідомо. Тривалості тих звуків, які вони співають, мають бути ними активно відліченими. Подальшим етапом в роботі з розвитку ритмічного почуття буде освоєння ритмічної стійкості хорових партій.

Гармонійний слух також є важливим чинником для набуття вокальної майстерності, адже він спрямований на відчуття вертикального розташування звуків, на вірне виконання своєї партії у співі з ансамблем чи у супроводі оркестру чи хорового колективу. Саме розвинутий гармонійний слух суттєво впливає на становлення музичного мислення майбутнього співака, дозволяє йому вільно орієнтуватися у партитурі музичного твору, творчо переосмислюючи написане. Виходячи з вищевикладеного, маючи на меті розвиток гармонійного слуху у дітей, слід використовувати наступні прийоми: гармонійний аналіз партитури вокального твору, вслуховування та визначення ролі вокальної партії у контексті звучання супроводу; приспівування твору у повільному темпі з акцентом на вслуховування місця вокальної партії у звуковій структурі; послідовне проспівування гармонійних акордів у мелодійному викладі; підбір гармонійного супроводу до популярних вокальних творів.

Під музичною грамотністю розуміється досить велике коло практичних і теоретичних знань. Музична грамота, елементарна теорія музики, вміння читати ноти з аркуша, елементи гармонії, поліфонії і форми – всі ці знання повинні органічно випливати з практичної роботи над освоєнням творів поточного репертуару. Виходячи з цього педагогічного положення, роботу хору за виучування репертуару і прищеплювання співочих навичок потрібно починати зі співу на слух. Такий спосіб первинних занять (спів на слух) – цілком природний в хорі і єдино можливий.

Отже, спів у хорі – не просте і доступне для всіх бажаючих заняття, а спеціальність, що вимагає серйозного і багаторічного навчання з дитячих років. Ось чому для підняття на належну висоту мистецтва хорового співу засновуються хорові училища, де навчаються діти хоровому співу як спеціальності. Мистецтву співати в хорі треба вчитися. І в тих випадках, коли хор організується з людей, котрі зовсім не співали або співали в хорах невисокої кваліфікації, при правильно поставленому систематичному професійному навчанні співаків, отримуються відмінні результати.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?