Курсова робота «Соціологія мови як галузева соціологічна теорія», 2009 рік

З предмету Соціологія · додано 28.05.2011 17:27 · від scoli · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Глосарій 3 Вступ 7 Розділ 1. Мова як соціальний інститут 9 1.1. Соціокультурний статус мови, або Мова як знакова система 9 1.2. Соціальні функції мови 12 Висновок до першого розділу 15 Розділ 2. Теоретичні джерела виникнення соціологічного погляду на мову 16 2.1. Дескриптивна лінгвістика Ф. Сосюра: мова vs. мовлення 16 2.2. Концепція «мовних ігор» Л. Вітгенштейна 19 2.3. Гіпотеза лінгвістичної відносності Сепіра-Уорфа 22 Висновок до другого розділу 24 Розділ 3. Становлення та еволюція предметної сфери соціології мови 26 3.1. Між мовою та суспільством: предметні сфери соціолінгвістики та соціології мови 26 3.2. Дослідження мовної варіативності як перший етап розвитку соціології мови 28 3.3. Розширення предмету соціології мови: мовні контакти, мовна політика, мовне планування та будівництво 31 Висновок до третього розділу 33 Висновки 34 Список використаних джерел 36

Висновок

Отже, перед автором роботи поставали і були вирішені наступні завдання:

- з’ясувати функції мови у соціокультурній системі – з’ясовано, що першим призначенням мови стає сприяння збереженню життя індивіда як в осередку його сумісного проживання з іншими особинами, так і у все ширше освоюваному ним світі. Мова, по-перше, є засобом комунікації та обміну інформацією між людьми, по-друге, саме завдяки мові наступним поколінням передаються стандартні форми поведінки у суспільстві, по-третє, за допомогою мови здійснюється відбирання і вибір цінностей, що впливають на організованість і справедливість у суспільстві;

- з’ясувати специфіку соціологічного підходу до вивчення мови і визначити теоретичні передумови виникнення та інституціоналізації соціології мови – визначено, що на основі творів Е.Дюркгейма та Л.Леві-Брюля і завдяки Ф. де Соссюру (а також і його учню А.Мейе) на противагу індивідуалізму і психологізму молодограматиків виникає напрям «соціологічного мовознавства» і тенденція підкреслювати, що здатність людини до мовлення може проявлятися лише у суспільстві, у народі і чисто індивідуально-психічне явище, яким називали мову, не могло бути засобом спілкування між людьми. Слідом за Соссюром цей напрям розробляли Ж.Вандрієс, Ш.Баллі, А.Сеше, А.Соммерфельт, Е.Бенвеніст тощо. Його положення були підтверджені концепцією «мовних ігор» Л.Вітгенштейна, який стверджував, що мова поза соціальними обставинами не спрацьовує і є «мертвою», та лінгвістичними гіпотезами Е.Сепіра і Б.Уорфа про всевизначну роль мовних звичок суспільства у житті людини;

- дослідити, яким чином еволюціонували об’єкт та предмет соціології мови – в результаті опрацювання літератури виявлено, що об’єктом соціології мови визначали, звичайно, мову як соціальне явище, а предмет еволюціонував від найочевидніших реальних фактів мовних варіацій у багатомовних і одномовних суспільствах до головних причин цих варіацій – мовних контактів та мовної політики, що реалізується у мовному плануванні та мовному будівництві. На відміну від соціолінгвістики, що теж зазіхає на дослідження взаємообумовленості мови і суспільства, соціологію мови цікавить відображення і зміни соціальної, а не мовної структури.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?